Постанова № 31285699, 13.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 травня 2013 року 15:50 №826/4126/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Чух О.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг»

до

державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 31.10.2012 №426/1/22-20-34181828 прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 143 562,50 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 31.10.2012 №426/1/22-20-34181828 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220.

В судове засідання 18.04.2013 представник позивача не прибув, натомість подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи №826/4126/13-а у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/4126/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 114 850,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС складено акт від 31.10.2012 №426/1/22-20-34181828 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 143 562,50 грн., у тому числі: 114 850,00 грн. – основний платіж, 28 712,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пункту 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2011 року №213, у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми.

В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу.

На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.

Як вбачається з акту перевірки від 31.10.2012 №426/1/22-20-34181828, товариство з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» під час проведення перевірки повідомило державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ДПС про втрату первинної документації по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс», на підтвердження чого надало договір про надання юридичних послуг, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «ЮФ Автритет», акт прийому-передачі документів, лист від товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ Автритет» про втрату документів від 01.06.2012 та копію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Таким чином, позивачу стало відомо про втрату документів ще у червні 2012 року, проте відповідне повідомлення було надано державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС у жовтні 2012 року, тобто з порушенням п’ятиденного строку, встановленого Податковим кодексом України.

Разом з тим, Податковий кодекс України не містить вказівки на те, що порушення платником податків строку направлення до органу державної податкової служби повідомлення про втрату документів може бути підставою для ненадання такому платнику податків строку для відновлення втрачених документів.

Із аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва ДПС після отримання у жовтні 2012 року під час проведення перевірки повідомлення про втрату товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» документації по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» зобов’язана була надати позивачеві 90 денний строк для відновлення відповідних документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що проведення перевірки, складання відповідного акту, а також винесення податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220 до закінчення 90-денного строку для відновлення документів, передбачених в пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, є передчасним.

Зазначена позиція суду узгоджується також з правовою позицією Київського апеляційного адміністративного суду, висловленою зокрема в ухвалі від 06.11.2012 №2а-9600/12/2670 та постановах від 06.09.2012 №2а-14236/11/2670 та від 04.03.2013 №2а-13048/12/2670.

Аналізуючи доводи позивача щодо реальності господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 31.10.2012 №426/1/22-20-34181828 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» в грудні 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» (виконавець) укладений договір про надання послуг від 19.08.2011 №190811/1, відповідного до якого виконавець зобов’язується виконувати для замовника послуги асистансу в разі виникнення несправності транспортного засобу під час його експлуатації.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору від 19.08.2011 №190811/1 з додатками до нього, копії податкових накладних за грудень 2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2011 року, довідку з банку від 08.04.2013 про оплату послуг товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» в грудні 2011 року, а також інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс», вказано на висновки акту перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс від 04.04.2012 №60/22-05/37474819, яким встановлено відсутність факту реальності господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс».

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження висновків акту виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» від 04.04.2012 №60/22-05/37474819, як і самого акту, відповідачем суду надано не було.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс», відсутності факту реальності їх здійснення необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов’язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 03.12.2012 №К/9991/59241/12.

Слід зазначити, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» відповідачем не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, виконання договірних зобов’язань, жодних доказів відсутності факту реальності господарських операцій між ними суду не надано.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКАР Лізинг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2012 №0006782220 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 26.11.2012 №0006782220.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.