Постанова № 31277932, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2013 року № 826/4122/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1до1. Заступника голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Шарко Ірини Миколаївни, 2. Голосіївської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними діяння Заступника голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Шарко Ірини Миколаївни, які виявились у порушенні встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку розгляду запитів на публічну інформацію, а також відмові надати позивачу доступ до публічної інформації, про яку вказувалось у інформаційному запиті позивача від 27.02.2013; зобов'язати Заступника голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Шарко Ірини Миколаївни надати позивачу інформацію, про яку йшлося у інформаційному запиті від 27.02.2013.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

25.04.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.02.2013 позивач звернувся до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з запитом на інформацію, що подається фізичними особами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» в якому просив поінформувати з такого питання: чи видавала Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація проректору Національної академії служби безпеки України ОСОБА_3 ордер на одержання житла у будинку АДРЕСА_1 Відповідь на запит позивач просив направити на його поштову адресу: АДРЕСА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

При цьому, статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Водночас, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як видно з матеріалів справи, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація надіслала відповідь на запит позивача від 27.02.2013 листом від 06.03.2013 № 10-47 (з) лише 18.03.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром вихідної кореспонденції від 18.03.2013 з відбитком штемпелю поштового відділення за вказану дату.

Судом не приймається до уваги посилання представника Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на те, що мала місце усна домовленість, що запитувач отримає відповідь на вищевказаний запит особисто на руки, оскільки, по-перше, така форма отримання запиту не передбачена Законом України «Про доступ до публічної інформації» та не виключає обов'язку розпорядника інформації надавати відповідь на запит на інформацію у строки, передбачені ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», по-друге, позивач у запиті просив направити відповідь на його поштову адресу, по-третє, позивач в судовому засіданні заперечив існування такої домовленості.

Також судом не приймається твердження представника Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про те, що відповідь позивачу була надіслана 18.03.2012, так як з 12.03.2013 поштова кореспонденція не відправлялась через відсутність оплати за марки, з огляду на те, що п'ятиденний строк сплинув ще до 12.03.2013.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо порушення встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку розгляду запиту на інформацію позивача від 27.02.2013.

В подальшому, у зв'язку з ненаданням відповіді на запит позивача від 27.02.2013 у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» строки, позивач повторно звернувся до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з аналогічним запитом від 15.03.2013.

За результатами розгляду вказаного запиту від 15.03.2013 позивачу на електронну пошту надійшов лист Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.03.2013 № 100-56 (з), за підписом заступника голови Шарко І.М.

Водночас, лист Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.03.2013 № 100-56 (з) також був відправлений позивачу поштою, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром вихідної кореспонденції від 20.03.2013 з відбитком штемпелю поштового відділення за вказану дату.

Таким чином, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація надала відповідь на запит позивача від 15.03.2013 у встановлені ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строки, у зв'язку з чим у суду відсутні належні правові підстави для визнання протиправними дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо порушення встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку розгляду вказаного запиту.

Разом з тим, відповідно до вказаних листів Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.03.2013 № 10-47 (з) та від 20.03.2013 № 100-56 (з), за підписом заступника голови Шарко І.М., позивача повідомлено, що у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації відсутні підстави для надання позивачу інформації щодо видачі ордеру ОСОБА_3 на одержання житла в будинку АДРЕСА_1 в силу вимог ст. 32 Конституції України, ст.ст. 23, 31 Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних».

За змістом ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених у пункті 7 примітки додатка до цього Закону.

Поряд з цим, парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року N 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 у справі N 1-9/2012 інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

При цьому, з наявного в матеріалах справи листа Національної академії служби безпеки України від 05.03.2013 № 29/15-1562 видно, що ОСОБА_3 було надане службове приміщення у будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, інформацію щодо отримання ОСОБА_3 ордеру на одержання службового житлового приміщення у будинку АДРЕСА_1, яку позивач просив надати на його інформаційний запит від 27.02.2013, не може бути обмежено в силу вимог ч. 5 ст. 6 «Про доступ до публічної інформації», оскільки вона належить до категорії інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, умови отримання цього майна; прізвища, імена, по батькові фізичних, які отримали це майно.

Водночас, запитувана позивачем інформація відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не належить до інформації з обмеженим доступом з огляду на те, що вона відноситься до категорії інформації, яка вказується декларантом (в даному випадку ОСОБА_3.) у відомостях про нерухоме майно (зокрема, житлові будинки, квартири) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, згідно з додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме пунктами 23-28.

При цьому позивачем не запитувались відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, що зазначаються у позиціях 1 і 4, та щодо місцезнаходження об'єкта, що зазначаються у позиціях 2 та 23 - 34, що є інформацією з обмеженим доступом, яка не підлягає оприлюдненню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією не дотримано сукупності вимог для обмеження доступу до інформації, які передбачено ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд приходить до висновку про протиправність дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови надати позивачу доступ до публічної інформації, про яку вказувалось у запиті останнього від 27.02.2013, а відтак, і про необхідність зобов'язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надати позивачу інформацію, про яку йшлося у інформаційному запиті позивача від 27.02.2013.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких умов, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо порушення встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27.02.2013; визнання протиправними дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови надати ОСОБА_1 доступ до публічної інформації, про яку вказувалось у запиті ОСОБА_1 від 27.02.2013; зобов'язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 інформацію, про яку йшлося у інформаційному запиті ОСОБА_1 від 27.02.2013.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Крім того, суд приходить до висновку про присудження сплаченого позивачем судового збору у розмірі 22,94 грн. за рахунок Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, як суб'єкта владних повноважень внаслідок дій якого допущено порушення прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо порушення встановленого ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строку розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27.02.2013.

3. Визнати протиправними дії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови надати ОСОБА_1 доступ до публічної інформації, про яку вказувалось у запиті ОСОБА_1 від 27.02.2013.

4. Зобов'язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію надати ОСОБА_1 інформацію, про яку йшлося у інформаційному запиті ОСОБА_1 від 27.02.2013.

5. Урешті позовних вимог відмовити.

6. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 22,94 грн. на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 42, код ЄДРПОУ 37308812) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко