Рішення № 31279734, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/606/13-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юртал"

до відповідача: Одеської міської ради

про тлумачення умов договору

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Динту В.А. - довіреність від 06.02.2013р.

Суть спору: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Юртал" (ТОВ "Юртал") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд розтлумачити п.4.4. договору оренди землі від 08.06.2010р., укладеного між ТОВ "Юртал" та ОМР, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., реєстр. № 1442, зареєстрованого в Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДЗК" 04.10.2010р. за № 041050500069 наступним чином: "4.4. Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом складання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем, про що приймається відповідне рішення Одеської міської ради про внесення змін до цього договору."

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2013р. позовну заяву (вх. № 1002/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач - ТОВ "Юртал", був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.04.2013р., але в судове засідання не з'явився.

Як зазначено п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81і ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Відповідач - Одеська міська рада, проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:

22.01.2010р. Одеською міською радою було прийнято рішення № 5410-V про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Юртал" земельної ділянки "1б" площею 1672 м2 у тому числі по угіддях: під тимчасовою забудовою - 198 м2 та під проїздами, проходами, площадками - 1474 м2 що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 17-а в оренду терміном на 10 років для організації проїздів до ринку та благоустрою прилеглої території за рахунок земель Одеської міської ради.

08.06.2010р. між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Юртал" (орендар) на виконання умов вказаного рішення було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) реєстр. № 1442.

04.10.2010р. Договір було зареєстрованого в Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДЗК" за № 041050500069.

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради від 22.01.2010р. за № 5410-V надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку "1б" площею 1672 м2 що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. В.Терешкової, 17-а для організації проїздів до ринку та благоустрою прилеглої території згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 86560,05 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 316/м від 20.07.2006р., складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах ( з урахуванням індексації за 2006-2009р.р.)

У відповідності до п.4.1. Договору оренда плата за земельну ділянку площею 1672 м2 розрахована у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї землі та складає: 8656,01 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2006 - 2009р.р. Орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради № 4247- ІV від 15.07.2005р. у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися ОМР в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні (п.4.2. договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності .

Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Згідно із п.12.1. Договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Як зазначив позивач, в грудні 2012 року він отримав пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі, викладену у листі № 01-25/2921-04 від 11.12.2012 року. При цьому позивач зазначив, що з тексту пропозиції вбачається, що рішення про внесення змін до договору оренди землі, укладеного з ТОВ "Юртал", Одеською міською радою не приймалось.

Рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1268-УІ "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 р. № 41-УІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати.

Позивач, вказує, що за змістом статті 654 ЦК зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Оскільки відповідно до статті 20 Закону "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 34. ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин проводиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки Орендодавцем за укладеним договором оренди землі є Одеська міська рада, укладанню додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі повинно передувати прийняття на пленарному засіданні (сесії) Одеської міської ради рішення про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, укладеним з ТОВ "Юртал".

Зазначене на думку позивача, свідчить про те, що сторони по-різному тлумачать зміст п. 4.4. укладеного між ними договору оренди землі що й зумовило ТОВ "Юртал" звернутися з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з пунктом 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Визначальною ознакою договору є мета його укладення. Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу, у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами ЦК України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом.

Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені ст. 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у трактуванні його положень.

Дослідивши усі обставини справи, суд встановив відсутність в п.4.4. договору оренди землі від 08.06.2010р., укладеного між ТОВ "Юртал" та ОМР незрозумілих слів, понять, термінів, які не дають змоги з'ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, що є необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України.

Водночас, як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить не розтлумачити умови договору, а фактично, внести зміни до п.4.4. Договору, додавши до останнього речення цього пункту наступну фразу: "про що приймається відповідне рішення Одеської міської ради про внесення змін до цього договору." З чого суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога спрямована не на тлумачення змісту пункту 4.4. укладеного між сторонами договору, а на спробу на внесення змін до договору оренди в частині порядку зміни розміру орендної плати, що суперечить законодавчо визначеним правилам тлумачення змісту правочину.

Зазначену правову позицію висловив ВГСУ в своєї постанові від 09.10.2012р. по справі № 18/5026/627/2012.

Пунктом 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" передбачено, що тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що позивачем не надано доказів існування між сторонами спору щодо тлумачення умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ "Юртал" слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текс рішення складено 18.05.2013р.

Суддя Цісельський О.В.