Ухвала суду № 31284573, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К/9991/55490/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника відповідача - Адамчук К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011

по справі № 2а-16449/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0007542301 від 31.10.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012, в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Головпостачінвест» за період з 01.04.2010 по 31.12.2010, складено акт № 2169/2301/31030983 від 14.10.2011, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 97 651 грн.; ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.10.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007542301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122 064 грн., в т.ч.: 97 651 грн. основного платежу та 24 413 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість за результатами виконання договору № 7/10 від 15.04.2010, укладеного між позивачем та ТОВ «Головпостачінвест», оскільки в останнього відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було надано доказів на підтвердження товарності операцій згідно договору № 7/10 від 15.04.2010; виявлено розбіжності у документах, зокрема, видаткових накладних ТОВ «Головпостачінвест» та прибуткових накладних ПП «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ»; податкові накладні складені з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, абз. 1-3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Оскільки, в судовому порядку встановлено відсутність товарності за укладеним договором № 7/10 від 15.04.2010 та включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту на основі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висноку про правомірність донарахування грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «ЕКОФАКЕЛ» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний