Рішення № 31276578, 16.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/29600/12

Провадження № 2/522/3834/13

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

(повне)

« 16» квітня 2013 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ЄС-Сервіс», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання договору застави недійсним, за участі третьої особи - ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, після уточнення позовних вимог просила суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір застави майна № 06-09/1429 від 28.07.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», і Приватним підприємством «ЄС-Сервіс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 11886; зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вчинити дії щодо припинення приватного обтяження обладнання - Xerox Igen3 110 С, 2008 року випуску, Приватного підприємства «ЄС-СЕРВІС», код 34738312, м. Одеса, Київський район, 1 лінія, 6-та станція Люстдорфської дороги, будинок №11, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.08.2008 року 12:29:09 за №7797098 реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за заявою АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» Одеська обласна філія, код 09328015, 65014 Одеська область, м. Одеса, вул. Ю. Олеши, 6, на підставі договору застави майна № 06-09/1429 від 28.07.2008 року, шляхом реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей.

Мотивуючи пред'явлені вимоги позивачка послалася на наступне.

28 липня 2008 року між ПП «ЄС-Сервіс» і АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії № 08-660/117-304, відповідно до якого ПП «ЄС-Сервіс», засновником якого є інший з подружжя позивачки - ОСОБА_2, отримало від банку кредит в розмірі 660 190,0 доларів США під 14,5% річних на купівлю обладнання - цифрової друкарської машини XEROX IGEN 3 110, 2008 року випуску, за договором №ТУ-18/08 від 11.03.2008 року, укладеним з ТОВ «Терем Графічні Системи». В якості забезпечення виконання ПП «ЄС-Сервіс» своїх зобов'язань перед банком щодо повернення кредиту ПП «ЄС-Сервіс» 28.07.2008 року уклало з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір застави № 06-09/1429, предметом якої стало обладнання XEROX IGEN 3 110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску.

Позивачка вважає вказаний договір недійсним з огляду на те, що на укладення з банком нотаріально посвідченого договору застави майна №06-09/1429 від 28.07.2008 року ОСОБА_2 мав отримати її письмову нотаріально засвідчену згоду як співвласника майна, що було передане в заставу, але цього ним зроблено не було.

Представник ПП «ЄС-Сервіс» в судове засідання з'явилася, позовні вимоги визнала обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Представник ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в судове засідання з'явився, позовні вимоги, заявлені позивачкою до ДП «Інформаційний центр», не визнав у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, вважаючи, що ця особа не є стороною спірних правовідносин.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, проти позовних вимог не заперечував, просив суд їх задовольнити.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, про час та дату судового слухання повідомлявся належним чином. У своїх запереченнях на позов, залучених до матеріалів справи, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Враховуючи що ПАТ «Укрсоцбанк» скористався своїм правом на захист шляхом висловлення своєї думки щодо предмету розгляду справи у відповідних запереченнях, суд, з метою дотримання строків розгляду справи вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаного відповідача.

Суд вислухав пояснення сторін, їх представників, третю особу, дослідив матеріали справи, за наслідками чого вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову.

Судом на підставі пояснень сторін та представлених письмових доказів встановлені такі фактичні обставини справи.

05 грудня 2003 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2. Шлюб зареєстровано у Відділі реєстрації актів громадського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1272, про що видано Свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 05.12.2003 року.

ОСОБА_2 16 листопада 2006 року, перебуваючи у шлюбі, заснував Приватне підприємство «ЄС-Сервіс» зі статутним капіталом у розмірі 10 000,0 гривень. Указане підприємство зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.11.2006 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терем Графічні Системи» і Приватним підприємством «ЄС-Сервіс» 11 березня 2008 року укладений договір №ТУ-18/08, згідно з яким ТОВ «Терем Графічні Системи» зобов'язалося поставити на користь ПП «ЄС-Сервіс» цифрову друкарську машину XEROX IGEN 3 вартістю 4 167 450,0 гривень та ввести її в експлуатацію, а ПП «ЄС-Сервіс» зобов'язалося прийняти і оплатити указану машину.

Згідно з п.2.3.1. зазначеного договору ПП «ЄС-Сервіс» зобов'язалося здійснити поетапну попередню оплату вартості машини в розмірі не менше ніж 20% її вартості, що складало 833 490,0 гривень.

