Постанова № 31289836, 16.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа №805/3956/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представника позивача - Жаботинський В.С., Жаботинський С.І.,

представника відповідача - Андросова О.М., Мельник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій посадових осіб щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки по податковій декларації за серпень 2012 року за результатами якої складено акт від 06.11.2012 року № 3318/15-2/311229063,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ», звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій посадових осіб щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки по податковій декларації за серпень 2012 року за результатами якої складено акт від 06.11.2012 року № 3318/15-2/311229063.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем, за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ» встановлені порушення та складено акт № 3318/15-2/311229063 від 06.11.2012, яким з боку позивача встановлено порушення п. 20.1.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0000881504, № 0000871504.

За наслідками адміністративного оскарження висновки акта перевірки та податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0000881504, № 0000871504 залишено без змін.

Вважає дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби протиправними щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки жодного рішення чи наказу керівника податкового органу на адресу позивача не надходило, та сплив строк проведення перевірки.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом визначили, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Вважають, що оцінка дій посадових осіб податкового органу може бути надана суду при вирішенні спору щодо оскарження рішення прийнятого на підставі такого акту.

Представники відповідача у судовому засіданні додатково пояснили суду, що відповідних рішень або наказів керівника податкового органу що стосуються перевірки за наслідками якої складено акт № 3318/15-2/311229063 від 06.11.2012 податковим органом не приймалось.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ» (Далі - ТОВ ВКП «ДОНСПЕЦСТРОЙ»), - є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (Далі,- ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС), є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС, за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ВКП «ДОНСПЕЦСТРОЙ» встановлені порушення та складено акт № 3318/15-2/31129063 від 06.11.2012 року (Далі за текстом,- акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 204 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (Далі,- ПКУ).

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив на адресу відповідача заперечення від 14.11.2012 року на висновки акту перевірки, від 29.11.2012 року на дії співробітників ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС, скаргу від 07.12.2012 року № 2107 на податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0000881504, № 0000871504. (а.с.10-12).

ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС за результатами розгляду скарги ТОВ ВКП «ДОНСПЕЦСТРОЙ» від 07.12.2012 року № 2107, прийнято рішення № 1048/10/10-21205 від 31.01.2013 року, яким податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0000881504, № 0000871504 залишені без змін. (а.с. 7-8).

Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги ТОВ ВКП «ДОНСПЕЦСТРОЙ» від 15.02.2012 року № 3072/6, прийнято рішення № 3525/6/10-2115 від 07.03.2013 року, яким залишено без змін рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС за розглядом первинної скарги та податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0000881504, № 0000871504 (а.с. 14-16).

Як вбачається із акту перевірки підставою для проведення перевірки визначено, що перевірку проведено на підставі п. 200.10 ст. 200 ПКУ в порядку п. 79.1 ст. 79 ПКУ.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПКУ,- протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 78.4. ст. 78 ПКУ,- про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.5. ст. 78 ПКУ,- допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно п. 78. ст. 78 ПКУ,- строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75,- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Таким чином, як вбачається із вищезазначених норм ПКУ, податковий орган наділений правом проведення документальної невиїзної перевірки, проте реалізація вказаного права здійснюється лише у разі прийняття керівником органу ДПС рішення про її проведення та за наявності визначених Податковим кодексом обставин для проведення такої перевірки.

Оскільки адміністративний позов в обгрунтування заявлених позовних вимог не містить доводів щодо відсутності у податкового органу обставин для проведення такої перевірки, суд надає оцінку спірним правовідносинам в межах підстав визначених у позові.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПКУ,- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2. ст. 79 ПКУ,- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Із вищезазначених норм ПКУ вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС за умови надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, платник податків має бути обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься невиїзна перевірка.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, податковий орган на адресу позивача копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не надсилав.

Крім того, представниками відповідача у судовому засіданні надано пояснення, що наказ про проведення перевірки, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки органом ДПС навіть не формувались.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії (бездіяльність) відповідача у вигляді ненадсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки є протиправними.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірності дій, що стосуються перевищення строку проведення перевірки (п.п. 200.10 ст. 200 ПКУ).

З наданих суду письмових заперечень вбачається, що податковий орган заперечує проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому його висновки не мають жодних правових наслідків і тому не можуть бути предметом оскарження у справі.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача покладені в обґрунтування заперечень, оскільки заявлені позовні вимоги жодним чином не стосуються висновків акту перевірки, а в даному спірному випадку оскаржуються виключно дії посадових осіб органу ДПС щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності дій (бездіяльності), що стосуються предмету позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 34,41 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій посадових осіб щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки по податковій декларації за серпень 2012 року за результатами якої складено акт від 06.11.2012 року № 3318/15-2/311229063, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії посадових осіб щодо організації та проведення документальної невиїзної перевірки по податковій декларації за серпень 2012 року за результатами якої складено акт від 06.11.2012 року № 3318/15-2/311229063, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ДОНСПЕЦСТРОЙ» судовий збір у розмірі 34,41 гривень (тридцять чотири) гривень 41 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 травня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі 21 травня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.