Рішення № 31285988, 16.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4101/13 16.05.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік технолоджис"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-ІНВЕСТ"

про стягнення 42 660,02 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Шокуров Ю.Л. за дов., Лютий О.П. - директор

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 39 853,99 грн., індексу інфляції - 119,56 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 448,77 грн. та пені - 2 237,70 грн. за договором № 16/01-0001 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах від 16.01.2012р.

23.04.2013р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про зміну підстав позову в зв'язку з тим, що в договорі не передбачено умови повернення безпідставно отриманих коштів, просить стягнути кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

16.05.2013р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому він визнав суму позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач свого представника у засідання суду 26.03.2013р., 23.04.2013р., 16.05.2013р. не направив, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2012р. між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 16/01-0001 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах по території України, країнах СНД та Балтії.

Згідно п. 2.2.6 договору замовник зобов'язується здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, інші додаткові послуги та збори, відповідно до запланованого обсягу перевезень, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, вартість яких визначається сторонами відповідно до п. 3.4.1 даного договору.

У відповідності до п. 3.2 договору, оплата послуг відповідно до договору здійснюється сторонами у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати місячної заявки замовника.

За актом здачі-прийняття робіт № 165 від 30.09.2012р, який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень, позивач передав, а відповідач прийняв надані послуги організації перевезень на суму 108 593,47 грн.

09.10.2012 р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 09.10.2012р. відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 39 853,99грн., що є переплатою позивача за фактично надані послуги по договору.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., в частині надання вагонів для перевезення вантажів та проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків.

З урахуванням заяви про зміну підстав позову від 23.04.2013р., позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошових коштів у розмірі 39 853,99 грн., посилаючись на ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 названого Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином.

Договір № 16/01-0001 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах від 16.01.2012р., на підставі якого була перерахована спірна сума коштів, відповідно до п.10.1 був чинним до 31.12.2012р. і припинив свою дію з 01.01.2013р. у зв'язку із закінченням строку, на який сторони укладали вказаний правочин, тобто на даний час відсутня правова підстава збереження відповідачем коштів, наданих йому в якості попередньої оплати по договору.

Доказів виконання відповідачем робіт по договору № 16/01-0001 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах від 16.01.2012р. на суму 39 853,99 грн., суду не надано.

Відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем на заявлену суму повністю.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 119,56 грн. індексу інфляції, 448,77 грн. річних , які після перевірки розрахунку позивача судом не задовольняються, оскільки позивач індексу інфляції та річні за період з 09.10.2012р. по 22.02.2013р., проте, згідно фіскального чеку поштового відділення № 3098 від 23.04.2013р., вимога-повідомлення про повернення невикористаних по договору № 16/01-0001 коштів, які залишись невикористані ТОВ "Лоджистік технолоджис" для організації перевезень вантажів була надіслана позивачем відповідачу - 23.04.2013р, тобто лише після звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином, строк повернення відповідачем безпідставно набутих коштів станом на 09.10.2012р. не настав.

Вимоги позивача в частині стягнення 2 237,70 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору № 16/01-0001 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах від 16.01.2012р. не передбачено відповідальність виконавця за неповернення грошових коштів, отриманих в якості попередньої оплати по договору.

Крім того, суд відзначає, що нарахування інфляційних втрат, річних та пені на суму безпідставно набутих грошових коштів можливе лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 174 ГК України, ст. 11 ЦК України, зокрема, договори та інші правочини.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 39 853, 99 грн. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 37027557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік технолоджис» (02080, м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, кв. 23, код ЄДРПОУ 31837449) 39 853 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 99 коп. основного боргу, 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 29 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак