Рішення № 31285791, 14.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013Справа №901/754/13-г

За позовом дочірнього підприємства "Санаторій "Орлине гніздо" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Комунарів, 5/8, м. Ялта, АР Крим, 98635);

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Швед-Сервіс" (вул. Мечникова, 8, кв. 67, м. Севастополь, АР Крим, 99008);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (м. Київ, Печерський р-н вул. Шота Руставелі буд. 39/41)

про визнання недійсним договору.

Суддя І.І.Дворний

Представники:

від позивача - Хорошко Н.І, довіреність №б/н від 02.08.2012, представник;

від відповідача - Нехорошев І.М, довіреність №б/н від 11.04.2013, представник;

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: 25 лютого 2013 року дочірнє підприємство «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою у якій просило суд визнати недійсним договір надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1, укладений між дочірнім підприємством «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» (замовник) в особі директора Супрунюк Юрія Івановича та товариством з обмеженою відповідальністю «Швед-Сервіс» (виконавець) в особі директора Ярун Петра Олександровича.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 179, 180 Господарського кодексу України, статей 215 Цивільного Кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що договір послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1, укладений між сторонами, вчинено з порушенням вимог діючого законодавства України, зокрема, з боку позивача договір підписаний директором, який не мав відповідних повноважень, а істотна умова договору - ціна, в договорі не визначена. Так, за переконанням позивача, грубе порушення вимог законодавства щодо дотримання істотних умов при укладанні спірного договору є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2013 року позовну заяву було прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Відповідач, не погоджуючись с заявленими позовними вимогами, надав суду відзив на позовну заяву у якому вказав, що спірний договір з боку позивача укладений уповноваженою особою - директором, якому згідно статуту підприємства надано право укладати угоди, контракти, договори на суму, що не перевищує 50000,00 грн. Більш того, спірний договір без зауважень та заперечень був погоджений керівником територіального представництва - ДП «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (генеральним директором) та затверджений власником і єдиним засновником - приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі голови правління, що свідчить про відсутність порушень діючого законодавства при укладанні договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Швед-Сервіс» також звернуло увагу суду на те, що укладений договір про надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» для даного виду договору з надання послуг містить всі істотні умови, а визначити об'єм послуг харчування по системі «шведський стіл» під час укладання договору та загальну суму договору є не можливим. Так, позивач зможе визначити щомісячний об'єм послуг тільки за фактом їх надання після реалізації санаторно-курортних послуг своїм клієнтам та придбанням путівок відпочиваючими у санаторію, а як наслідок, загальна сума наданих послуг за даним договором буде підрахована у строгій відповідності за фактично наданий об'єм послуг на підставі підписаного між сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг) по договірній ціні.

Так, у додатках 5 та 7 до договору сторони чітко визначили істотні мови щодо договірної ціни з 3-х разового харчування по системі «шведській стіл» на 1-го клієнта на добу за цим договором, яка включена в вартість путівки (курсівки) санаторію (ціна якої затверджена наказом керівника підприємства).

Через неявку представника позивача у судове засідання ухвалою суду від 12 березня 2013 року суд в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав.

26 березня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ухвалою суду було залучено закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався.

09 квітня 2013 року за заявою відповідача судом в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду від 09 квітня 2013 року розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 14 травня 2013 року, з'явився представник позивача, який наполягав на заявлених позовних вимогах. Представник відповідача, у сою чергу, заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

16 березня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Швед - Сервіс» (за договором виконавець) та дочірнє підприємство «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (за договором замовник) уклали договір №03/16-12/1 про надання послуг харчування по системі шведський стіл (а.с. 20-26), відповідно до пункту 2.1 якого, в порядку на умовах дійсного договору замовник визначає щомісячний об'єм послуг харчування та оплачує їх, а також надає виконавцеві доступ на територію санаторію «Орлине гніздо» у всі приміщення кухні, їдальні, в складські приміщення, оснащені холодильним, технологічним та іншим обладнанням, з ціллю зберігання та видачі продуктів харчування, а виконавець приймає на себе зобов'язання з організації та обслуговування клієнтів замовника харчуванням по системі шведський стіл з виготовленням страв на підставі збірника офіційних нормативів «Орієнтовні стандарти в організації харчування в санаторно-курортних закладах» 2010 р., а також картотеки страв для санаторно-курортних закладів 2006 року.

У пункті 4.1 договору сторони узгодили, що послуги сплачуються замовником щомісячно в строгій відповідності за фактично надані обсяги послуг по договірній ціні. Сторони визначили, що у відповідності до затвердженого Протоколу про погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору, вартість 3-разового харчування на 1-го клієнта на добу становить 110,00 грн., у тому числі ПДВ - 20%.

У разі якщо на отриманні послуг харчування знаходиться 30 та менша кількість клієнтів замовника в день виконавець має право надати послугу «замовне меню» вартість 3-разового харчування по якій на 1-го клієнта на добу складає 110,00 грн. (у тому числі ПДВ - 20%).

22 серпня 2012 року сторони уклали додаткову угоду №2 до основного договору у якій дійшли згоди про зменшення з 01 жовтня 2012 року вартості 3-разового харчування по системі «шведський стіл» на 1-го клієнта на добу та по системі «замовне меню» до 90,00 грн. (а.с. 72).

25 квітня 2012 року сторони обумовили, що на період невисокої реалізації санаторно-курортних послуг з 28 квітня 2012 року по 15 червня 2012 року вартість одноразового харчування - сніданок, обід або вечеря по системі шведський стіл на одного клієнта на добу складатиме 40,00 грн., про що також укладено протокол погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору.

З моменту початку надання послуг, а в подальшому - першого числа кожного місяця, відповідно до пункту 4.2 договору, замовник зобов'язався перераховувати виконавцеві аванс в сумі не менш 30% від суми запланованого обслуговування клієнтів за місяць.

В строк не пізніше 5 днів до початку місяця,, що передує наданню послуг замовник, згідно пункту 4.3 договору, надає виконавцю довідку про заплановану кількість клієнтів, на підставі якої 1-го числа місяця здійснюється авансовий платіж в розмірі 30% від розрахункової вартості послуги шведський стіл за місяць. Наступні розрахунки здійснюються виконавцем 10 та 20 числа поточного місяця, в розмірах відповідно 30% від розрахункової вартості послуг послуги. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х днів з дня підписання акту виконаних робіт проте не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як встановлено пунктом 10.1 договору, його дія продовжується до 31 грудня 2012 року.

Вказаний договір підписаний з боку замовника директором Супрунюк Юрієм Івановичем та з боку виконавця директором Ярун Петром Олександровичем, діючого на підставі статуту, без зауважень та заперечені і скріплений печатками підприємств.

Також, 19 березня 2012 року спірний договір було узгоджено генеральним директором ДП «Ялтакурорт» Цаплоуцьким С.Г. та 02 квітня 2012 року Головою правління закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» Суботою М.В., про що містяться відповідні відмітки на першому аркуші договору з відповідними печатками вказаних посадових осіб.

У підтвердження виконання обов'язків за договором сторонами підписаний акт надання послуг №58 від 31 жовтня 2012 року на суму 317790,00 грн. (а.с. 93).

Матеріали справи також свідчать про те, що позивач частково розраховувався з відповідачем за отримані послуги по спірному договору, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача (а.с. 91).

Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за період 09 місяців 2012 року за спірним договором, відповідно до якого станом на 30 вересня 2012 року за дочірнім підприємством «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» перед відповідачем числиться заборгованість у загальному розмірі 983390,00 грн. Вказаний акт підписаний позивачем і відповідачем без зауважень, заперечень та скріплений печатками сторін, що свідчить про існування між сторонами договірних відносин за спірним договором та вчинення передбачених договором дій направлених на його виконання.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною виникнення спору є незгода позивача із дійсністю укладеного договору, у зв'язку з недодержанням, на його думку, сторонами в момент вчинення правочину у вигляді договору надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1 положень статті 215 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що оскільки вказаний договір укладений з грубим порушенням вимог законодавства щодо дотримання істотних умов (ціни договору) та підписаний не уповноваженою особою з боку замовника, він повинний бути визнаний судом недійсним.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та проаналізувавши норми діючого законодавства, якими регулюються дані правовідносини, господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно положень частини 2 статті 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно положень частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про визнання угод недійсними» від 06.11.2009 №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Так, згідно положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги не додержання яких, є необхідним для дійсності правочину. До цих вимог зокрема, віднесені такі:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Окрім цього, частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 180 Господарського кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до приписів частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 ЦК України).

Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім. Про це свідчать обов'язки замовника оплатити послугу. Договір про надання послуг є консенсуальним, таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами.

Як зазначалося вище, згідно зі статтями 901, 904 Цивільного кодексу України договір про надання послуг є оплатним, тому ціна є однією з істотних умов договору про надання послуг.

При цьому ціна, відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

У свою чергу вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що сторони при укладанні договору надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1 узгодили порядок оплати послуг та порядок розрахунків за надані послуги, який викладено у розділі 4 договору.

Так, послуги, надані виконавцем за цим договором, сплачуються замовником щомісячно в строгій відповідності з фактично наданим об'ємом послуг по договірній ціні, яка, окрім договору, затверджена та закріплена у Протоколі про узгодження договірної ціни (додаток 5 до договору, який є його невід'ємною частиною) та складає 110,00 грн. за 3-разове харчування на 1-го клієнта на добу (у тому числі ПДВ - 20%). Також, сторони обумовили і випадок коли на отримання послуг харчування знаходиться 30 та менша кількість клієнтів замовника в день, зокрема вартість 3-разового харчування по системі «замовне меню» на 1-го клієнта на добу складає 110,00 грн. (у тому числі ПДВ - 20%).

Укладаючи протокол №5 до договору сторони дійшли згоду про величину договірної ціни на послуги.

З 01 жовтня 2012 року ціна договору була зменшена, про що 22 серпня 2012 року сторони уклали додаткову угоду №2 до договору. Так вартість 3-разового харчування на 1-го клієнта на добу по системі «шведський стіл» та вартість по системі «замовне меню» на 1-го клієнта на добу стала складати 90,00 грн. (у тому числі ПДВ - 20%).

На період невисокої реалізації санаторно-курортних послуг з 28 квітня 2012 року по 15 червня 2012 року вартість одноразового харчування - сніданок, обід або вечеря по системі шведський стіл на одного клієнта на добу склала 40,00 грн., що сторони також узгодили шляхом укладання протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору.

Не пізніше 5 днів до початку місяця, що передує місяцю наданню послуг, замовник зобов'язався надати виконавцю довідку про плановану кількість клієнтів та на підставі якої 1-го числа місяця проводити авансовий платіж в розмірі 30% від розрахункової вартості послуг «шведській стіл» за місяць. Подальші розрахунки проводяться між сторонами 10 та 20 числа поточного місяця Остаточний розрахунок проводиться протягом трьох днів з дня підписання Акту виконаних робіт, з врахуванням отриманих авансових платежів, але не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, наявність вказаних відомостей у договорі, додатковій угоді до нього та у протоколах узгодження договірної ціни на послуги харчування, встановлення умов та строків надання послуг, ціни за спірним договором спростовує твердження позивача щодо неузгодженості сторонами істотних умов договору, зокрема ціни.

Так, договір надання послуг харчування був вчинений з наміром та спрямованістю на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Про спрямованість дій позивача та відповідача при укладенні вказаного договору, на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, свідчить й передбачена сторонами майнова відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань - п. 6.1 - 6.11 договору.

Судом встановлено, що позивач та відповідач реально виконували умови спірного договору про надання послуг, що підтверджується відповідними актами надання послуг, банківською випискою, довідкою державної податкової служби від 08 квітня 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи на а.с. 116-117, актом звірки взаєморозрахунків, що підтверджує надання послуг та часткову оплату після їх отримання.

Тобто відбулось виконання відповідачем умов договору і прийняття такого виконання позивачем. Так, послуги були прийняті без зауважень і заперечень, а зворотне позивачем належними доказами на час розгляду справи не підтверджено.

З огляду на викладені вище обставини, суд робить висновок про те, що при укладанні договору про надання послуг з харчування по системі «шведський стіл» для даного виду договору з надання послуг сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Щодо посилань позивача на відсутність повноважень директора дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на укладання даного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту позивача дочірнє підприємство «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів І профспілок України «Укрпрофоздоровниця» створене одним засновником - закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця», згідно із рішенням загальних зборів закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» від 19 червня 2002 року «Про реорганізацію філій дочірнього підприємства «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця».

Пунктом 2 Статуту визначено, що засновником та власником підприємства є юридична особа за законодавством України - закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця», яке діє на підставі власного Статуту і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ш. Руставелі, 39/41. ідентифікаційний код 02583780.

Згідно положень пункту 1.3. Статуту останній є правонаступником дочірнього підприємства «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» стосовно цивільно-правових відносин, усіх прав та обов'язків, відносно всього майна, зобов'язань стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, а також, стосовно прав користування земельними ділянками, родовищами, іншим майном та майнових і немайнових прав, що виникли в результаті діяльності філії дочірнього підприємства «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Так, дочірнє підприємство «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

Відповідно до пункту 1.4. Статуту безпосередньо підпорядковане представництву закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у м. Ялта.

Положеннями пункту 4.1. цього Статуту закріплено, що органами управління підприємства є загальні збори акціонерів товариства; наглядова рада товариства; правління товариства та директор (головний лікар) підприємства.

Безпосереднє керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор (Головний лікар) підприємства, який згідно пункту 4.5.1. Статуту призначається та звільняється з посади Головою правління товариства.

Матеріали справи свідчать про те, що з 03 лютого 2012 року директором дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» згідно Статуту та Наказу від 02 лютого 2012 року за №09-К приватного акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» за підписом Голови Правління Суботою М.В. було призначено Супрунюка Юрія Івановича, за контрактом від 03 лютого 2012 року з правом першого підпису на всіх документах.

Зі змісту Статуту вбачається, що до повноважень директора, серед іншого, віднесено право самостійно вирішувати усі питання діяльності підприємства, за винятком питань, що за Статутом підприємства належить до відання загальних зборів акціонерів товариства. наглядової ради товариства та правління товариства, Голови правління товариства, без довіреності представляти підприємство в Україні і за кордоном, в усіх державних і недержаних установах, організаціях, підприємствах та судах, розпоряджатись грошовим коштами підприємства, в межах повноважень, наданих статутом підприємства, самостійно укладати угоди, контракти, договори на суму що не перевищує 50000,00 грн., тощо.

Фінансові витрати на суму, що перевищує 50000,00 грн. директор здійснює за погодженням Голови правління товариства.

Як вже зазначалось вище, 19 березня 2012 року спірний договір, укладений керівником позивача, було узгоджено генеральним директором ДП «Ялтакурорт» Цаплоуцьким С.Г. та 02 квітня 2012 року Головою правління закритого акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» Суботою М.В., про що містяться відповідні відмітки на першому аркуші договору з відповідними печатками вказаних посадових осіб.

З викладеного вбачається, що особи, які від імені сторін укладали та підписували договір надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1, мали право та дієздатність, мали необхідний об'єм повноважень та діяли у межах наданих їм Статутами повноважень. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Письмова форма договору, яка встановлена для договорів між юридичними особами, сторонами дотримана.

Отже суд дійшов висновку про те, що договір укладено згідно вимог Цивільного кодексу Україну, Господарського кодексу України, підписано уповноваженими представниками юридичних осіб, мають зобов'язуючий характер, їх умови не суперечать вимогам чинного законодавства та цілям господарської діяльності позивача та відповідачів.

За таких підстав, спірний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства та направлений на настання реальних наслідків.

Представлені сторонами до суду матеріали, свідчать, що спірний договір був підписаний за вільним волевиявленням учасників договору у відповідності до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, тому правочин є дійсним по суті.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, позивачем не доведено суду належними доказами, що його права та інтереси є порушеними та зачипаються спірною угодою, не наведено жодної належної обставини, за якої спірний договір може бути визнаний недійсним.

Судом не встановлено підстав, з наявністю яких законодавство України пов'язує недійсність договору (в даному випадку договору надання послуг з харчування за системою «шведський стіл» від 16 березня 2012 року за №03/16-12/1), а тому позовні вимоги дочірнього підприємства «Санаторій «Орлине гніздо» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним договору надання послуг з харчування не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14 травня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 20 травня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя І.І. Дворний