Ухвала суду № 31292399, 17.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження у справі

17 травня 2013 р.Справа №801/4771/13-а Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участі секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньго підприємства "Пансіонат "Зеніт"

до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шестрньова Р.О., Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов

за участю представників:

позивача - Репіна І.С. паспорт НОМЕР_1, довіреність № б/н від 22.03.13;

відповідача - Буслаєва Т.П. паспорт НОМЕР_2, довіреність № 10/3-03/5090 від 17.10.12;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» (далі - позивач, ДП «Пансіонат «Зеніт») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. (далі - відповідач 1)з вимогами про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту опису й арешту майна від 22.04.2013 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Сталкер» та ОСОБА_7 на суму 2004253,26 грн.;

- визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 25.04.2013 про приєднання виконавчого провадження № 35753332 до зведеного виконавчого провадження № 37753845;

- визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 25.04.2013 про приєднання виконавчого провадження № 332022836 до зведеного виконавчого провадження № 37753845;

- виключення майна позивача з акту опису й арешту майна від 22.04.2013 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Сталкер» та ОСОБА_7 на суму 2004253,26 грн. та звільнити майно з під арешту.

Позов мотивовано порушенням з боку відповідача Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.13р. відкрито провадження по справі, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, закінчено підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При розгляді справи по суті позовних вимог судом було встановлено, що пред'явлений позов не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції"наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановленого інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Розмежування компетенції між судами адміністративної, господарської, цивільної юрисдикції зумовлено необхідністю здійснення контролю судом за виконанням ухваленого ним рішення. Дієвий контроль може здійснювати тільки той суд, який ухвалив рішення, що підлягає виконанню.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV(зі змінами та доповненнями) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З адміністративного позову та доданих до нього документів вбачається, що дії, які оскаржує позивач, вчинені при проведені виконавчих дій по виконанню Наказу від 26.11.2012 № 5002-7/3973- 2010, виданого Господарським судом АР Крим про стягнення з дочірнього унітарного підприємства «Пансіонат «Зеніт» на користь ТОВ «Сталкер» заборгованості у розмірі 1461607, 87 грн., 14617,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на ПО, а також по виконанню виконавчого листа від 24.05.2012 № 120/604/12, виданого Судацьким міським судом про стягнення з позивача на користь ОСОБА_7 в розмірі 620291,20 грн.

Судом встановлено, що виконавчі провадження по вказаним виконавчим документам були відкриті Відділом державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції АР Крим 20.12.2012 та 08.06.2010, відповідно,як окремі виконавчі провадження та передані постановами від 26.12.2012 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, також як окремі виконавчі провадження.

Позивач оскаржує дії та рішення відповідачів та звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим, оскільки вважає, що вони вчинені у рамках зведеного виконавчого провадження.

Проте, судом встановлено, що як на час відкриття виконавчих проваджень, так й на час передання до Відділу примусового виконання вказані виконавчі документи виконувались за окремими виконавчими провадженнями.

На час складання акту опису та арешту майна, яке відбулось 22.04.2013, тоді як об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження відбулось тільки 25.04.2013 року за постановами Державного виконавця ВП № 35753332, та № 33202836.

Більш того, позивач наполягає у своєму позові на тому, що акт опису та арешту майна складено саме поза межами зведеного виконавчого провадження.

Судом також встановлено, що постанови від 25.04.2013 про приєднання до зведеного виконавчого провадження № 37753845 також було винесено в окремих виконавчих провадженнях, їх винесення передувало здійсненню будь-яких виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби », всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, у позові позивачем поєднано вимоги щодо виконання виконавчих документів цивільної та господарської юрисдикції, які хоча й на час розгляду справи поєднані у зведене виконавче провадження, проте, стосуються дій та рішень державного виконавця, вчинених до виникнення зведеного виконавчого провадження.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту взагалі не можуть розглядатись адміністративним судом.

Таким чином суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце спір , який розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягає.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним закрити провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У зв'язку з викладеним суд, вважає за необхідне роз'яснити позивачеві його право на звернення до компетентного суду в порядку господарського та цивільного судочинства відповідно до юрисдикції судів, які видали виконавчі документи.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до вимог ст. 165 КАС України ухвала оформлена та підписана 21.05.13р

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1.Закрити провадження в адміністративній справі № 801/4771/13а

2. Роз'яснити позивачеві його право на звернення до компетентного суду в порядку господарського та цивільного судочинства відповідно до юрисдикції судів, які видали виконавчі документи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Суддя Котарева Г.М.