Рішення № 31286726, 16.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2013 р.Справа № 916/687/13

За позовом Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача Комунальне підприємство "Білгород-Дністровськводоканал"

про стягнення 54299,37грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Дзиговська С.М. - за дорученням;

Від відповідача: Геращенко Р.М. - за дорученням;

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Комунальне підприємство «Білгород - Дністровськводоканал», згідно якої, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 54 299,37 грн., які складаються з нарахувань 3% річних за спожиту активну та реактивну електричну енергію в загальному розмірі 18 294,13 грн., інфляційних нарахувань за спожиту активну та реактивну електричну енергію в загальному розмірі 6 210,42 грн., пені за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію в розмірі 29 794,82 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору №198 від 15.07.2005р., укладеного між ВАТ "Одесаобленерго" та Комунальним підприємством «Білгород - Дністровськводоканал», останній за виставленими рахунками за спожиту активну електричну енергію, розраховувався несвоєчасно та з простроченням внесення платежів, у зв'язку з чим йому була нарахована пеня, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2013 року суддею Гуляк Г.І. за даним позовом порушено провадження у справі №916/687/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду на 08.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2013 року відкладено розгляд справи на 25.04.2013р. у зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів.

25.04.2013р. приймаючи до уваги присутність у судовому засіданні обох сторін та враховуючи необхідність надання часу сторонам для виконання ухвали суду від 8.04.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 16.05.2013р.

В судовому засіданні 16.05.2013 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, останній містить згоду з тим, що дійсно відповідачем проводилася несвоєчасна оплата за відпущену позивачем електричну енергію, мотивуючи це невідповідністю термінів оплати рахунків послуг КП «Білгород - Дністровськводоканал» та послуг позивача згідно з договором про постачання електричної енергії та несвоєчасністю надходження коштів, які надходять за послуги водопостачання та водовідведення та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до нуля.

Також, в судовому засіданні 16.05.2013 р. представником позивача було надано суду клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів запитуваних ухвалою суду від 25.04.2013 р. документів, а саме акту звірки та доказів направлення останнього відповідачу та інформаційно повідомлено суд з підтверджуючими документами про зміну найменування позивача з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» зі зміною місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

15.07.2005 р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (надалі - ВАТ «Одесаобленерго», постачальник) та комунальним підприємством «Білгород - Дністровськводоканал» (надалі - КП «Білгород - Дністровськводоканал», споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 198 (надалі - договір), згідно умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно з п. 2.1 договору визначено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. п. 2.1.2 договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 7 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу").

Умовами п. п. 2.2.2., 2.2.3, 2.2.4 договору встановлено обов'язок споживача: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 6.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно з умовами „Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору №198 від 15.07.2005 року, розрахунковим вважається період з 26 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показниками розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. При відсутності представника постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, отже договір є діючим на момент розгляду спору.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу, який би вказував на звернення відповідача до позивача з приводу зміни розрахункового періоду та неможливістю проведення вчасних розрахунків за встановленим договором про постачання електричної енергії №198 від 15.07.2005 р. порядком.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (зі змінами та доповненнями), оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії з квітня 2010р. по грудень 2012р. (включно) із зазначенням в них терміну до оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період, наявною відміткою особи відповідача.

Відповідно до п 4.2.1. договору № 198 від 15.07.2005 року за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 4 додатку "Порядок розрахунків" до договору, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до зазначених норм та п. 4.2.1. договору позивачем за порушення відповідачем термінів проведення оплат в період з 03.03.2012р. по 26.12.2012 р. нарахована пеня в розмірі 29 794,82 грн. - за несплату рахунку за спожиту активну електроенергію. Перевіривши відповідні розрахунки, суд задовольняє вказані вимоги позивача, як обґрунтовані.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем за порушення термінів сплати заборгованості відповідачем за спожиту активну електроенергію з вересня 2010 р. по жовтень 2011 р. було нараховано індекс інфляції в розмірі 321,69 грн. та за період з 01.04.2011 р по 31.12.2012 р. - 3% річних у сумі 15 034,25 грн., а також за порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в період з вересня 2010 р. по червень 2011 р. було нараховано індекс інфляції в розмірі 5 888,73 грн. та за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. - 3% річних у сумі 3 259,88 грн. Вказані вимоги також підлягають задоволенню, як обґрунтовані.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Проте, відповідачем не було належним чином доведено суду наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим своєчасне виконання КП «Білгород - Дністровськводоканал» договірних зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №198 від 15.07.2005 р., в частині проведення своєчасної сплати за спожиті енергоносії.

Зведення ж доводів відповідачем щодо прямої залежності сплати послуг за електроенергію зі сплатою останньому послуг з водопостачання та водовідведення споживачами та несвоєчасними розрахунками споживачів за водопостачання та водовідведення, до уваги судом не приймаються, оскільки відповідач є контрагентом за договором про постачання електричної енергії тому має виконувати свої зобов'язання належним чином та у відповідності до умов укладеного договору та докладати максимум зусиль для недопущення порушень договірних зобов'язань.

Клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до нуля задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не надав суду доказів, які б обумовили застосування судом ст. 233 Господарського кодексу України

Отже, приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (враховуючи надані документальні докази зміни найменування позивача) та стягнення з відповідача пені у розмірі 29 794,82 грн., 3% річних - 18 294,13 грн. та збитків від інфляції у розмірі 6 210,42 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства «Білгород - Дністровськводоканал» " (67700, Одеська обл., м. Білгород - Дністровський, провулок Водопровідний, 1, код ЄДРПОУ 20937068 ) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) 18 294,13/вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто чотири/грн. 13 коп. - 3% річних, 6 210/шість тисяч двісті десять/грн. 42 коп. - збитків від інфляції, 29 794,82/двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири/грн. 82 коп. - пені та 1 720,50/одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.