Рішення № 31286704, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6114/13 20.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія

«Добробут»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Парапан Л.П. (довіреність № 3884/18 від 17.12.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 20.05.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (надалі ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», відповідач) грошових коштів в розмірі 21442, 88 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ТП62024Га/11д від 29.11.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер 39417 ЕВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 21442, 88 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства.

Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 19.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.04.2013р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № ТП62024Га/11д від 29.11.2011р. у АТ «СК «АХА Страхування», застраховано автомобіль Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН, страхувальником по договору є Комарова Олена Олександрівна, вигодонабувачем ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відомостями за № 9030282 про дорожньо-транспортну пригоду (за даними бази АІПС ДТП станом на 20.07.2012р.) підтверджено настання 02.07.2012р. дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення за участю автомобілів Volkswagen Transporter, державний номер 39417 ЕВ, яким керував Корнієнко Сергій Петрович та Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН, під керуванням Комарової Олени О.О..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Корнієнко С.П. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 08.08.2012р., справа № 3/0553/814/12.

За страховим випадком - ДТП що сталась 02.07.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2012/V/MOD06025/VESKO17459 від 25.07.2012р. по договору страхування № ТП62024Га/11д від 29.11.2011р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 22442, 88 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 35446 від 27.07.2012р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН в результаті його пошкодження при ДТП, визначено згідно складеної калькуляції ремонту по сумі 22 443, 80 грн. та рахунку-договору виставленого ремонтною організацією № СФ-АГ-12/06571 від 05.07.2012р., розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту від 25.07.2012р..

Виплата страхового відшкодування здійснена згідно виставленого рахунку № СФ-АГ-12/06571 від 05.07.2012р. безпосередньо особі, якою проводився ремонт автомобіля, розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 02.07.2012р. підтверджується матеріалами справи: актом огляду транспортного засобу після аварії, фотофіксацією пошкоджень.

Положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» не передбачають обов'язкового проведення оцінки суб'єктом оціночної діяльності, вартості завданого збитку автомобілю під час ДТП, а в редакції положень закону, що чинна з 19.09.2011р., п. 36.2 прямо передбачено можливість здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Volkswagen Transporter, державний номер 39417 ЕВ підтверджується постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 08.08.2012р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер 39417 ЕВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН, взято на страхування ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/96558.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 02.04.2013р.) не представлено договору (полісу АА/96558) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер 39417 ЕВ за участю якого сталась ДТП 02.07.2012р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 02.07.2012р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 02.04.2013р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № ТП62024Га/11д від 29.11.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Toyota Rav4, державний номер АН 3825 НН.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/96558) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 21442, 88 грн. (22442, 88 грн. - 1000 грн. розмір франшизи за полісом).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 02.07.2012р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява на виплату в порядку регресу за вих. 8010/26/ЦВ від 27.11.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем 04.12.2012р. підтверджено поштовим повідомленням про вручення відправлення службою кур'єрської доставки (в копії залучене до справи).

Враховуючи нездійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1720, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська 10/5 літ. «А», ідент. код 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, ідент. код 20474912) 21442, 88 грн. (двадцять одну тисячу чотириста сорок дві гривні 88 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 21.05.2013

Суддя Р.І. Самсін