Вирок № 31291391, 16.05.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4071/13- к

Провадження № 1кп/712/110/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Кончиної О.І.

при секретарі - Тимошенко Д.А.

за участю прокурора - Буджерак М. Р.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості та погодження на призначення покарання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 201 КК України і ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 359 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 02.12.2011 р., діючи в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-3 від 01.06.2000 (в частині того, що ліцензуванню підлягають розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації), п. 7 Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 (в частині того, що у власності громадян не можуть перебувати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації), п. 2 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 27.10.2001 (в частині того, що замовниками розроблення та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації можуть бути центральні органи виконавчої влади, розвідувальні органи, підрозділи яких провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародні правоохоронні організації, спеціальні служби та правоохоронні органи іноземних держав), Постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 28.01.2004 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» (в частині того, що щодо технічних засобів негласного отримання інформації встановлений спеціальний порядок ввезення на територію України), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, не маючи дозволу (ліцензії) на розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлю спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи власний комп'ютер, через мережу «Інтернет» замовив з інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 на своє ім'я та адресу, спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації, а саме пристрій закамуфльований під наручний годинник «Rattrapanc» із вмонтованою в нього мініатюрною відеокамерою, пристосованою для негласної фіксації відео -, аудіо - та фотоінформації.

Після чого, він, використовуючи вказаний комп'ютер, за допомогою міжнародної платіжної електронної системи «PayPal», оплатив вартість замовленого спеціального технічного засобу негласного отримання інформації та його доставки, шляхом перерахування 42,76 доларів США, що на той момент по офіційному курсу валют Національного банку України дорівнювало 341,65 грн., із свого електронного рахунку на рахунок постачальника.

На виконання зробленого 02.12.2011 замовлення, із Китайської Народної Республіки в Україну на адресу проживання ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, надійшло міжнародне поштове відправлення № RA236528262CN, в якому 23.12.2011 працівниками ДОПП «Укрпошта» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці Державної митної служби України у ході митного огляду був виявлений і вилучений пристрій, закамуфльований під наручний годинник «Rattrapanc», що знаходиться у робочому стані і відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації згідно висновку експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 188/3 від 18.02.2013.

Крім того, 02.12.2011 ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне переміщення через митний кордон України спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, не маючи дозволу (ліцензії) на розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлю спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи власний комп'ютер, через мережу «Інтернет» замовив з інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 на своє ім'я та адресу, спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації, а саме пристрій закамуфльований під наручний годинник «Rattrapanc» із вмонтованою в нього мініатюрною відеокамерою пристосованою для негласної фіксації відео -, аудіо - та фотоінформації.

У цей же день, він, використовуючи вказаний комп'ютер, за допомогою міжнародної платіжної електронної системи «PayPal», оплатив вартість замовленого спеціального технічного засобу негласного отримання інформації та його доставки, шляхом перерахування 42,76 доларів США, що на той момент по офіційному курсу валют Національного банку України дорівнювало 341,65 грн., із свого електронного рахунку на рахунок постачальника.

На виконання зробленого 02.12.2011 ОСОБА_2 замовлення, на Київську регіональну митницю (м. Київ, вул. Петрозаводська, б. 2), для переміщення через митний кордон України, надійшло міжнародне поштове відправлення № RA236528262CN у вигляді рекомендованої бандеролі, що пересилалось із Китайської Народної Республіки в Україну одержувачу ОСОБА_2, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, в якому 23.11.2011 працівниками ДОПП «Укрпошта» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської регіональної митниці Державної митної служби України у ході митного огляду був виявлений і вилучений пристрій, закамуфльований під наручний годинник «Rattrapanc», який згідно висновку експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 188/3 від 18.02.2013 знаходиться у робочому стані і відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 201 КК України - замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю спеціального технічного засобу негласного отримання інформації та ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 359 КК України - замах на незаконне придбання спеціального технічного засобу негласного отримання інформації.

13 травня 2013 року між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, начальником відділу прокуратури Черкаської області юристом 1 класу Буджераком М. Р. та обвинуваченим ОСОБА_2 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Як вбачається з даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 201 КК України та ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 359 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та узгодили покарання, яке повинен нести обвинувачений ОСОБА_2

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 472 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків , злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника, які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має право: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2 яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 201 КК України та ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 359 КК України, які, у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та середньої тяжкості злочинами, відповідно, та затвердити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 201 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 359 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, а також остаточно шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на протязі одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього ст. 76 КК України обов'язки.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Підстави для відмови у затвердженні угоди в суду відсутні.

Дана обставина не суперечить вимогам КК України та інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Доля речових доказів фактично вирішена.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 травня 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 укладену у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 359 КК України.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 201 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 359 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на протязі одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за виконання судово-технічної експертизи у сумі 391 грн. 60 коп. перерахувавши їх на рахунок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України: р/р 31253272211213 в УДКСУ в Солом'янському районі ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 20001993

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.І. Кончина