Рішення № 31289676, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5514/13 15.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод»доТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ ФОКС»простягнення 54 943,57 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Борущак Р.Р.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ветропак Гостомельський Склозавод» (надалі - ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ ФОКС» (надалі - ТОВ «МЕТ ФОКС») про стягнення 54 943,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №31 від 10.04.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 53 435,70 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 507,87 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 15.05.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24058755.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, 2, кв. 124, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АБ№323096 від 15.03.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Крім того, ухвали суду направлялися на фактичну адресу відповідача: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 2.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 р. між ТОВ «МЕТ ФОКС» (покупець) та ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» (продавець) було укладено договір №31 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець продає, а покупець купує брухт та відходи чорних металів - товар, та оплачує його.

Згідно з п. 2.1 Договору датою поставки вважається дата приймально-здавального акта форми №19 або видаткова накладна.

Пунктом 2.2 Договору сторонами встановлено, що оплата за поставлений металобрухт здійснюється прямим банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця на умовах: по факту підписання сторонами документів на відвантаження.

На виконання умов Договору у період з 11.04.2012 р. по 13.04.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 55 215,70 грн., що підтверджується видатковими накладними №173 від 11.04.2012 р., №178 від 12.04.2012 р. та №182 від 13.04.2012 р.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 1 780,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №472 від 27.02.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 53 435,70 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №173 від 11.04.2012 р., №178 від 12.04.2012 р. та №182 від 13.04.2012 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 55 215,70 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар по факту підписання сторонами документів на відвантаження, тобто після підписання видаткової накладної.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 1 780,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №472 від 27.02.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 53 435,70 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар у розмірі 53 435,70 грн.

В судовому засіданні 17.04.2013 р. представником позивача надано акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що 01.04.2013 р. відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №07/1055 від 12.03.2013 р. позивачем було подано до суду 19.03.2013 р., що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті.

Відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. 01.04.2013 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 507,87 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 11.04.2012 р. по 12.03.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у заявленому позивачем розміру.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «МЕТ ФОКС» на користь ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» заборгованості у розмірі 43 435,70 грн. та 3% річних у розмірі 1 507,87 грн.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ ФОКС» (03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, 2, кв. 124; ідентифікаційний код 37687308) на користь Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Гостомель, пл. Рекунова, 2; ідентифікаційний код 00333888) заборгованість у розмірі 43 435 (сорок три тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 87 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 000,00 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2013 р.

Суддя В.П. Босий