Ухвала суду № 31284521, 14.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2013 р. м. Київ К/9991/52451/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Остапенко Ю. М., Мілаєнко М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової службина постанову та ухвалуСумського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 рокуу справі№ 2а-1870/5012/11за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кейдо»доДержавної податкової інспекції в м. Сумипроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року у справі № 2а-1870/5012/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001562314/0/98041 від 23.12.2010 року з податку на додану вартість на загальну суму 670 458,00 грн., в т.ч. 446 972,00 грн. - за основним платежем, 223 486,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Суми щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, отриманого Державною податковою інспекцією в м. Суми 10.09.2011 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Суми забезпечити відображення показників уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, отриманого 10.09.2010 року, по особовому рахунку ТОВ «Кейдо».

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією в м. Суми позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кейдо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства з період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року складено акт № 31/23-209/35171674 від 07.12.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001562314/0/98041 від 23.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку па додану вартість на суму 446 972,00 грн. за основним платежем та 223 486,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки стосовно порушень податкового законодавства, подавав до Державної податкової адміністрації в Сумській області заперечення на акт перевірки від 15.12.2010 року.

20.12.2010 року Державною податковою адміністрацією в Сумській області надано відповідь № 19943/7/23-208 на заперечення щодо акта перевірки, яким в задоволенні заперечення на акт перевірки відмовлено.

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення 14.02.2011 року відповідачем прийнято рішення, яким в задоволенні скарги ТОВ «Кейдо» відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0001562314/0/98041 від 23.12.2010 року залишено без змін.

25.02.2011 року позивач не погодившись із податковим повідомленням рішенням звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Сумській області.

14.04.2011 року Державною податковою адміністрацією в Сумській області прийнято рішення, яким в задоволенні скарги ТОВ «Кейдо» - відмовлено, а податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0001562314/0/98041 від 23.12.2010 року залишено без змін.

29.04.2011 року позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України.

04.07.2011 року Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення, яким в задоволенні скарги ТОВ «Кейдо» - відмовлено, а податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0001562314/0/98041 від 23.12.2010 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки податковий кредит було сформовано відповідно до вимог п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на підставі реально здійснених господарських операцій.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не погодилися із визначенням відповідачем податкового зобов'язання за квітень 2010 року в розмірі 202 522,00 грн. по операціям з реалізації побутової техніки ТОВ «САВ-С» та податкового зобов'язання за травень 2010 року по операціям з ТОВ «Валсір» в розмірі 116 666,00 грн., оскільки платником було подано уточнюючи розрахунки під час проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Підставою визначення зазначених зобов'язань стало те, що відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно занижено податкові зобов'язання за квітень 2010 року у розмірі 202 522,00 грн. по операціям із ТОВ «Сав-С» та подвійного віднесення до складу податкового кредиту у розмірі 116 666,00 грн. по ТОВ «Валсір».

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.09.2010 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року по операціям із ТОВ «Сав-С» № 128438 від 10.09.2010 року, в якому в рядку 2.1 позивач визначив суму податкових зобов'язань у розмірі 202 522,00 грн.

Також, позивачем подано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) № 128436 від 10.09.2010 року, в якому в розділі 1 «Податкові зобов'язання» зазначено, що платником податку-покупцем виступало лише ТОВ «Сав-С», а тому згідно коригування вбачається, що сума податкових зобов'язань у розмірі 202 522,00 грн. сформована саме по покупцю ТОВ «Сав-С».

10.09.2010 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 року по операціям з ТОВ «Валсір», в якому в рядку 2.1 зазначена сума податкових зобов'язань в розмірі 116 666,00 грн.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, вважається узгодженим з моменту подання податкової декларації. В цій нормі права також зазначено про право платника податку змінити розмір узгодженого податкового зобов'язання саме шляхом подання уточнюючого розрахунку. Форма уточнюючого розрахунку визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Вищенаведені положення законодавства імперативно визначають можливість платника подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації лише до проведення перевірки контролюючим органом відповідного періоду.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перевірка проводилася з 26.08.2010 року по 08.09.2010 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 09.09.2010 року по 22.09.2010 року на підставі наказу Державної податкової адміністрації в Сумській області від 08.09.2010 року № 345.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації в Сумській області від 21.09.2010 року № 369 перевірка була зупинена з 22.09.2010 року на 30 робочих днів у зв'язку із незавершенням перевірок платників податків, з якими ТОВ «Кейдо» мало відносини. У зв'язку з хворобою директора товариства перевірка була поновлена з 03.11.2010 року на 1 робочий день на підставі наказу Державної податкової адміністрації в Сумській області від 29.10.2010 року № 436. Після закінчення лікарняного, згідно наказу Державної податкової адміністрації в Сумській області від 01.12.2010 року № 498 перевірка була поновлена з 02.12.2010 року на 1 робочий день.

Відповідні уточнюючі розрахунки подані платником 10.09.2010 року, тобто вже під час проведення перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року у справі № 2а-1870/5012/11 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак