Рішення № 31276962, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/647/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагро"

про стягнення 75923,43грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Дерев'янко О.С. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 13.05.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Дерев'янко О.С. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промагро" про стягнення заборгованості в сумі 75923,43грн., яка складається з основного боргу в сумі 69500грн., пені в розмірі 5240,98грн. та 3%річних в сумі 1182,45грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2013р. порушено провадження по справі №916/647/13.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагро" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 13.05.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

09.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ -МТС" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Промагро" був укладений договір №КО+ОД-08/12 (далі договір).

Згідно п.1.1 договору Виконавець зобов'язався на території сільгоспугідь Замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному Замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені в договорі, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно пункту 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2012р.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили: обсяг робіт по збиранню врожаю зернових (пшениця, жито, ячмінь) - на площі 200 га; плановий початок робіт - 10.07.2012р.; загальна вартість робіт - 50 000 грн. (ціна робіт за 1 га - 250грн.). Загальний обсяг робіт (виконання робіт по збиранню врожаю) складає 200 (двісті) га. Сторони не вправі відмовитись від обсягу робі, передбачених цим пунктом (п.1.3 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється, виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами. Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт (п. 3.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем виконані роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур (зернових) на замовлення відповідача на загальну суму 69500 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 1551 від 30.07.2012р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 4.1.5 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату робіт Виконавця відповідно до умов Договору.

Втім, відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав, заборгованість за надані по договору послуг по збиранню врожаю в розмірі 69500грн. не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором №КО+ОД-08/12 від 09.07.2012р. щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" змушено було звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДПЗКУ-МТС" виконало свої зобов'язання щодо надання послуг по збиранню врожаю, що підтверджується актом здачі-приймання робіт - № 1551 від 30.07.2012р. на суму - 69500 грн. який підписаний належними представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплений печатками сторін.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №КО+ОД-08/12 від 09.07.2012р. в сумі 69500грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором №КО+ОД-08/12 від 09.07.2012р, а саме не сплатив вартість наданих послуг по збиранню врожаю, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 5240,98грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п.7.3 договору, за прострочення оплати виконаної роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості, за кожен день прострочення оплати.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ДПЗКУ-МТС" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5240,98грн. за порушення грошових зобов'язань за договором №КО+ОД-08/12 від 09.07.2012р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 1182,45грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагро" трьох відсотків річних в сумі 1182,45грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагро" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115; код: 25430925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код: 37702357) 69500 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 5240 (п'ять тисяч двісті сорок) грн. 98 коп. - пені, 1182 (одну тисячу сто вісімдесят дві) грн. 45коп. - 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код: 37702357) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 0 грн. 50 (п'ятдесят) коп. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.05.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.