Рішення № 31276172, 20.05.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/3287/13-ц

№ 2/243/1440/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернишова Ю.В.

при секретарі - Гречко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ :

До Слов'янського міськрайонного суду звернулось ПАТ КБ "ПриватБанк" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № КТХRRX91079867 від 07.09.2007 року у сумі 40144,47 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ПАТ КБ „Приватбанк" відповідно до договору № КТХRRX91079867 від 07.09.2007 р. надав кредит відповідачу у розмірі 6000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.09.2009р Враховуючи, що за договором кредиту, позичальник - ОСОБА_1 не виконує свого зобов'язання, не повертає кредит та відсотки за користування, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості . А також просить, суд стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача - Акінча В.В. підтримала позивні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, здійснюючи свої права через представника ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі. При цьому посилається на приписи ст.11 «Про захист прав споживачів» та ст.616 ч.2 ЦК України, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки термін повернення кредиту минув у 2009році, а позивач звернувся з вимогою у 2013році, тобто після спливу трирічного строку, що суперечить вимогам ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Окрім того вважає, що суд може зменшити розмір збитків та неустойки відповідно до приписів ст. 616 ч.2 ЦК України, враховуючи, що банк умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків завданих порушенням зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так у ході судового засідання з вірогідністю було встановлено, що: 07.09.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КТХRRX91079867, згідно якого останньому надавався споживчий кредит у розмірі 6000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.09.2009 р.. Договір складається із письмової заяви позичальника та умов кредитування, що є невід'ємною частиною договору. Як вбачається із заяви позичальника ОСОБА_1, останній ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту, про що свідчить його підпис в зазначеній графі.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не погашав своєчасно кредитну заборгованість, відсотки, у зв'язку з чим, відповідно до умов Договору на 19.03.2013 року виникла заборгованість за кредитом - 6000 грн., по відсоткам - 14427,74 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1656 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15672,90 грн., відповідно до п.1.5.20. Умов та правил надання кредиту штраф(фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1887,83 грн., а разом - 40144,47 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст.536 ЦК України - за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати відсотки. Згідно ст. 530 ЦК України - зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк. Договором оговорено строки погашення кредиту, однак відповідач не виконав ці умови договору. Відповідно до ст.549 ЦК України -неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012року, - положення частини третьої ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача. Істотними обставинами можна вважати, зокрема ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові , але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру неустойки саме з цих підстав, та не надано доказів, які свідчили б про обставини, що мають істотне значення для зменшення судом розміру неустойки.

Враховуючи ж приписи ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог.

Разом з тим позивач просить застосувати ст.616 ч.2 ЦК України, якою передбачено, що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов"язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до роз'яснень наданих в п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012року, положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового бору за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми змінити не може.

Враховуючи викладене та приписи зазначеної норми суд не знаходить підстав для її застосування, оскільки позивач не надав переконливих доказів того, що кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов"язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. При цьому слід врахувати, що відповідач взагалі ухилився від виконання зобов'язань за цим договором , жодного разу не здійснив повернення передбачених договором сум.

Відповідно до п 1.5.20 укладеного між сторонами кредитного договору ( умови та правила надання кредиту) передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту. Пунктом 1.5.21 Умов та Правил надання кредиту, передбачено також нарахування пені.

Таким чином, за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки за порушення кредитного зобов'язання передбачено стягнення пені за прострочення сплати кредиту, яка є неустойкою, процентів за користування кредитом, підстав для застосування штрафу, який також є неустойкою, за одне й те саме порушення зобов'язання, не має.

На підставі вищевикладеного відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу , який складається із заборгованості за кредитом-6000грн.; по відсоткам - 14427,74 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1656,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15672,90 грн., що разом складає - 37756,64 грн.

Відповідач посилається на приписи п.7 ч.13 ст.11 «Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Суд не може погодитись із зазначеними доводами оскільки, загальний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, передбачено у три роки. Виходячи з положень ст.259 ЦК України, відповідно до якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до п.1.7.31. Умов надання споживчого кредиту, укладеного між сторонами, термін позовної давності по вимогах по стягненню кредиту, відсотків, неустойки(штрафу) за даним договором встановлюється тривалістю у п'ятдесять років.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 377,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526,530, 549, 551 ЦК України, ст. 10, 58, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, мешкає на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № КТХRRX91079867 від 07.09.2007року, суму боргу за кредитом у розмірі 6000 грн., по відсоткам - 14427,74 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1656,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15672,90 грн., що разом складає 37756,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ " Приватбанк" на р/р 64993919400001 МФО 305299 судовий збір в сумі 377,56 грн.

В решті вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонный суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського горрайонний суду

Донецької області Ю.В. Чернишов