Рішення № 31286829, 16.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2013 р. Справа №917/520/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж-410", вул.Першотравнева, 61,Кременчук,Полтавська область,39600

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна фірма "Приватбуд", вул. Свіштовська, 9,Кременчук,Полтавська область,39600

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпробетонгруп", м. Кременчук, проїзд Галузевий,10

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К", м. Кременчук, проїзд Галузевий,10

про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лазоренко Р.В. дор. №237 від 15.04.2013 року

від відповідача №1,2,3: не з'явились

В судовому засіданні 16.05.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про виділ у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Електромонтаж-410", як співвласнику, в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, сім п'ятисотих часток, а саме: будівлю бетонно - розчинного цеху літ. "Е" площею 634,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 10.

Від представника позивача 16.05.2013 року надійшла заява, в якій він просить суд сплату судового збору покласти на позивача і не стягувати його з відповідачів.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність згоди усіх співвласників на виділ частки в натурі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), вимоги п. 4 ухвали суду від 27.03.2013 року про порушення провадження у справі та ухвали від 16.04.2013 року не виконали.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Клопотання в порядку ст. 38 ГПК України не надходили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна фірма "Приватбуд" (відповідач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпробетонгруп" (відповідач 2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" (відповідач 3) є власниками нежитлових будівель та споруд за адресою м. Кременчук, проїзд Галузевий,10.

Згідно витягу з реєстру прав власності № 36259186 від 15.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна фірма "Приватбуд" є власником нежитлових будівель з часткою 93/2000; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпробетонгруп" становить 953/1000; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К" - 1/2000 (арк. справи 36-37).

Як свідчать матеріали справи, 27 листопада 2012 року укладено договір купівлі-продажу, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна фірма "Приватбуд» (відповідач 1) продало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж-410» (позивач) прийняло у власність 7/500 часток нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 10 ( арк. справи 31).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Бугайовою Л.М.

При посвідченні договору нотаріусу були надані заяви від відповідачів 2 та 3 про відмову від переважного права купівлі 7/500 часток у відповідача 1 ( арк. справи 53-54).

За умовами вказаного договору (п.2) сторони домовились, що купівлі-продаж 7/500 часток нежитлових будівель та споруд здійснюється для виділу в послідуючому у власність останнього із спільної часткової власності будівлі бетонно-розчинного цеху літ. «Е» площею 634,7 кв.м.

Право власності на 7/500 на підставі договору від 27.11.2012 року зареєстровано за позивачем, що також підтверджується витягом від 20.12.2012 року № 36846460 ( арк. справи 32).

Згідно витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно № 36259186, виданого 15.11.2012 року ( арк. справи 36), виданого Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", будівля бетонно-розчинного цеху літ «Е» площею 634,7 кв.м складає 7/500 часток нерухомого майна.

Будівля бетонно-розчинного цеху є відокремленим об'єктом нерухомого майна, на який виготовлений технічний паспорт (арк. справи 33-35).

Матеріали справи свідчать, що листом від 07.02.2013 року позивач звернувся з листом до ТОВ «Промислово-будівельна фірма "Приватбуд» щодо виділу 7/500 часток із майна в натурі ( арк. справи 39).

ТОВ «Промислово-будівельна фірма "Приватбуд» надало відповідь, що дане питання вирішити в добровільному порядку неможливо.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною 1 статті 356 Цивільного кодексу України закріплено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 3 ст. 358 Цивільного кодексу України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 364 Цивільного кодексу України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна визначається в Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року (далі по тексту - Інструкція).

Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Статтею 183 Цивільного кодексу України закріплено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Тому, при виділі у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, встановленню підлягає, перш за все, можливість такого виділу в натурі з огляду на подільність чи неподільність конкретного майна.

Як зазначалось вище, будівля бетонно-розчинного цеху є відокремленим об'єктом нерухомого майна, на який виготовлений технічний паспорт (арк. справи 33-35).

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження ( в мат. справи) є технічна можливість виділу в окрему одиницю будівлі бетонно-розчинного цеху лі. "Е", площею 634 м2.

Таким чином, вказане приміщення є відокремленим (подільним) у розумінні статті 183 ЦК України, тобто його можливо виділити в натурі без втрати цільового призначення.

Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватись на підставі укладеного між усіма співвласниками договору, з огляду на те, що ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України чітко встановлено засади здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників, і лише у разі виникнення між співвласниками спору справа про виділ вирішується судом.

Враховуючи відсутність згоди всіх співвласників дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

За клопотанням позивача сплата судового збору покладається на нього.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна фірма "Приватбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпробетонгруп", м. Кременчук та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомайстер і К", м. Кременчук задовольнити .

2. Виділити у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж-410» (вул.Першотравнева, 61,Кременчук,Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 36410555), як співвласнику, в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, сім п'ятисотих часток, а саме, будівлю бетонно-розчинного цеху літ. «Е» площею 634,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, проїзд Галузевий, 10.

Повне рішення складено 20.05.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією