Ухвала суду № 31288475, 14.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1447/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Чоловський Олександр Миколайович

відповідач (апелянт) : Гуменюк Оксана Іванівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування та скасування рашення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Кристал" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суду її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що в жовтні 2012 року Державною податковою службою у Вінницькій області була проведена планова виїзна документальна перевірка ПСП «Кристал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки Тростянецькою ОДПІ складено акт перевірки № 43/16-02/32148485 від 05.10.2012 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000073500 від 29.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 9 027 534,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в судовому порядку, за результатами розгляду постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року позов задоволено, а податкове-повідомлення рішення визнано протиправним та скасовано, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2011 року по справі №2а/0270/5141/12 постанову Вінницького окружного адміністративного суду залишено без змін, тому в силу ст. 254 КАС України судове рішення першої інстанції набрало законної сили.

12.02.2013 року Тростянецькою ОДПІ прийнято рішення №1 про виключення сільськогосподарського підприємства ПСП «Кристал» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, на підставі висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 43/16-02/32148485 від 05.10.2012 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків актів перевірок та прийняття на підставі акту рішення, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевіри і прийнятого на його підставі рішення. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Аналогічні норми містить стаття 209 ПК України, зокрема п. 209.1 визначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6 ст. 209 ПК України).

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 209.2 ст. 209 ПК України).

Згідно до п. 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено, що ПСП «Кристал» протягом перевіряємого періоду отримувало дохід від реалізації продуктів рослинництва та продуктів її переробки, яка була вирощена ним на орендованих у фізичних осіб земельних ділянках та земельних ділянках, що використовувались на підставі договорів про спільне використання майна з іншими сільськогосподарськими підприємствами. При цьому, у 2010 та 2011 роках позивач використовував 53,94% та 67,45% земельних ділянок за договорами оренди з фізичними особами та договорами про спільне використання майна, які не пройшли державну реєстрацію, що у 2010 році становить 62,69%, а в 2011 - 81,32% від загальної кількості договорів.

Даним обставинам надавалась правова оцінка рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року у справі №2а/0270/5141/12, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 року.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 43/16-02/32148485 від 05.10.2012 року, спростовані рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року, в результаті чого скасовано прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000073500 від 29.10.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 9 027 534,00 грн.

Аналогічна правова позиція висвітлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 року № 2614/12/13-12.

У ПСП «Кристал» достатні правові підстави для перебування в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування, а тому висновки Тростянецької ОДПІ щодо виключення ПСП «Кристал» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 травня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.