Ухвала суду № 31278154, 17.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р.

Справа № 2-а-378/11/2170

Категорія: 8.2.15

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова до Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Чаплинська міжрайонна Державна податкова інспекція у Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 01 червня 2011 року Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства імені Кірова до Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2010 року № 0004891510/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 393,26 грн. за затримку на 299 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2 786,5 грн. фіксованого сільськогосподарського податку.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права оскільки положеннями п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів та установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу, а іншого засобу на погашення зобов’язань не передбачено.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство імені Кірова письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем на підставі акту перевірки від 07 вересня 2010 року № 133/15-03784226, до позивача застосовані штрафні санкції на суму 1 393 грн. 26 коп. за порушення на 229 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 2 786,50 грн. за листопад 2009 року згідно розрахунків даного податку №№ 116, 3481, 9206.

Граничний термін сплати був встановлений 30 листопада 2009 року, а позивач, на думку відповідача сплатив грошові кошти в липні-серпні 2010 року платіжними дорученнями №№ 142, 179.

Суд першої інстанції встановив, що за листопад 2009 року позивач сплатив платіж своєчасно та в повному обсязі в сумі 2786,50 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 321 від 17.12.09 про перерахування 2786 грн. 50 коп. в якому зазначено, що це сплачується фіксований сільськогосподарський податок за листопад 2009 року, тобто, позивачем зазначений період, за який сплачується платіж.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач зарахував даний платіж в рахунок погашення попередніх боргів позивача.

Суд першої інстанції встановив, що самостійне зарахування податковим органом сплачених протягом 2009 року платником податку сум фіксованого сільгоспподатку у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Суд першої інстанції не прийняв доводи податкової інспекції про те, що нею не було змінено призначення платежу, оскільки грошові кошти зараховані на погашення боргу позивача з ФСП, оскільки платежі були зараховані не за той звітний період, який зазначався платником в платіжному документі, що податковою інспекцією не заперечується, а тому дії відповідача є такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства.

Суд першої інстанції встановив, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, права розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

07 вересня 2010 року відповідач провів невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податків та зборів до бюджету, за наслідками якої складений акт № 133115-03784226 від 07 вересня 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що перевірявся період з 30 грудня 2009 року по 07 вересня 2010 року, також період листопад-грудень 2009 рок та січень – червень 2010 року.

Предметом перевірки стало своєчасність перерахування фіксованого сільськогосподарського податку.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати фіксованого сільськогосподарського податку, яке відбулось внаслідок зарахування податковим органом поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів.

Суд першої інстанції правильно встановив та матеріалами справи підтверджена своєчасність сплати позивачем фіксованого сільськогосподарського податку за період який перевірявся (а.с. 24-34).

З урахуванням положень ст. 1, 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», п. 7.7 ст. 7 пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», п. 1.7, п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, та встановленого факту самостійного зарахування податковим органом сплачених платником податку сум фіксованого сільгоспподатку у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність таких дій відповідача та неправомірність висновків порушення строків сплати податку.

Таким чином, у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного платником податків при його внесенні, з метою погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року (реєстрацій номер судового рішень і ЄДРСР 17914410).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 15 вересня 2010 року № 0004891510/0, прийнятого на підставі акту перевірки від 07 вересня 2010 року № 133/15-03784226.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.

Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної Державної податкової інспекції у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко