Ухвала суду № 31282713, 13.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"13" травня 2013 р. Справа № Б8/132-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А", ідентифікаційний код юридичної особи: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33 / фактична адреса згідно заяви: Антрацитівський район, с. Рафайлівка, вул. Підлісна, буд. 37 (надалі «Заявник» або «Кредитор»),

до боржника, - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В (надалі «Боржник»),

про банкрутство,

заявник 4, - державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», ідентифікаційний код: 04653199, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, (надалі за текстом: «Заявник 4»);

заявник 5, - публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, (надалі за текстом: «Заявник 5»);

заявник 6, - публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, (надалі за текстом: «Заявник 6»);

заявник 7, - Сапельникова Ганна Анатоліївна, ідентифікаційний код: 2864400444, місце проживання: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, кв. 107, (надалі за текстом: «Заявник 7»);

Фонд державного майна України, місцезнаходження: 01133 Київ, вул. Кутузова, 18/9;

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ідентифікаційний код: 37471928, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9;

Головне управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2;

Розпорядник майна: Арбітражний керуючий Вороніна Анна Володимирівна, ідентифікаційний код: 3008021646, місце проживання: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Архангельська, буд. 5, кв. 84; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ№ 547787, видана державним департаментом з питань банкрутства 23 вересня 2010 року);

за участю представників учасників судового провадження:

від Кредитора/Заявника: - не з'явився;

від Боржника, - не з'явився;

від Заявника 4, - не з'явився;

від Заявника 5, - юрисконсульт юридичного департаменту ПАТ «АЕС Київобленерго» Клименко О.С., який діє на підставі довіреності від 23.05.2012 року за № 351;

від Заявника 6, - Долгополова Т.М., яка діє на підставі довіреності від 19.03.2013 року за № 91/2013/03/19-8;

від Заявника 7, - не з'явився;

Фонд державного майна України, - не з'явився;

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, - Недиба О.О., яка діє на підставі довіреності від 22.01.2013 року за № 7/8-911;

Головне управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України, - не з'явився;

Розпорядник майна: Арбітражний керуючий Вороніна Анна Володимирівна, яка діє на підставі ліцензії серії АВ за № 547787 та ухвали господарського суду Київської області від 21.01.2013 року по справі № Б8/132-12, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А", ідентифікаційний код: 34929165, місцезнаходження: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33 (надалі за текстом: "Заявник" / "Кредитор") № 13/16 від 22 листопада 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В (надалі за текстом "Боржник"), з підстав, передбачених ст.ст. 6, 8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом "Закон про банкрутство"), ст. ст. 2, 4?, 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.12 р., якою призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 24 грудня 2012 року, залучено до участі у справі у якості учасників провадження у справі про банкрутство Фонд державного майна України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; зобов'язано управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, подати до суду до призначеного судового засідання кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна, повідомивши його (кандидата) про день судового засідання та до пропозиції додати заяву арбітражного керуючого про свою згоду на призначення розпорядником майна та про відсутність у нього заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, та про відповідність іншим вимогам, визначених Законом про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 січня 2013 року визнано безспірні грошові вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" в сумі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.); покладено на боржника - Державне підприємство "Український карантинний розсадник" 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого Заявником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" за подання заяви про порушення справи про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Український карантинний розсадник", призначено арбітражного керуючого Вороніну Анну Володимирівну розпорядником майна Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник"; зобов'язано ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; зобов'язано розпорядника майна Боржника разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника та повідомити їх про результати розгляду заяв та про дату попереднього засідання у справі; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 10 червня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

В газеті «Урядовий Кур'єр» № 45 (4931) від 07 березня 2013 року, опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника.

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 03.12.12 р., відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19.01.13 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04.11.12 р.).

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз. 1-4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

В п. 47 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» вказано, що за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Частиною 1 п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Згідно з п. 74 зазначеної Постанови, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

Станом на 13.05.2013 року розпорядником майна Боржника - арбітражним керуючим Вороніною А.В. не подано до суду реєстр вимог кредиторів Боржника.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий зобов'язаний: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках. Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 13 зазначеного Закону, розпорядник майна має право: звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів; розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Керуючись нормами абз. 2 ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, ч.ч. 8, 9 ст. 13 зазначеного Закону, на підставі наявних доказів у справі, в тому числі на підставі наданих на підставі проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника розпорядником майна у справі відомостей та пояснень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року №05-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, п.п. 3.1.1., кредиторами у справі про банкрутство можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, які мають у встановленому порядку підтверджені відповідними доказами грошові вимоги до боржника, вимоги щодо виплати заробітної плати, а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); згідно абз. 2 п.п. 4.3. зазначених Рекомендацій, у вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Заслухавши представників учасників провадження в судових засіданнях, під час яких розглядались заяви Заявників (Кредиторів) про визнання кредитором, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог тих чи інших кредиторів Боржника, повністю чи частково.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що визнані судом в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяви Заявників:

Заявник 4, - державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», ідентифікаційний код: 04653199, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, яким в заяві про визнання кредитором від 05.03.2013 року за № 118/15 (вх. № 4138 від 07.03.2013 року) до Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, заявлено грошові вимоги до Боржника у вигляді основного боргу в сумі 55643,12 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок три гривні 12 коп.), пені у сумі 3017,65 грн. (три тисячі сімнадцять гривень 65 коп.), державного мита в сумі 586,61 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), основного боргу в сумі 74599,54 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 54 коп.), пені в сумі 1302,84 грн. (одна тисяча триста дві гривні 84 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 3594,15 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 15 коп.), 3-х процентів річних в сумі 1511,62 грн. (одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 62 коп.), судового збору в сумі 1620,16 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 16 коп.), основного боргу в сумі 36970,89 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 89 коп.), де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, в зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань за рішенням господарського суду Київської області від 19.10.2010 року по справі № 15/125-10, рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2012 року по справі № 26/203-11 та Договором на надання послуг від 01.01.2012 року за № 01. Дана заборгованість визнається Боржником і розпорядником майна в повному обсязі, підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою в повному обсязі. Заявник при поданні заяви поніс господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підтверджено матеріалами справи. Суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. У зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/132-12, грошові вимоги - державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», ідентифікаційний код: 04653199, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, у вигляді основного боргу в сумі 55643,12 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок три гривні 12 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені у сумі 3017,65 грн. (три тисячі сімнадцять гривень 65 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, державного мита в сумі 586,61 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, основного боргу в сумі 74599,54 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 54 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 1302,84 грн. (одна тисяча триста дві гривні 84 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, інфляційних нарахувань в сумі 3594,15 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 15 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 3-х процентів річних в сумі 1511,62 грн. (одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 62 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору в сумі 1620,16 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 16 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, основного боргу в сумі 36970,89 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 89 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого Заявником 4 у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого вказані суми судом визнаються та підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів.

Заявник 5, - публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, яким в заяві про визнання кредитором від 03.04.2013 року за № 289 (вх. № 8847 від 04.04.2013 року) до Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, заявлено грошові вимоги до Боржника у вигляді основного боргу в сумі 162727,17 грн. (сто шістдесят дві тисячі сімсот двадцять сім гривень 17 коп.), пені в сумі 27697,06 грн. (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 06 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 10089,08 грн. (десять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 08 коп.), 3-х процентів річних в сумі 4895,19 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 19 коп.), державного мита в сумі 2053,91 грн. (дві тисячі п'ятдесят три гривні 91 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, в зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань за рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 року по справі № 21/067-11 та наказом господарського суду Київської області від 16.08.2011 року по справі № 21/067-11. Дана заборгованість визнається Боржником і розпорядником майна в повному обсязі, підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою в повному обсязі. Заявник при поданні заяви поніс господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підтверджено матеріалами справи. Суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. У зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/132-12, грошові вимоги - публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, у вигляді основного боргу в сумі 162727,17 грн. (сто шістдесят дві тисячі сімсот двадцять сім гривень 17 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 27697,06 грн. (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 06 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, інфляційних нарахувань в сумі 10089,08 грн. (десять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 08 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 3-х процентів річних в сумі 4895,19 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 19 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, державного мита в сумі 2053,91 грн. (дві тисячі п'ятдесят три гривні 91 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого Заявником 5 у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого вказані суми судом визнаються та підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів.

Заявник 6, - публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, яким в заяві про визнання кредитором від 05.04.2013 року за № 93/23/2609 (вх. № 8989 від 05.04.2013 року) до Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, заявлено грошові вимоги до Боржника у вигляді основного боргу в сумі 84793,28 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні 28 коп.), де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, в зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань з оплати використаної внаслідок самовільного підключення електроенергії, що підтверджено актом порушення Правил користування електричною енергією від 09.02.2010 року за № 00503, протоколом засідання комісії із розгляду актів порушень від 11.03.2010 року за № 401, протоколом від 25.03.2010 року за № 313, протоколом засідання комісії від 20.12.2012 року за № ВН-32. Дана заборгованість визнається Боржником і розпорядником майна в повному обсязі, підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою в повному обсязі. Заявник при поданні заяви поніс господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підтверджено матеріалами справи. Суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. У зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/132-12, грошові вимоги - публічного акціонерного товариства «Київенерго», ідентифікаційний код: 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, у вигляді основного боргу в сумі 84793,28 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні 28 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого Заявником 6 у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого вказані суми судом визнаються та підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів.

Заявник 7, - Сапельникова Ганна Анатоліївна, ідентифікаційний код: 2864400444, місце проживання: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, кв. 107, якою в заяві про визнання кредитором б/н від 05.04 2013 року (вх. № 8966 від 03.04.2013 року) до Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, заявлено грошові вимоги до Боржника у вигляді основного боргу в сумі 10830,00 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять гривень 00 коп.), де заявлені вимоги до Боржника виникли, як вказує Заявник, в зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 07.09.2010 року за № 07/09-10 з додатковими угодами до останнього та договором про відступлення права вимоги від 30.11.2012 року. Дана заборгованість визнається Боржником і розпорядником майна в повному обсязі, підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою в повному обсязі. Заявник при поданні заяви поніс господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підтверджено матеріалами справи. Суд встановив, що цим кредитором заяву подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство. У зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/132-12, грошові вимоги - Сапельникової Ганни Анатоліївни, ідентифікаційний код: 2864400444, місце проживання: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, кв. 107, у вигляді основного боргу в сумі 10830,00 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого Заявником 7 у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого вказані суми судом визнаються та підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно п.п. 8.14. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів.

В абз. 3 п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що відповідно до частини другої цієї ж статті Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до матеріалів справи публікацію оголошення про порушення провадження у цій справі здійснена ініціюючим кредитором в газеті «Урядовий Кур'єр» № 45 (4931) від 07 березня 2013 року. Граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів становить 08 квітня 2013 року.

Частиною 1 п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Частинами 1, 2 п. 74 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з цією статтею вказаного Закону, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку.

Абзацами 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, заслухавши представників учасників провадження в судових засіданнях, під час яких розглядались заяви Заявників (Кредиторів) про визнання кредитором, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог тих чи інших кредиторів Боржника, повністю чи частково, а також достатньо для наступного прийняття рішення про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що вище визнані судом в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності 04.11.12р.), Розд. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред., що набрала чинності 19.01.13 р.), ст. ст. 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 41, 43, 49, 54, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредиторів Боржника - Державного підприємства "Український карантинний розсадник", ідентифікаційний код юридичної особи: 35411469, місцезнаходження: 08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, в наступному складі та обсязі:

- державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», ідентифікаційний код: 04653199, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, у вигляді основного боргу в сумі 55643,12 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок три гривні 12 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені у сумі 3017,65 грн. (три тисячі сімнадцять гривень 65 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, державного мита в сумі 586,61 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 61 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, основного боргу в сумі 74599,54 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 54 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 1302,84 грн. (одна тисяча триста дві гривні 84 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, інфляційних нарахувань в сумі 3594,15 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 15 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 3-х процентів річних в сумі 1511,62 грн. (одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 62 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору в сумі 1620,16 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 16 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, основного боргу в сумі 36970,89 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 89 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, у вигляді основного боргу в сумі 162727,17 грн. (сто шістдесят дві тисячі сімсот двадцять сім гривень 17 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 27697,06 грн. (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 06 коп.), які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, інфляційних нарахувань в сумі 10089,08 грн. (десять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 08 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 3-х процентів річних в сумі 4895,19 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 19 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, державного мита в сумі 2053,91 грн. (дві тисячі п'ятдесят три гривні 91 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- публічне акціонерне товариство «Київенерго», ідентифікаційний код: 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, у вигляді основного боргу в сумі 84793,28 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні 28 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- Сапельникова Ганна Анатоліївна, ідентифікаційний код: 2864400444, місце проживання: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, кв. 107, у вигляді основного боргу в сумі 10830,00 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять гривень 00 коп.), які відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № Б8/132-12 у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

2. Копію ухвали надіслати: ТОВ "АЙСБЕРГ ЛТД-А" (на дві адреси: 94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, буд. 33; Антрацитівський район, с. Рафайлівка, вул. Підлісна, буд. 37); ДП "Український карантинний розсадник" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В); ДНД та ПВІ «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26); ПАТ «АЕС Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а,); ПАТ «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5); Сапельниковій Г.А. (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7, кв. 107); ФДМ України (01133 Київ, вул. Кутузова, 18/9); Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9); Головне управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2); розпоряднику майна Боржника - арбітражному керуючому Вороніній А.В. (Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Архангельська, буд. 5, кв. 84).

Суддя Скутельник П.Ф.