Враховуючи, що у ПП «ЄС-Сервіс» були відсутні достатні кошти, необхідні для здійснення попередньої оплати, ОСОБА_2, як засновник указаного підприємства, 04.04.2008 року прийняв рішення про збільшення статутного капіталу підприємства до одного мільйона гривень за рахунок додаткового внеску засновника в розмірі 990 000,0 гривень. Крім того, зазначеним рішенням ОСОБА_2 призначив себе на посаду директора ПП «ЄС-Сервіс».

Зміни до статуту ПП «ЄС-Сервіс» щодо збільшення статутного капіталу до 1 000 000,0 гривень зареєстровані Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.04.2008 року.

Збільшений статутний капітал ПП «ЄС-Сервіс» сформований за рахунок грошових коштів, що були спільною сумісною власністю позивачки та її чоловіка ОСОБА_2, оскільки були отримані ОСОБА_2 внаслідок здійснення ним в період шлюбу підприємницької діяльності як фізичною особою - підприємцем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Збільшений статутний капітал сформований шляхом внесення ОСОБА_2 готівкових коштів на рахунок ПП «ЄС-Сервіс» наступним чином: 21.04.2008 року - 280000 гривень, 19.05.2008 року - 280000 гривень, 27.05.2008 року - 278000 гривень, 30.05.2008 року - 6000 гривень, 17.06.2008 року - 21000 гривень, 26.06.2008 року - 10 000,0 гривень, 09.09.2008 року - 10 000,0 гривень, 06.10.2008 року - 28 000,0 гривень, 19.11.2008 року - 47 000,0 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними квитанціями.

Після зарахування на рахунок ПП «ЄС-Сервіс» як поповнення статутного капіталу, указані кошти перераховувались на користь ТОВ «Терем Графічні Системи» за договором №ТУ-18/08 від 11.03.2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями ПП «ЄС-Сервіс» №22 від 22.04.2008 року, № 29 від 20.05.2008 року та №30 від 27.05.2008 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Остаточний розрахунок за цифрову друкарську машину XEROX IGEN 3 в сумі 3 333 960,0 гривень ПП «ЄС-Сервіс» мало здійснити на користь ТОВ «Терем Графічні Системи» протягом семи банківських днів з дня поставки машини на адресу ПП «ЄС-Сервіс».

З метою виконання зобов'язань за вказаним договором щодо перерахування необхідної суми коштів 28 липня 2008 року між ПП «ЄС-СЕРВІС» і АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладений договір невідновлювальної кредитної лінії № 08-660/117-304.

Згідно із вказаним договором ПП «ЄС-Сервіс» отримало від банку кредит в розмірі 660 190,0 доларів США під 14,5% річних на купівлю обладнання - цифрової друкарської машини XEROX IGEN 3 110, 2008 року випуску, за договором №ТУ-18/08 від 11.03.2008 року, укладеним з ТОВ «Терем Графічні Системи». Указані кошти зараховані банком на рахунок ПП «ЄС-Сервіс», після чого перераховані на користь ТОВ «Терем Графічні Системи» в якості оплати за цифрову друкарську машину.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань перед банком щодо повернення кредиту ПП «ЄС-Сервіс» 28.07.2008 року уклало з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір застави № 06-09/1429, предметом якої стало обладнання XEROX IGEN 3 110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, придбане ПП «ЄС-Сервіс» у ТОВ «Терем Графічні Системи» за договором №ТУ-18/08 від 11.03.2008 року.

Внесення коштів до статутного капіталу ПП «ЄС-Сервіс», за рахунок якого була здійснена часткова оплата цифрової друкарської машини, а також купівля предмету застави підприємством відбувалася під час перебування позивачки у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За частиною 1 ст. 61 СК України передбачається, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно із частинами 3, 4 статті 63 Господарського кодексу України в Україні залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу діють підприємства унітарні та корпоративні; унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства; унітарними є підприємства, засновані, зокрема, на приватній власності засновника.

Матеріальну основу діяльності підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (частини 1, 2 статті 66 ГК України).

Вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Відповідно до статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Тобто зі змісту цієї статті вбачається, що стосовно підприємства як єдиного майнового комплексу або його частини можуть виникати цивільні права і обов'язки.

Тобто приватне підприємство, засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу, майно, виділене з їх спільної сумісної власності, тощо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 року по справі № 1-8/2012 статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, на момент укладання договору застави № 06-09/1429 від 28.07.2008 року ПП «ЄС-Сервіс» було окремим об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частиною якого було обладнання XEROX IGEN 3 110 з сервером друку DocuSP, 2008 року випуску, придбане ним від ТОВ «Терем Графічні Системи». Тобто, на момент укладання договору застави указане обладнання також було об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно зі ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

За домовленістю сторін договір застави майна №06-09/1429 від 28.07.2008 року підлягав нотаріальному посвідченню, що було здійснено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3

За частиною 2 ст. 369 ЦК України встановлено, що згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Частиною 3 ст. 65 Сімейного кодексу України встановлено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на укладення з банком нотаріально посвідченого договору застави майна №06-09/1429 від 28.07.2008 року ОСОБА_2 мав отримати письмову нотаріально засвідчену згоду позивачки, як співвласника майна, що було передане в заставу.

Без отримання такої письмової згоди позивачки ПП «ЄС-Сервіс» в особі директора ОСОБА_2 не мало права передавати майно в заставу; такі дії мали відбутися лише за умови досягнення домовленості з іншими правомірними співвласниками, в цьому випадку - з позивачкою, та за її згодою.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Наведені обставини переконливо свідчать про те, що укладення спірного договору застави відбулося із істотним порушенням норм чинного законодавства.

За загальним правилом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

За правилом ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно з ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Правового значення не має час ухвалення названого рішення Конституційного Суду України, оскільки цим рішенням не створено нові норми права, а визначено належний зміст раніше запроваджених норм законодавства, що відповідає змісту та духу чинної Конституції України. При цьому посилання на положення постанови Пленуму Верховного Суду України не може вплинути на визначення правової позиції, оскільки воно не носить правотворчого характеру та в силу наявності рішення Конституційного Суду України, що має бути в обов'язковому порядку застосоване до спірних правовідносин.

Таким чином, при укладанні спірного договору застави № 06-09/1429 порушено вимоги закону щодо здійснення права спільної власності, що є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним.

Щодо твердження відповідача про сплив позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, враховано, що укладення оскорюваного договору відбувалося без участі позивачки, доказів того, що її було повідомлено про цей договір раніше, суду не надано, з огляду на це суд вважає доведеним, позивачка дізналася про укладення оспорюваного договору лише наприкінці 2011 року, їй не було відомо про укладення договору застави, оскільки вона не була стороною у договорі. У зв'язку із наведеним суд вважає посилання відповідача на сплив позовної давності необґрунтованими і безпідставними.

Стосовно вимог позивачки, заявлених нею до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не обґрунтовано якими саме діями чи бездіяльністю з боку ДП «Інформаційний центр» були порушені її права або законні інтереси.

За змістом частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання правочину недійсним.

За своєю природою вимоги до ДП «Інформаційний центр» є по суті вимогою про встановлення порядку та способу виконання рішення суду, лише в такому аспекті суд і має їх задовольнити.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 15, 16, 203, 215, 317, 319, 358, 369, 578 ЦК України, частини 2 статті 4 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10, 11, 15, 61, 213, 215 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір застави майна № 06-09/1429, укладений 28.07.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», і Приватним підприємством «ЄС-Сервіс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 11886.

Встановити порядок виконання цього рішення суду, зобов'язавши Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вчинити дії щодо припинення приватного обтяження обладнання Хегох Igen 110 C, 2008 року випуску, Приватного підприємства «ЄС-Сервіс», код 34738312, м. Одеса, Київський район, 1 лінія, 6-та станція Люстдорфської дороги, будинок №11, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.08.2008 року 12:29:09 за №7797098 реєстратором: Одеська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за заявою АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», Одеська обласна філія, код 09328015, адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Ю. Олеши, 6, на підставі договору застави майна № 06-09/1429 від 28.07.2008 року, шляхом реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: С.О. ПОГРІБНИЙ

16.04.2013