Рішення № 31276894, 17.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2013р. Справа № 905/2087/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м.Донецьк

про стягнення 43 010грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Свистун Г.В. - представник за договором щодо надання юридичних послуг від 05.02.13р.

від відповідача - не з'явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», м. Сєвєродонецьк Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк заборгованості у сумі 43 010 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з правовою допомогою, наданою адвокатом Свистуном Г.В. у розмірі 4 000грн. на підставі договору щодо надання юридичних послуг №4 від 05.02.2013р.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаних договорів, копії специфікацій на поставку продукції від 01.02.2012р., від 02.07.2012р., від 01.08.2012р., копії рахунків №30/03 від 30.03.2012р., №4/07 від 04.07.2012р., №6/07 від 06.07.2012р., копії видаткових накладних №30/03 від 30.03.2012р., №18/07 від 18.07.2012р., №16/08-1 від 16.08.2012р., копії податкових накладних №8 від 20.03.2012р., №12 від 30.03.2012р., №9 від 12.07.2012р., №15 від 18.07.2012р., №6 від 07.08.2012р., №9 від 16.08.2012р., копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №30/03-1 від 30.03.2012р., №18/07-1 від 18.07.2012р., №20/08-1 від 20.08.2012р., копії податкових накладних №13 від 30.03.2012р., №16 від 18.07.2012р., №13 від 20.08.2012р., копії банківських виписок, копію акту звірки розрахунків за період 4 кварталу 2012р., копію претензії від 19.11.2012р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №773, копію квитанції №37 від 05.03.2013р., копію ордеру серії ЛГ №00037 від 05.03.2013р., копію додатку №1 до договору щодо надання юридичних послуг №4 від 05.02.2013.

17 травня 2013р. через канцелярію суду в матеріали справи надійшли уточнення до позовної заяви, які розглянуті судом та прийняті до уваги.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 17.05.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

01 лютого 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №01/02/2012/1пкс, згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору продукцію. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки продукції вказані в специфікаціях, які є невід»ємною частиною даного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №01/02/2012/1пкс від 01.02.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації на поставку продукції від 01.02.2012р., від 02.07.2012р., від 01.08.2012р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, оплати, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Згідно п.3.3 договору розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача в строк встановлений в специфікаціях.

У відповідності до п.3 специфікації від 01.02.2012р. до договору умови оплати наступні-100% передоплата, а відповідно до п.3 специфікацій від 02.07.2012р., від 01.08.2012р. оплата за продукцію здійснюється протягом 30 днів з дати поставки продукції.

Пунктами 9.2 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаних специфікацій, на виконання умов Договору, за видатковими накладними №30/03 від 30.03.2012р., №18/07 від 18.07.2012р., №16/08-1 від 16.08.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 314198грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Разом з цим, позивачем надані транспортні послуги відповідачу по перевезенню поставленого по договору на його склад флотореагенту-оксаль Т-66, що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №30/03-1 від 30.03.2012р., №18/07-1 від 18.07.2012р., №20/08-1 від 20.08.2012р. на загальну суму 9 000грн.

Частково борг за договором був сплачений відповідачем у сумі 280188грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Отже, відповідачем залишилася не сплачена у повному обсязі видаткова накладна №16/08-1 від 16.08.2012р.

За 4 квартал 2012р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 43 010грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526, 530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.3 специфікації від 01.08.2012р. до договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 43 010 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 4000грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

До матеріалів справи позивачем доданий договір щодо надання юридичних послуг №4 від 05.02.2013р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», (надалі за текстом-замовник) та адвокатом Свистуном Г.В., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №773 від 31.03.2004р.

Згідно розділу 2.1 договору адвокат взяв на себе зобов»язання з виконання наступної правової роботи:

а) готувати необхідні матеріали, позовну заяву та представляти у встановленому порядку інтереси замовника в господарському суді Донецької області в справі про стягнення: суми основного боргу за поставлену продукцію з ТОВ «Донецьквуглезбагачення» в розмірі 43 010 грн., суми основного боргу, суми за послуги адвоката;

б) давати консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникатимуть у замовника під час судового провадження;

в) виконувати іншу правову роботу за дорученням та згодою замовника в межах справи згідно п.п.а, п.2.1 договору.

Вартість наданих адвокатом послуг складає 4000грн., відповідно до додатків №1 та №2, що є невід»ємною частиною цього договору (п.5.1 договору).

Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником протягом трьох днів з моменту підписання сторонами цього договору (п.5.2).

Згідно квитанції №37 від 05.03.2013р. адвокатом Свистуном Г.В. прийнято від позивача 4000грн.

До факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Вказана особа, Свистун Г.В., що підтвердив право на заняття адвокатською діяльністю Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №773 від 31.03.2004р., приймав участь в судовому засіданні лише 17.05.2013р. Суд вважає необхідним обмежити розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 3000грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк про стягнення 43 010грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-союз», м. Сєвєродонецьк Луганської області заборгованість у сумі 43 010 грн., витрати пов"язані з наданням адвокатських послуг у сумі 3000грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна