Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-5148/11/0170/21
15.05.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Дадінської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-5148/11/0170/21 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 17.09.12
за позовом Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)
до Відкритого акціонерного товариства "Полівтор" (вул. Таврічеська, 2 А, Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудальянс" (вул. Гната Юри, 9 кв. 414,Київ 148,03148)
про стягнення 1860465,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.12 у задоволені позову - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що він звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "ПОЛІВТОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Промбудальянс" про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договором будівельного підряду від 16.04.2009р., у розмірі 1860465,31 грн., в тому числі ПДВ - 310077,55 грн. Апелянт зазначає, що відповідачами внаслідок укладання нікчемного правочину вартість ремонту віднесено на збільшення балансової вартості основних засобів групи 1, а суми ПДВ віднесено до податкового кредиту з ПДВ. А у відповідачів були відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів призначених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Таким чином, фінансово-господарська діяльність відповідачів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчіть про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ними та позивачем є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.
У судове засідання 15.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Позивачем проведена документальна планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Полівтор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений акт перевірки № 1491/23-0/00426408 від 15.11.2010р.(далі акт перевірки).
Зазначеною перевіркою, встановлено, що відповідно до наданих до перевірки актів виконаних робіт та договірної ціни, що підписані представником ТОВ "Будівельна фірма "Промбудальянс" та ВАТ "Полівтор" витрати, що пов'язані з відрядженням робітників підрядної організації на будівництво склали 692349,00 грн., кількість витрачених людино-годин 30773, та задіяно дорожню техніку: автогрейдери, катки дорожні, машини поливомиючі, бульдозери.
Згідно інформації, отриманої в ході проведення перевірки господарські операції ВАТ "Полівтор" з ТОВ "Будівельна фірма "Промбудальянс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (на підприємстві числиться одна особа - директор/головний бухгалтер), виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа ТОВ "Будівельна фірма "Промбудальянс" не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.
Розрахунки між підприємствами здійснено шляхом оформлення договорів переведення боргу на іншого боржника.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
В свою чергу, частиною 1 статті 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2012р. у адміністративній справі № 2а-3251/11/0170/17 за позовом Відкритого акціонерного товариства "ПОЛІВТОР" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000912301/0 від 23.11.2010р., встановлено про безпідставність висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладених в акті перевірки № 1491/23-0/00426408 від 15.11.2010р. щодо нікчемності договору будівельного підряду від 16.04.2009р., укладеного між ВАТ "ПОЛІВТОР" та ТОВ "Будівельна фірма "Промбудальянс".
Також, зазначеною постановою встановлено про протиправність дій Крсноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, внаслідок яких визначено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2789365,00 грн., у тому числі : серпень 2009р. - 111828,00 грн., вересень 2009р. - 2503707,00 грн., листопад 2009р. - 19026,00 грн., грудень 2009р. - 70733,00 грн., січень 2010р. - 21137,00 грн., лютий 2010р. - 17858 грн., березень 2010р. - 27468,00 грн., травень 2010р. - 17608,00 грн., вчинення дій без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2012р. у адміністративній справі № 2а-3251/11/0170/17, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000912301/0 від 23.11.2010р.
Зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2011р. в адміністративній справі № 2а-3251/11/0170/17, яка залишена без змін згідно ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011р. має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки зміст правочинів між відповідачами не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.12 у справі № 2а-5148/11/0170/21 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко
Судове рішення № 31279854, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5148/11/0170/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: