Вирок № 31281613, 17.05.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №138/143/13-к

1/138/18/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Ясінського Ю.А.,

з участю секретарів судових засідань: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

прокурора: Свириди Т.Ю.,

підсудного: ОСОБА_3,

захисника підсудного, адвоката:ОСОБА_4,

потерпілої: ОСОБА_5,

представника потерпілої, адвоката:ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, військовозобовязаного, працюючого водієм господарсько-експлуатаційного відділу митного поста «Дністер» Вінницької митниці, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2010 року, біля 11 години ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні належного йому гаража № 20 в м.Могилів-Подільському, Вінницької області поряд з будинком № 150 по проспекту Незалежності, в якому він проживає, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 за наступних обставин.

Так, під час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у вказаному гаражі між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3 умисно руками наніс декілька ударів потерпілому в обличчя та по голові, внаслідок чого ОСОБА_7 упав на підлогу. Після цього ОСОБА_3, будучи обуреним висловлюваннями ОСОБА_7 у його адресу, з метою позбавити останнього життя, наніс ОСОБА_7 кілька ударів ногами по тулубу в область грудної клітини та по верхніх кінцівках, а також підібрав у гаражі обрізок металевої квадратної труби, довжиною біля одного метра, та наніс нею ОСОБА_7 кілька ударів по голові. В подальшому ОСОБА_3, побачивши, що ОСОБА_7 від отриманих ударів втратив свідомість і не чинив будь-якого опору та залишався лежати в непритомному стані на землі, з метою завершення своїх злочинних дій, спрямованих на умисне протиправне позбавлення життя потерпілого, підібрав в гаражі фрагмент мотузки довжиною біля 0,5 метра, кінці якої обмотав на пальці обох рук та накинувши її ОСОБА_7 на шию спереду, застосовуючи фізичну силу, став перетискати мотузкою шию потерпілого, утримуючи в такому положенні останнього протягом кількох секунд.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, згідно висновків судово-медичних експертиз №112/1 від 22.11.2010 року та №30-к від 10.05.2011 року, заподіяв ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження - закриту черепно-мозкову травму, у вигляді забитих ран в скроневій ділянці

голови справа, в верхній частині тім'яно-потиличної ділянки зліва, в нижній частині потилиці справа; саден в лобно-скроневій ділянці голови справа (5), крововиливу під оболонки лобної долі правої півкулі головного мозку, лінійного перелому потиличної кістки справа. Також заподіяв закриту тупу травму грудної клітки у вигляді садна на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в ділянці 6-го ребра, в лівій ліктьовій ямці, синця по передній поверхні грудної клітки в ділянці грудини дещо зліва, переломів 2, 3 ребер зліва біля грудини, перелому 2 ребра зліва по передньо-підпахвовій лінії, 5-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, 2-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, крововиливів в переднє середостіння, розриву навколосерцевої сорочки та лівого шлуночка серця, кровотечі в ліву плевральну порожнину в кількості 1100 мл, від яких настала смерть ОСОБА_7 Також на шиї потерпілого садно по передній поверхні у вигляді смуги стиснення шкіри. Вказані ушкодження виникли не менш як від 6-ти-8-ми разової дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (в ділянку голови - 4, грудної клітки - 2, шиї - 1).

Переконавшись, що ОСОБА_7 не виявляє ознак життя, ОСОБА_3 дістав із салону автомобіля НОМЕР_1, який перебуває у його володінні, задні сидіння, на місце яких помістив труп ОСОБА_7 та залишив в приміщенні гаража.

Наступного дня, 13 листопада 2010 року, біля 09 години ОСОБА_3, з метою приховати тіло потерпілого та сліди злочину, на вказаному автомобілі вивіз труп ОСОБА_8 на територію лісового масиву урочища «Матейківська дача», що між селами Попівці та Хутір Мурашка Барського району, Вінницької області, де залишив його на просіці лісового масиву.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину за ч.1 ст.115 КК України визнав частково, не погоджуючись з кваліфікацією його дій як умисного вбивства та стверджуючи, що не мав наміру вбивати ОСОБА_7, а лише оборонявся від нападу останнього. Підсудний пояснив, що 12.11.2010 року, біля 11 год. з потерпілим ОСОБА_7, з яким він перебував в нормальних робочих стосунках, знаходився в приміщенні гаража, що належить ОСОБА_3 і розміщений поряд з будинком №150 по проспекту Незалежності в м.Могилів-Подільський, в який вони заїхали з роботи на кілька хвилин на прохання ОСОБА_7 віднайти і дати йому пружину до автомобіля, яку він шукав, запитуючи про неї у всіх колег. При цьому ОСОБА_7 пив в гаражі пиво. Там між ними виникла сварка через образливі висловлювання ОСОБА_7 на адресу ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_7 перший наніс йому удар кулаком в обличчя, розбивши губу, що згодом підпухла. Підсудний у відповідь наніс ОСОБА_7 два удари кулаком в голову, в тому числі один удар обома руками скріпленими «в замок» коли той зігнувся. ОСОБА_7 стоячи на колінах схопив обрізок металевої ребристої труби, довжиною біля метра, почав підніматися і зі словами: «Ти покійник» влучив нею ОСОБА_3 в ліву руку вище ліктя, заподіявши синець. ОСОБА_3 продовжуючи оборонятись та не маючи змоги втекти з гаража схопив ящик і кинув його під ноги ОСОБА_7, який зашпортнувся, а потім наніс ногою удар в груди останньому, забрав трубу і наніс нею зігнутому ОСОБА_7 не більше 2-х ударів по потилиці. Після цього ОСОБА_7 втратив свідомість та лежав на підлозі обличчям донизу, а ОСОБА_3, не розуміючи своїх дій через хвилювання, знайшовши в гаражі мотузку довжиною біля 50-60 см., обмотав її кінці за пальці обох рук, закинув її на передню поверхню шиї потерпілого та почав стискати нею шию протягом кількох секунд. Після цього ОСОБА_3 повернувся на роботу, де робив вигляд, що не знає куди подівся ОСОБА_7, потім позбувся знарядь убивства, викинувши в сміттєвий бак біля гаража мотузку, а трубу - в водойму неподалік, помістив труп ОСОБА_7 до автомобіля марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2, який перебуває у їх з сином користуванні, та залишив на ніч в гаражі, нікому не розповідаючи про скоєне. Наступного ранку на вказаному автомобілі він відвіз труп ОСОБА_7 до лісового масиву поблизу с.Попівці, Барського району. 15.11.2010 року він був затриманий працівниками міліції, в ході якого його збили з ніг і він при падінні вдарився об землю правою половиною обличчя. Позовні вимоги потерпілої визнав частково щодо матеріальної шкоди на суму 25000 грн. та щодо моральної шкоди на суму 50000 грн.

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні, вона підтверджується показаннями потерпілої та свідків.

Потерпіла ОСОБА_5, яка є інвалідом ІІІ групи, суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_7 перед смертю не розповідав їй про будь-які конфлікти з ОСОБА_3 чи з будь-ким іншим, лише казав про можливе скорочення посад водіїв, якими вони обидва працювали. Чоловік був не конфліктним і товариським. 06.11.2013 року він повідомляв її, що до нього щойно дзвонив ОСОБА_3 з черговим проханням допомогти полагодити йому автомобіль, що його дуже дивувало, оскільки вони не перебували в дружніх стосунках. 12.11.2010 року ОСОБА_7 пішов на роботу і не повернувся. Вона з дітьми та знайомими намагалися його розшукати, але безрезультатно. 13.11.2010 року вона звернулася з відповідною заявою до міліції і цього ж дня працівники міліції повідомили, що на території Барського району виявлено труп, в якому зять упізнав її чоло-віка. Згодом працівники міліції зясували, що її чоловіка вбив ОСОБА_3 Категорично заперечила можливість звернення ОСОБА_7 до ОСОБА_3 з проханням про надання йому автомобільної пружини, оскільки, по-перше, автомобіль чоловіка був у справному стані, а по-друге, у них дома були усі необхідні запасні частини до нього, в тому числі і пружини. Потерпіла зазначила, що витратила 54608 грн. 99 коп. на поховання чоловіка та поминки, надавши підтверджуючі документи, а моральну шкоду оцінила на суму 300000 грн., обґрунтовуючи це тим, що підсудний позбавив її годувальника та чоловіка, з яким у них були гарні стосунки упродовж довгих років, що сильно вплинуло на психічний та фізичний стан її здоровя. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є відповідно зятем, донькою та сином потерпілого ОСОБА_7, надали суду пояснення, аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_5

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є відповідно сином та цивільною дружиною підсудного охарактеризували останнього як сувору, але справедливу людину. 12.11.2010 року він повернувся з роботи втомленим з хворобливим виглядом та підвищеною температурою, але про свою причетність до вбивства ОСОБА_7 нічого не розповідав. ОСОБА_12 помітив у нього незначну підпухлість верхньої губи з подряпиною під вусами, але не питав, що сталось. Батько раніше йому казав, що ОСОБА_7 розповсюджує чутки перед керівництвом митниці, що він ніби-то займається контрабандою, принижує та ображає його, через що у них виникали конфлікти. Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що чоловік розповідав їй про напруженість у відносинах з колегами та конфлікти на роботі через скорочення посад водіїв.

Через неможливість явки свідка ОСОБА_14 в судове засідання було оголошено його показання (а.с.112-113 т.2), з яких випливає, що 13.11.2010 року бі-ля 15 год., проїжджаючи велосипедом через ліс урочища «Матейківська дача» по-близу с.Попівці, Барського району він виявив труп невідомого чоловіка зі сліда-ми побиття, про що повідомив ОСОБА_15, який викликав міліцію.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суду пояснили, що 13.11.2010 року були запрошені працівниками міліції в якості понятих під час огляду місця виявлення трупа ОСОБА_7 зі слідами насилля в лісовому масиві урочища «Матейківська дача» поблизу с.Попівці, Барського району, в ході якого прово-дились фотографування та відеозйомка.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які були колегами потерпілого та підсудного суду пояснили, що про події 12.11.2010 року нічого не знають. ОСОБА_7 охарактеризували як дружелюбного, покладистого, товарись-кого чоловіка, а ОСОБА_3 як чоловіка більш емоційного, жорсткого, з власною думкою. Про конфлікти між ними не чули, а про причетність ОСОБА_3 до вбивства ОСОБА_7 дізнались від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що стосунки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на роботі були нормальні, ОСОБА_7 не розповсюджував чутки про ОСОБА_3, а також не шукав запчастини до свого власного автомобіля, зокрема ніколи не просив пружини у колег. 11.11.2010 року на роботі обідали водії митниці: він, ОСОБА_21, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Він з ОСОБА_21 повідомили інших, що 12.11.2010 року їх на роботі не буде. Але 12.11.2010 року ОСОБА_20 прибув на роботу і біля 13 години бачив ОСОБА_3, який скаржився, що ОСОБА_7 кудись зник, при цьому тілесних ушкоджень на обличчі у підсудного він не бачив.

Свідок ОСОБА_21, як колега потерпілого та підсудного, суду пояснив, що ОСОБА_7 був покладистим, врівноваженим, а ОСОБА_3 навпаки високомірним, запальним. 12.11.2010 року, біля 11-12 год. ОСОБА_7 на роботі вже не було, а ОСОБА_3 йому скаржився, що всі порозходились, через що він змушений сам працювати. Видимих тілесних ушкоджень на підсудному не було. Зазначив, що ОСОБА_7 за тиждень до зникнення казав, що чомусь ОСОБА_3 просить його допомогти відремонтувати автомобіль, хоча має родича, який ремонтує автомобілі. Категорично заперечив те, що ОСОБА_7 шукав пружину до свого автомобіля, так як не потребував її.

Крім того, винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:

- протоколом огляду місця події від 13 листопада 2010 року з доданими фототаблицею та відеозаписом, згідно яких проведено огляд місцевості на території лісового масиву урочища «Матейківська дача», обхід № 3, квартал № 85 між селами Попівці та Хутір Мурашка, Барського району, де з ознаками насильницької смерті та слідами крові було виявлено труп ОСОБА_7 При цьому слідів боротьби чи волочіння на місці виявлення трупа знайдено не було (а.с.3-14 т.1);

- протоколом впізнання трупа ОСОБА_7 від 14.11.2010 року з доданою фототаблицею, згідно яких в приміщенні Барського відділення СМЕ ОСОБА_22 у знайденому трупі чоловіка впізнав зниклого 12.11.2010 року батька своєї дружини ОСОБА_7 по обличчю, тілобудові та одягу (а.с.21-29 т.1);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_7 від 14.11.2010 року з доданою фототаблицею, проведеного в приміщенні Барського відділення СМЕ з участю судово-медичного експерта, в ході якого встановлено локалізацію, кількість, розміри виявлених на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, відібрано біологічний матеріал для досліджень, вилучено одяг (а.с.30-43 т.1);

- актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7 №112 від 14.11-12.12.2010 року, згідно якого при секції трупа ОСОБА_7 виявлено: закриту черепно-мозкову травму - забиті рани скроневої ділянки голови справа, в верхній частині тімяно-потиличної ділянки зліва, в нижній частині потилиці справа; садна в лобно-скроневій ділянці голови справа (5), крововилив під оболонки лобної долі правої півкулі головного мозку, лінійний перелом потиличної кістки справа; закриту тупу травму груд-ної клітки - садна на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в ділянці 6-го ребра, в лівій ліктьовій ямці; синець по передній поверхні грудної клітки в ділянці грудини дещо зліва, переломи 2, 3 ребер зліва біля грудини, перелом 2 ребра зліва по передньо-підпах-вовій лінії, 5-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, 2-го ребра справа по середньо-ключичній лінії; крововиливи в переднє середостіння, розрив навколо-серцевої сорочки та лівого шлуночка серця, кровотечу в ліву плевральну порожнину в кількості 1100 мл., а також на шиї - садно на передній поверхні шиї у вигляді смуги.

Закрита черепно-мозкова травма та закрита тупа травма грудної клітки у ОСОБА_7виникли від дії твердого предмету, можливо 12.11.2010 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення та стоять в причинному звязку зі смертю. Садно на передній поверхні шиї має ознаки легких тілесних ушкоджень та не стоїть в причинному звязку зі смертю.

Смерть ОСОБА_7, настала від отриманих ним черепно-мозкової травми та закритої тупої травми грудної клітки. Між вказаними травмами і смертю ОСОБА_7, є причинний звязок.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7, етилового спирту не виявлено, що може свідчити про його тверезий стан на момент настання смерті (а.с.44-46 т.1);

- заявою потерпілої ОСОБА_5 від 13.11.2010 року з доданими до неї фотографіями із зображенням ОСОБА_7, відповідно до якої остання звернулася в Могилів-Подільський МВ УМВС України у Вінницькій області з проханням знайти її чоловіка, який пішов 12.11.2010 року на роботу і не повернувся (а.с.48-50 т.1);

- протоколом огляду місця події від 15.11.2010 року, згідно якого в м.Могилів-Подільському по вулиці Шевченка між приватними домогосподарствами №115 та №123, виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 коричневого кольору, яким керував ОСОБА_3 і на якому після скоєння вбивства ОСОБА_7 відвіз його труп до лісового масиву на території Барського району, неподалік населених пунктів с.Попівці та Хутір Мурашка (а.с.128 т.1);

- протоколом огляду транспорту від 16.11.2010 року, згідно якого на території Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області оглянуто вищевказаний автомобіль та зроблено зіскоби та змиви виявлених речовин для подальшого дослідження (а.с.129-130 т.1);

- протоколом огляду місця події від 16.11.2010 року з доданою фототаблицею, відповідно до яких оглянуто приміщення гаража № 20 по проспекту Незалежності в м.Могилів-Подільському, належного ОСОБА_3, в середині якого останній 12.11.2010 року скоїв умисне вбивство ОСОБА_7 Під час огляду було виявлено та вилучено з поверхні підлоги, яка всипана щебенем, 4 камінця зі слідами речовини, схожої на кров та фрагмент тканини кольору «хакі» зі слідами аналогічної речовини (а.с.132-133, 154 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 №278 від 17.11.2010 року, згідно якого на тілі останнього виявлено садно у виличній ділянці обличчя справа, яке виникло від дії тупого твердого предмету, чи співударів об такий при падінні, можливо і 15.11.2010 року при обставинах на які він вказує сам і належить до легких тілесних ушкоджень. У висновку експерта зі слів ОСОБА_3 зазначено: « 12.11.2010 року, біля 11 години в місті Могилів-Подільському в моєму гаражному приміщенні між мною та ОСОБА_7 виникла суперечка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_7 наніс мені один удар кулаком руки в ділянку лівого плечового суглобу. Я у відповідь кулаком лівої руки наніс йому удар в обличчя, він зігнувся, прикрив обличчя рукою, а я наніс йому удар по потилиці двома руками. ОСОБА_7 присів, спершись на один із колінних суглобів, взяв у руки металеву трубу квадратної форми, хотів вдарити мене, але я ногою наніс йому удар по руці, таким чином вибивши трубу з руки, після чого ногою наніс удар в ділянку лівої половини тулуба. Потім взявши в руки вищевказану металеву трубу, я наніс йому удар по потилиці ззаду. ОСОБА_7 впав на ліву половину тіла і знепритомнів. Я взяв в руки мотузку, накинув її на шию ОСОБА_7 спереду і смикнувши, припідняв його від підлоги. ОСОБА_7 ознак життя не подав, більше я йому тілесних ушкоджень не наносив. Скарги на періодичну задишку, біль в ділянці нирок. Під час затримання 15.11.2010 року, працівники міліції Могилів-Подільського РВ УМВС збили мене з ніг, я впав та вдарився об землю правою половиною обличчя». Дані обстеження: У виличній ділянці обличчя справа садно «смугастої форми, покрите темно-коричневою кірочкою, яка розташована на рівні шкіри, розміром на 2,5 х 0,4 см. Садно розташоване в напрямку зверху вниз. Інших ушкоджень не предявляв. (а.с.231 т.1);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю підозрю-ваного ОСОБА_3 від 16.11.2010 року з доданим відеозаписом, відповідно до яких ОСОБА_23 з участю захисника добровільно в складі учасників слідчої дії з Барського РВ УМВС України у Вінницькій області виїхав на місце скоєння ним вбивства ОСОБА_24, яке мало місце 12.11.2010 року, біля 11 години в належному йому гаражі в м.Могилів-Подільському, де за допомогою манекена показав та розповів коли та за яких обставин, по яким ділянкам тіла і чим спричиняв ОСОБА_7 тілесні ушкодження, після чого душив його за допомогою мотузки. Потім ОСОБА_3 запропонував про-слідувати від місця скоєння злочину тим шляхом, яким він 13.11.2010 року вранці від гаража на автомобілі марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 перевіз труп ОСОБА_7 автодорогою сполученням «м.Могилів-Подільський - м.Вінниця», де на кордоні Барського та Жмеринського районів, його шлях продовжився ліворуч по ґрунтовій дорозі до лісового масиву «Матейківська дача» в районі населених пунктів с.Попівці та Хутір Мурашка, Барського району. При цьому ОСОБА_3 показував місця, де він викинув взуття потерпілого, мобільний телефон та знищив поліетиленову плівку, на якій в салоні автомобіля був розміщений труп. В ході даної слідчої дії було виявлено неподалік від місця знайдення трупа ОСОБА_7 і черевик останнього зі слідами речовини, схожої на кров (а.с.236-242 т.1);

- висновком експерта №471 біологічного дослідження речових доказів від 22.-30.11.2010 року, згідно якого в слідах на черевикові, виявленому при відтворенні обставин події з участю ОСОБА_3, знайдено кров людини, яка за груповою належністю може походити як від ОСОБА_7, так і від ОСОБА_3 (а.с.34-38 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 №112/1 від 22.11.2010 року - 01.02.2011 року, згідно якого при секції трупа ОСОБА_7 виявлено закриту черепно-мозкову травму - забиті рани в скроневій ділянці голови справа, в верхній частині тімяно-потиличної ділянки зліва, в нижній частині потилиці справа; садна в лобно-скроневій ділянці голови справа (5), крововилив під оболонки лобної долі правої півкулі головного мозку, лінійний перелом потиличної кістки справа; закриту тупу травму грудної клітки - садна на грудній клітці зліва по середньо-ключичній лінії в ділянці 6-го ребра, в лівій ліктьовій ямці; синець по передній поверхні грудної клітки в ділянці грудини дещо зліва, переломи 2, 3 ребер зліва біля грудини, перелом 2 ребра зліва по передньо-пахвовій лінії, 5-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, 2-го ребра спра-ва по середньо-ключичній лінії, крововиливи в переднє середостіння, розрив навколо-сер-цевої сорочки та лівого шлуночка серця, кровотечу в ліву плевральну порожнину в кілько-сті 1100 мл., а також на шиї садно по передній поверхні у вигляді смуги стиснення шкіри.

Закрита черепно-мозкова травма, закрита тупа травма грудної клітки у ОСОБА_7 виникли від дії твердого (-их) тупого (-их) предмету (-ів), як кожне окремо, так і разом, належать до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_7 настала від отриманої ним закритої черепно-мозко-вої травми та закритої тупої травми грудної клітки. Між сполучною травмою тіла і смертю ОСОБА_7, є причинний звязок. Садно по передній поверхні шиї має ознаки легких тілесних ушкоджень та не стоїть в причинному звязку зі смертю.

Виявлені на тілі ОСОБА_7 тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвого пошкодження, на що вказують морфологічні ознаки виявлені при секції трупа (вогнищеві крововиливи в місцях ушкоджень).

Судово-медичних ознак в ділянці кистей рук, які б свідчили про те, що під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 чинив будь-який активний опір та самооборону не виявлено. Також не виявлено ознак характерних для волочіння тіла. Характер та локалізація ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми та закритої тупої травми грудної клітки у ОСОБА_7 свідчить про те, що його смерть настала безпосередньо після їх заподіяння чи через короткий проміжок часу.

Морфологічних ознак странгуляційної асфіксії при розтині трупа ОСОБА_7 не виявлено.

Вказані ушкодження виникли не менш як від 6-ти-8-ми разової дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (в ділянку голови - 4, грудної клітки - 2, шиї - 1), можливо і 12.11.2010 року.

Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та закритої тупої травми грудей та живота, від яких настала смерть ОСОБА_7, не могли виникнути внаслідок одноразового падіння на площину з положення стоячи.

Під час секції трупа ОСОБА_7 не виявлено морфологічних ознак гострих та хронічних захворювань, які б могли самостійно чи через ускладнення призвести до смерті.

При судово-хімічній експертизі крові від трупа ОСОБА_7 етилового спирту не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.

Судово-медичних ознак які б попадали під медичні ознаки «мордування» при дослідженні трупа ОСОБА_7 не виявлено (а.с.45-48 т.2);

- висновком експерта №470 біологічного дослідження речових доказів від 22-30.11.2010 року, згідно якого в слідах на змиві на марлю речовини з задньої полиці автомобіля марки«ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2, виявлено кров людини, яка за груповою належністю може походити як від ОСОБА_7, так і від ОСОБА_3 (а.с.54-56 т.2);

- висновком експерта №360 цитологічного дослідження речових доказів від 19.11.-17.12.2010 року, згідно якого в слідах, виявлених на поверхні камінців щебеня, вилучених під час огляду гаража ОСОБА_3, де було скоєно вбивство ОСОБА_7, виявлено кров, яка за груповою належністю може походити як від ОСОБА_7, так і від ОСОБА_3 (а.с.62-65 т.2);

- висновком експерта №485 біологічного дослідження речових доказів від 24.11.-14.12.2010 року, згідно якого в слідах на чохлі та ущільнювачі з нижнього сидіння задньої сидушки автомобіля марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2, встановлено наявність крові, видова приналежність якої не встановлена, можливо, в звязку з дуже малою кількістю крові в обєктах (а.с.78-81 т.2);

- актом №288 від 13.12.2010 року амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого ОСОБА_3, згідно якого в період вчинення злочину та в теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждав і не страждає, перебував та перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг та може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_3 належать збереженість пізна-вальної функції психічної діяльності (память, увага, мислення), відповідний віку інте-лектуальний розвиток. В сфері особистості - активність поведінки, екстравертованість, товариськість, активна самореалізація, відстоювання своїх інтересів, впевненість в собі, потреба в самоповазі, опора на накопичений досвід, зрілість життєвої позиції, потреба у відстоюванні власної позиції. Споживацько-мотиваційна сфера характеризується позитив-ною соціальною направленістю, інтересами кола родини, трудової діяльності. ОСОБА_3 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, як підвищена агресивність, жорстокість. У нього не виявлено таких індивідуально-психологічних особливостей, які б мали яскраво виражений характер та могли б суттєво вплинути на його поведінку в період вчинення злочину. Його поведінка на той час оформлялась переважно ситуаційно обумовленим емоційним станом, в якому він знаходився. ОСОБА_3 не має змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають його нор-мальному функціонуванню, як особистості, внаслідок впливу обставин даної справи. В період вчинення злочину ОСОБА_3 перебував у стані емоційного спалаху у вигляді злобної реакції, яка виникла на тлі тривалих конфліктних взаємовідносин, які і існували між ним та потерпілим. Зазначений емоційний стан проявився спогадами колишніх образ, імпульсивністю реагування у вигляді агресивних дій, зживанням злоби і міг оформити поведінку експертного, проте за силою свого розвитку, не досяг ефективної глибини та не вплинув на його свідомість. ОСОБА_3, з урахуванням його емоційного стану, інди-відуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку повною мірою міг ус-відомлювати реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки. В період вчинення злочину ОСОБА_3 в стані фізіологічного афекту не перебував. В період вчинення злочину ОСОБА_3 в стані паталогічного алкогольного спяніння не переебував і під дію ст.19 ч.2, ч.3, ст.20 КК України не підпадає (а.с.204-207 т.2);

- висновком експертів №30-к від 01.04-10.05.2011 року комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7, згідно якого між закритою тупою травмою грудної клітки, виявленої при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 та його смертю, існує прямий причинний звязок. Відсутність зафіксованих вира-жених клінічних та патоморфологічних змін зі сторони серцево-судинної системи ОСОБА_7 свідчить про те, що виникнення розриву серцевої сорочки та лівого шлуночку серця повязано не з хворобами системи кровообігу, а із нанесеними йому уда-рами. Виявлена при експертизі трупа ОСОБА_7 закрита тупа травма грудної клітки виникла не менш як від двократної дії твердого тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку передньої поверхні грудної клітки, в проекції серця. Виявлені на тілі ОСОБА_7 тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвого походження, на що вказують морфологічні ознаки виявлені при секції трупа (вогнищеві крововиливи в місцях ушкоджень) (а.с.252-256 т.2).

Згідно вимог ч.1 ст.67 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 року у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Показання підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні про обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, відсутність у нього умислу на вбивство останнього, а також показання його сина ОСОБА_12, який підтвердив наявність 12.11.2010 року у ОСОБА_3 тілесного ушкодження на губі, суд розцінює як нама-гання уникнути справедливої кримінальної відповідальності за скоєний підсудним злочин і відкидає дані докази з наступних підстав.

Так, в явці з повинною ОСОБА_3 та його поясненні від 15.11.2010 року (а.с.207-213 т.1), під час допиту 16.11.2010 року в якості підозрюваного з участю захисника ОСОБА_25 (а.с.224-226 т.1), при відтворенні обстановки і обставин події 16.11.2010 року з участю захисника ОСОБА_25 (а.с.236-242 т.1), під час допиту в якості обвинуваченого 17.11.2010 року з участю захисника ОСОБА_26 (а.с.246-250 т.1) ОСОБА_3 вказував, що саме він, будучи злим на ОСОБА_7 через скорочення посад на роботі, образливі висловлювання та наклепи ОСОБА_7 керівництву мит-ниці, вирішив з ним поговорити і під приводом допомогти пересунути якусь річ попросив його підїхати з ним у свій гараж, де одразу ж спровокував конфлікт і першим почав бити ОСОБА_7 руками (два удари, в тому числі один удар обома руками скріпленими «в замок») по голові, а побачивши, що потерпілий взяв в руки металевий прут (трубу), ногою наніс два удари в плече і груди, підібрав даний металевий прут і наніс ним численні удари, точної кількості яких не памятає, по голові, шиї, плечі, а потім придушив знай-деною мотузкою.

Під час спілкування з експертами в ході судово-медичної експертизи (а.с.231 т.1) та амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи (а.с.206 т.2) ОСОБА_3 по-чав змінювати свої показання, зазначивши, що приїхав 12.11.2010 року з ОСОБА_7Й у свій гараж аби віддати останньому пружину до автомобіля, що саме ОСОБА_7 наніс йому першим удар кулаком в лівий плечовий суглоб, що в ході бійки з потерпілим він рукою, а не ногою вибив у того з рук трубу.

11.05.2011 року під час допиту в якості обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_4 (а.с.282-284 т.2) ОСОБА_3 знову повернувся до своїх показань слідчому, додавши, що двічі наносив ОСОБА_7 удар руками, скріпленими «в замок» і що ОСОБА_7 не виявляв ознак життя вже після ударів в грудну клітину і подальші удари останньому наносив, так як знаходився в збудженому стані і свої дії не контролював.

В судовому засіданні ОСОБА_3 в черговий раз змінив свої показання, стверджуючи, що ОСОБА_7 сам попросив поїхати до гаража ОСОБА_3 аби взяти пружину до автомобіля, де вживав пиво, а коли між ними почалась суперечка саме ОСОБА_7 наніс першим удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, пошкодивши йому губу, намагався вбити його трубою, влучивши ОСОБА_3 в руку. Після чого ОСОБА_3 кинувши ящиком, що попався під руку, влучив ОСОБА_7 в ноги, відібрав трубу і будучи змушеним оборонятись побив ОСОБА_7 не бажаючи його вбивати. Однак, ОСОБА_3 так і не зміг пояснити для чого ж душив останнього мо-тузкою, коли той лежав на підлозі безпомічний.

При цьому суперечливі та мінливі показання ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_12 спростовуються і іншими дослідженими доказами.

Так, в частині того, що ОСОБА_7 12.11.2010 року безпосередньо перед подією вживав пиво - актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7 №112 від 14.11-12.12.2010 року (а.с.44-46 т.1) та висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 №112/1 від 22.11.2010 року - 01.02.2011 року (а.с.45-48 т.2), згідно яких при судово-хімічній експертизі крові від трупа ОСОБА_7 етилового спирту не виявлено, що свідчить про його тверезий стан на момент настання смерті.

В частині нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7, стану необхідної оборони підсудного, а також кількості та локалізації нанесених підсудним ОСОБА_7 ударів, спростовуються як показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які 12.11.2010 року після зникнення ОСОБА_7 бачили ОСОБА_3 без будь-яких видимих тілесних ушкоджень, так і висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 №278 від 17.11.2010 року (а.с.231 т.1), згідно якого на тілі останнього було виявлено лише садно у виличній ділянці обличчя справа, яке виникло можливо 15.11.2010 року під час його затримання при обставинах на які вказав сам ОСОБА_3 Інших ушкоджень він експерту не предявляв і не розпо-відав про них. Також при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 судово-медичних ознак в ділянці кистей рук, які б свідчили про те, що під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 чинив будь-який активний опір та самооборону не виявлено (а.с.45-48 т.2). Крім свідка ОСОБА_12 ніхто інший не бачив ушкодження на губі під вусами ОСОБА_3 До того ж сам свідок ОСОБА_12 під час допиту в ході досудового слідства про це не вказував, а зазначив лише в судовому засіданні після того, як сам підсудний дав такі показання, що також ставить під сумнів правдивість даних показань.

В частині кількості та локалізації вказаних підсудним ударів, які він наніс потерпілому, його показання спростовуються висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 №112/1 від 22.11.2010 року - 01.02.2011 року (а.с.45-48 т.2), згідно яких виявлені у потерпілого ушкодження виникли не менш як від 6-ти-8-ми разової дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею (в ділянку голови - 4, грудної клітки - 2, шиї - 1).

В частині того, що сам ОСОБА_7 напросився в гараж ОСОБА_3 ніби-то з метою відшукання пружини до свого автомобіля, показання останнього спростовуються як показаннями потерпілої ОСОБА_5, так і свідків ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_21, які категорично заперечили обєктивну потребу ОСОБА_7 в запчастинах до свого автомобіля.

У суду немає підстав сумніватись в правдивості показань потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_27, оскільки показання останніх упродовж як досудового, так і судового слідства були послідовними і незмінними.

В частині того, що ОСОБА_3 не бажав настання наслідків у виді смерті ОСОБА_11 і лише оборонявся, його показання спростовуються тим, що після побиття потерпілого, який жодним чином йому не загрожував, лежачи на землі без видимих ознак життя, він знайшов мотузку, накинув останньому на горло і душив його, про що свідчить не лише показання ОСОБА_3, а й результати судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_7

Суд вважає, що в ході досудового та судового слідства проведено максимальний обєм необхідних та можливих слідчих і судових дій, направлених на встановлення обєктивної істини по справі.

На думку суду право підсудного на захист не порушувалось, оскільки з самого початку досудового слідства він за своїм бажанням був забезпечений адвокатами, які здійснювали його захист.

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України є особливо тяжким злочином проти найціннішого, що є у людини її життя.

Підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.268 т.2), здоровий (а.с.277 т.2), проживає після розлучення в цивільному шлюбі з ОСОБА_13 (а.с.290 т.2), працює на митниці, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с.272-274 т.2), у своєму законному володінні має гараж, автомобіль та квартиру (а.с.185, 198 т.2).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3 суд визнає наявність на його утриманні хворого батька (а.с.36 т.3), часткове добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.381 т.2).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства із призначенням йому покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

З огляду на вказане обєктивних підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо підсудного немає.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 щодо відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково в частині документально підтверджених витрат на поховання в сумі 29814 грн. 94 коп. (а.с.157-163 т.2), оскільки витрати, понесені на поми-нальні обіди в грудні 2010 року, з огляду на вимоги ст.1201 ЦК України та п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», не є витратами на поховання. Крім того, з вказаної суми необхідно виключити 3000 грн. (29814 грн. 94 коп. 3000 = 26814 грн. 94 коп.), добровільно внесених ОСОБА_13 05.04.2012 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (а.с.381 т.2)

В частині відшкодування моральної шкоди позов потерпілої слід задовольнити в повному обсязі на суму 300000 грн., оскільки через злочинні дії підсудного ОСОБА_3 остання втратила чоловіка, з яким прожила довгі роки в злагоді, який був її опорою і підтримкою, утримував її, оскільки вона не працює і є інвалідом (а.с.30 т.3). У звязку з втратою чоловіка потерпіла ОСОБА_5 зазнала моральних та душевних страждань, повязаних з негативними емоціями щодо позбавлення назавжди можливості спілкування з рідною людиною, її передчасною смертю. Нормальний спосіб життя потерпілої зазнав непоправних змін.

З огляду на усе вищевказане, в тому числі матеріальний стан підсудного ОСОБА_3, суд вважає розумним і справедливим стягнення зазначених сум з останнього на користь потерпілої.

З метою забезпечення цивільного позову арешт, накладений слідчим на автомобіль і квартиру підсудного (а.с.183, 200 т.2), слід залишити без змін.

Згідно вимог ст.81 КПК України 1960 року речові докази: відеокасету «Соні» з відеозаписами огляду місця події від 13.11.2010 року та відтворення обстановки та обста-вин події від 16.11.2010 року слід залишити при кримінальній справі; фрагмент вирізки тканини кольору «хакі», чотири камінці щебеню, туфель належний потерпілому, що знаходяться при кримінальній справі, слід знищити; матерчаті чохли з передніх та задніх сидінь і підголівників, фрагменти обшивки зі шкірозамінника із заднього сидіння автомобіля, змиви на марлеві тампони з ущільнювача, з поверхні полиці задньої частини автомобіля, одяг з трупа ОСОБА_7 светр, майку, спортивні штани, шкарпетки чорного кольору та труси, які знаходяться при кримінальній справі, слід знищити. Крім того, з огляду на розяснення, викладені в п.28 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», оскільки автомобіль марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про його реєстрацію серії ВІС №276023, видане на імя ОСОБА_28, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_12, який користується ними згідно довіреності (а.с.185 т.2), не визнані в ході досудового слідства знаряддями вчинення злочину, їх слід повернути законному володільцю ОСОБА_12

Судові витрати по справі за проведення судово-одорологічної експертизи в сумі 257 грн. 76 коп. та судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 515 грн. 52 коп. слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст.63, 65-68, ч.1 ст.115 КК України, ст.ст.1166-1168, 1201 ЦК України, ст.ст.28, 81, 93, 321-324, 327, 330-335 КПК України 1960 року, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, перед-баченого ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання 15 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши на її користь з ОСОБА_3 26814 грн. 94 коп. матеріальної шкоди та 300000 грн. моральної шкоди.

Понесені по справі судові витрати за проведення судово-одорологічної експертизи в сумі 257 грн. 76 коп. та судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 515 грн. 52 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний код 24525055, банк одержувача УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172.

Речові докази: відеокасету «Соні» залишити при кримінальній справі; фрагмент вирізки тканини кольору «хакі», чотири камінці щебеню, туфель належний потерпілому, матерчаті чохли з сидінь і підголівників, фрагменти обшивки зі шкірозамінника з сидіння автомобіля, змиви на марлеві тампони, светр, майку, спортивні штани, шкарпетки чорного кольору та труси, які знаходяться при кримінальній справі, знищити; автомобіль марки «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про його реєстрацію серії ВІС №276023, видане на імя ОСОБА_28, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_12, повернути останньому, як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: