Ухвала суду № 31277639, 15.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №210/970/13-ц Головуючий в першій

Категорія № 26 (1) інстанції - Чайкіна О. В.

№ 22-ц/774/1150/к/13 Доповідач - Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Соколан Н.О.

суддів - Митрофанової Л. В.,

при секретарі - Абрамян Н. Л.

за участю: представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Каретної Євгенії Василівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої і зв'язку з ушкодженням здоров'я, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2013 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення Фонду) та Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), і просила стягнути з відповідачів на свою користь по 227 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, завданого внаслідок професійного захворювання під час роботи на підприємстві відповідача.

В ході судового розгляду за клопотанням представника позивача позовні вимоги до Відділення Фонду були залишені без розгляду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 8000 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим; розмір відшкодування моральної шкоди значно завищений; в суді не встановлено факту спричинення моральної шкоди; не проведено медико-соціальної експертизи для встановлення факту отримання такої шкоди; не доведено вини відповідача у виникненні професійного захворювання; не прийнято до уваги, що робота у шкідливих умовах праці законодавчо дозволена, і позивач добровільно погодився працювати в таких умовах.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на протязі 15 років 6 місяців працювала у шкідливих умовах праці на підземних роботах на посаді підземного лаборанту-радіометристу у ПАТ «Кривбасзалізрудком», внаслідок чого отримала професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 26.09.2011 року їй було первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності, переоглядом 26.09.2012 року ступінь втрати професійної працездатності залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 20.07.2011 року (а.с.15-18) встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_4 в умовах запиленості повітря робочої зони. В п. 19 цього акту також зазначено, що винними у виникненні професійного захворювання позивача є керівництво ш. «Гвардійська» ВО «Кривбасруда», ДП «КЗРК», гірничої інспекції з технічного контролю якості руд ВАТ «Кривбасзалізрудком», правонаступником яких є відповідач. Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє її нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 26.09.2011 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп\2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: