Постанова № 31283768, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5013/1249/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Студенця В.І.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2012у справі№ 5013/1249/12за позовомОСОБА_2доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рікона"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Державний реєстратор Реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Навіна", 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Азарія", 4.ОСОБА_3, 5.Відкритє акціонерне товариство "Пересувна механізована колона № 137", 6.ОСОБА_6, 7.Точиловський Альберт, 8.Міжнародна комерційна компанія "Ренесанс Інк.", 9.Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайдбрук бізнес", 10.Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Дружба 7"провизнання недійсними рішень зборів учасників, зобов'язання внести зміни до установчих документів, визнання недійсними установчих документів господарського товаристваза участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Рікона" про визнання недійсними рішення зборів учасників, зобов'язання внести зміни до установчих документів, визнання недійсними установчих документів господарського товариства.

14.11.12 до господарського суду від ОСОБА_2 за підписом її представника ОСОБА_5 надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2012 р. у справі №5013/1249/12 заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Заборонено державному реєстратору Реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради проводити державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Рікона" і вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Рікона".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2012 року скасовано, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на 15.11.2012 позовні вимоги не містили вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 27.09.2012 року, на яких було вирішено припинити господарську діяльність підприємства.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2012 року.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 цього Кодексу передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, вказав на те, що станом на 15.11.2012 позовні вимоги ОСОБА_2 не містили вимогу про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства від 27.09.2012р., на яких було вирішено припинити діяльність товариства.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи у заяві від 05.11.2012 р. позивачем уточнено позовні вимоги, суд першої інстанції долучивши подану заяву до матеріалів справи зазначив, що заява судом не розглядалась оскільки спір по суті ще не розглядався.

Разом з тим, подана заява є фактично заявою про зміну предмету спору, а відповідно до ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції долучивши до матеріалів справи подану заяву фактично прийняв останню до розгляду, а тому мав підстави для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на висновок судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2, яка проведена у рамках кримінального провадження №12012110100000219, згідно якої довіреність, на підставі якої була підписана заява про забезпечення позову від 13.11.2012, є підробленою. Однак, колегія суддів вважає, що суд не обговоривши питання про призначення судово-почеркознавчої експертизи в рамках даної господарської справи, прийшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду, яка є обґрунтованою, та такою, що відповідає нормам процесуального законодавства.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Статтею 11110 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у справі №5013/1249/12 скасувати.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2012р. у справі №5013/1249/12 залишити в силі.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець