Постанова № 31287898, 15.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року 16 год. 00 хв.Справа № 808/1966/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представників позивача Баркова С.Є., Верещаги Т.В.

представника відповідача 1 Крючек К.В., Мацько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі про визнання протиправною бездіяльність та стягнення з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з ПДВ за січень 2010 року у розмірі 12277421 грн., по декларації з ПДВ за лютий 2010 року у розмірі 72769531 грн. та по декларації з ПДВ за березень 2010 року у розмірі 50490910 грн. 28 коп., а також стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по податковим деклараціям з ПДВ за січень-березень 2010 року у розмірі 31925338 грн. 77 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені суми податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку по деклараціям за січень-березень 2010 року після проведення відповідних перевірок органом податкової служби, та як наслідок їх підтвердження, залишились не відшкодованими, відповідні висновки органом податкової служби до органів державної казначейської служби не подавались, у зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновків про відшкодування зазначених сум податку на додану вартість по поданим податковим деклараціям з податку на додану вартість за період січень-березень 2010 року, а також стягнути вказані суми податку на додану вартість з Державного бюджету України на користь позивача. Також просить стягнути суму пені, нараховану на суму бюджетної заборгованості.

При судовому розгляді справи позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по податковим деклараціям з ПДВ за період січень-березень у розмірі 31925338 грн. 77 коп. (т. 2 а.с 140-142).

Відмова від позову в частини позовних вимог про стягнення пені прийнята судом, провадженні у справі в частині зазначених позовних вимог закрито (т. 2 а.с. 164).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 135537862 грн. 28 коп. підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача 1 - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, позов не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити та пояснили, що підстави для надання висновків до органів казначейської служби про здійснення бюджетного відшкодування відсутні, оскільки суми податку на додану вартість, про стягнення яких подано позов, були заявлені до відшкодування за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2010, лютий 2010 року та березень 2010 року, а відтак позивач, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», повинен був звернутись не пізніше 25.05.2010 із заявою до державної податкової служби про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що позивачем зроблено не було. У зв'язку з чим, податковий орган вважає, що позивач не скористався порядком відшкодування податку на додану вартість, який був визначений у 2010 році стосовно сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 01.05.2010 року. Також відповідач вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, який був встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України на час виникнення правовідносин між сторонами.

Представник відповідача 2 - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі в судове засідання не прибув, відповідачем 2 подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим справу розглянуто у відсутності представника відповідача 2.

Відповідно до пояснень відповідача 2, які направлені на адресу суду, відшкодування сум податку на додану вартість по податковим деклараціям за січень-березень 2010 року з Держаного бюджету України на загальну суму 135537862 грн. 28 коп., про стягнення яких подано позов, не проводилось, висновки органу державної податкової служби про їх відшкодування до органу казначейської служби не надходили (т. 2 а.с. 22-23).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Запоріжсталь» 18.02.2010 подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, згідно з рядком 25.1 якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума 81596285 грн., подано довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 15-19).

У період з 18.02.2010 по 26.02.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість поданої за січень 2010 року, за результатами якої складено довідку про результати перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 26.02.2010, відповідно до якої підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларовану по декларації за січень 2010 року на розрахунковий рахунок: 81596285 грн. (т. 1 а.с. 28-223).

25.05.2010 відповідачем подано висновок до органу казначейської служби про відшкодування податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 56195924 грн., які відшкодовані 25.05.2010 на розрахунковий рахунок підприємства (т. 2 а.с. 71,72).

На підставі висновків акту документальної невиїзної перевірки від 24.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000620801/0 від 05.10.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2010 року в розмірі 13121580 грн. (т. 1 а.с. 191).

Зазначене податкове-повідомлення рішення за результатами судового оскарження скасовано (т. 2 а.с. 55-65). Сума бюджетного відшкодування у розмірі 13121580 грн. стягнута за рішенням суду та фактично відшкодована 29.11.2012 (т. 1 а.с. 193, т. 2 а.с. 76-77).

14.11.2012 ВАТ «Запоріжсталь» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за січень 2010 року, згідно з яким зменшено суму в рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку) на 1360 грн.(т. 1 а.с. 194-195).

Із заявленої в поданій декларації з ПДВ за січень 2010 року невідшкодованою залишилась сума ПДВ 12277421 грн.

Податкові повідомлення-рішення щодо зменшення зазначеної заявленої суми бюджетного відшкодування не приймались, висновки до органів державної казначейської служби про її відшкодування відповідачем не подавались.

18.03.2010 ВАТ «Запоріжсталь» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, згідно з рядком 25.1 якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума 86012970 грн., подано довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 20-24).

У період з 18.03.2010 по 29.03.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість поданої за лютий 2010 року, за результатами якої складено довідку про результати перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 29.03.2010, відповідно до якої підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларовану по декларації за лютий 2010 року на розрахунковий рахунок: 86012970 грн. (т. 1 а.с. 224-229).

На підставі висновків акту документальної невиїзної перевірки від 24.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000620801/0 від 05.10.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 13243439 грн. (т. 1 а.с. 191).

Зазначене податкове-повідомлення рішення за результатами судового оскарження скасовано, сума бюджетного відшкодування у розмірі 13243439 грн. стягнута за рішенням суду та фактично відшкодована 29.11.2012 (т. 1 а.с. 192, т. 2 а.с. 55-65, 75,77).

Із заявленої в поданій декларації з ПДВ за лютий 2010 року невідшкодованою залишилась сума ПДВ 72769531 грн.

Податкові повідомлення-рішення щодо зменшення зазначеної суми не приймались, висновки до органів державної казначейської служби про її відшкодування відповідачем не подавались.

19.04.2010 ВАТ «Запоріжсталь» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, згідно з рядком 25.1 якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума 85397369 грн., подано довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 25-29).

У період з 19.04.2010 по 29.04.2010 відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість поданої за березень 2010 року, за результатами якої складено довідку про результати перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування від 29.04.2010, відповідно до висновків якої:

- підтверджено відображене суб'єктом господарювання у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 69909177 грн.;

- тимчасово неможливо підтвердити бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 15488192 грн. (т. 1 а.с. 230-235).

У період з 05.05.2010 по 17.06.2010 відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Запоріжсталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено Акт від 30.06.2010 № 376/08-01/00191230, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000510801/0 від 12.07.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 на 1860433 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення на даний час оскаржується в судовому порядку (т. 1 а.с. 31-188, 189, т. 2 а.с. 30-39).

На підставі акту документальної невиїзної перевірки від 03.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000580801/0 від 14.09.2010, яким суму невідшкодованого бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 зменшено на 15877120 грн. (т. 1 а.с. 190).

На даний час зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується в судовому порядку (т. 2 а.с. 41-54).

31.01.2011 відповідачем подано до органу державної казначейської служби висновок про відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 17168905 грн. 72 коп., які фактично відшкодовані 31.01.2011 (т. 1 а.с. 193, т. 2 а.с. 73-74).

Із заявленої в поданій декларації з ПДВ за березень 2010 року до відшкодування суми податку на додану вартість, відносно якої не приймались податкові повідомлення-рішення щодо її зменшення, невідшкодованою залишилась сума ПДВ 50490910 грн. 28 коп., висновки про її відшкодування до органів державної казначейської служби не подавались.

Правомірність декларування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період січень-березень 2010 року підтверджено також Актом від 30.06.2010 № 376/08-01/00191230 планової виїзної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 по 31.03.2010, відповідно до якого перевіркою:

- підтверджено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за січень 2010 року - 81596285 грн. ( т. 1 а.с. 124, арк. Акту перевірки 94);

- підтверджено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за лютий 2010 року - 86012970 грн. ( т. 1 а.с. 133, арк. Акту перевірки 103);

- підтверджено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за березень 2010 року - 83536936 грн., відхилення становить 1860433 грн. (т. 1 а.с. 140, арк. Акту перевірки 110).

Як зазначено вище, стосовно непідтвердженої за даними перевірки суми податку на додану вартість у розмірі 1860433 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню за податковою декларацією за березень 2010 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000510801/0 від 12.07.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 на 1860433 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення на даний час оскаржується в судовому порядку (т. 1 а.с. 31-188, 189, т. 2 а.с. 30-39).

05.12.2012 ВАТ «Запоріжсталь» подано заяву до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі про надання до органу державної казначейської служби відповідного висновку на проведення відшкодування податку на додану вартість в розмірі 135537862 грн. 28 коп. на розрахунковий рахунок підприємства, на яку 28.01.2013 отримано відповідь від відповідача 1 про те, що відшкодування суми податку на додану вартість, що задекларовані до 01.05.2010, відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368, здійснювалось облігаціями внутрішньої державної позики, але ВАТ «Запоріжсталь» не було подано до податкового органу заяву про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.8 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, обв'язку податкового органу подати відповідний висновок до органу казначейської служби та строків проведення розрахунків закріплені у статті 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платникам податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинна діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку як то було передбачено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та передбачено положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, сума податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-березень 2010 року у загальному розмірі 135537862 грн. 28 коп. (за січень 2010 року - у сумі 12277421 грн., за лютий 2010 року - у сумі 72769531 грн., за березень 2010 року - у сумі 50490910 грн. 28 коп.) та підтверджена за результатами проведених відповідачем перевірок, відносно якої податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування не приймались, залишилась невідшкодованою, висновки щодо проведення бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість органом державної податкової служби до органів державного казначейства не подавались.

Та обставина, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 12277421 грн., за лютий 2010 року у сумі 72769531 грн., за березень 2010 року у сумі 50490910 грн. 28 коп., на користь позивача Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі не проводилось та відповідні висновки податкового органу про відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за січень-березень 2010 року із зазначенням вказаних сум, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, на адресу Управління не надходили, підтверджується поясненнями та листом відповідача 2 про надання інформації із доданими документами (т. 2 а.с. 22-23, 70-77).

При судовому розгляді справи позивачем надано документальне підтвердження формування податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню по деклараціям за січень-березень 2010 року у загальній сумі 135537862 грн. 28 коп. (т. 3-т. 75).

Правомірність формування від'ємного значення з податку на додану вартість, про стягнення якого подано позов, підтверджена також відповідними довідками та актом перевірок позивача, проведених органом державної податкової служби (т. 1 а.с. 31-188, 218-235).

Таким чином, позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 135537862 грн. 28 коп. за податковими деклараціями з ПДВ за січень-березень 2010 року.

Посилання відповідача 1 як на відсутність підстав для здійснення бюджетного відшкодування на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» позивач, яким суми податку на додану вартість задекларовані до відшкодування до 01.05.2010, повинен був звернутись не пізніше 25.05.2010 із заявою до державної податкової служби про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що останнім зроблено не було, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у 2010 році передбачалось здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 01.05.2010, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку 2 до цього Закону, та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку 1 до згаданого Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.

На виконання наведеної норми Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 № 368, якою затверджено Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років.

Останнім абзацом Основних умов встановлено, що ці Основні умови є публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з податку на додану вартість.

Своє волевиявлення на оформлення простроченої бюджетної заборгованості шляхом одержання облігацій платник реалізує шляхом подання відповідної заяви встановленої форми відповідно до пункту 2 Порядку № 368.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було передбачено альтернативний для платників спосіб відшкодування податку на додану вартість оформленням облігацій внутрішньої державної позики нарівні з порядком відшкодування, передбаченим статтями 7, 8 Закону України «Про податок на додану вартість». Жоден з цих способів реалізації платником права на отримання бюджетного відшкодування не був імперативним або переважним, обрання будь-якого з цих способів здійснювалося платником самостійно.

За таких обставин неподання позивачем заяви на здійснення відшкодування йому податку на додану вартість за рахунок облігацій внутрішньої державної позики не може розцінюватися як втрата права на отримання належних йому сум податку на додану вартість з бюджету.

Добровільність прийняття публічної пропозиції держави платниками податку на додану вартість, яка відображена в Основних умовах та Порядку, кореспондується з приписами частини 3 статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», якою передбачалось забезпечити рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.

Закріплена частиною 1 статті 25 закону України 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» імперативність, яка передбачала здійснення у 2010 році відшкодування податку на додану вартість певним категоріям платників податку шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, була спрямована на встановлення єдиного для всіх державних органів порядку взаємодії під час випуску та розміщення зазначених облігацій, а також у процесі виконання Державного бюджету України на 2010 рік та стосувалась, насамперед, органів державної влади.

Також суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим при судовому розгляді справи у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (т. 2 а.с. 134).

Враховуючи, що сума податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень-березень 2010 року у загальному розмірі 135537862 грн. 28 коп. (за січень 2010 року - у сумі 12277421 грн., за лютий 2010 року - у сумі 72769531 грн., за березень 2010 року - у сумі 50490910 грн. 28 коп.) та підтверджена за результатами проведених відповідачем перевірок, відносно якої податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування не приймались, залишилась невідшкодованою, висновки щодо проведення бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість органом державної податкової служби до органів державного казначейства не подавались, що призвело до порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідних висновків та про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби не доведено правомірність неподання у встановлені законом строки відповідних висновків до органу державної казначейської служби, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність його бездіяльності.

Крім того, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права мають бути безпосередньо вимоги про стягнення зазначених коштів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 17, 11, 72, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 12277421 (дванадцять мільйонів двісті сімдесят сім тисяч чотириста двадцять одна) грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року у сумі 72769531 (сімдесят два мільйони сімсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 50490910 (п'ятдесят мільйонів чотириста дев'яносто тисяч дев'ятсот десять) грн. 28 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, поточний рахунок № 26007962490637 в Пат «Перший Український Міжнародний Банк») суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 12277421 (дванадцять мільйонів двісті сімдесят сім тисяч чотириста двадцять одна) грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року у сумі 72769531 (сімдесят два мільйони сімсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 50490910 (п'ятдесят мільйонів чотириста дев'яносто тисяч дев'ятсот десять) грн. 28 коп.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 41коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша