Ухвала суду № 31274834, 16.05.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1556/2013 Головуючий в І інстанції Ігнатенко О.Й.

Категорія 53 Доповідач: Приходько Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Приходько Л.А.Суддів:Майданіка В.В. Бездрабко В.О.При секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Терм-Херсон" на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 березня 2013 року у справі

за позовом

ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Терм-Херсон" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Аква Терм-Херсон» на користь ОСОБА_5 7 418,55грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки. В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Аква Терм-Херсон», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Під час розгляду справи представник ТОВ «Аква Терм-Херсон» Івченко О.О. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_7 зазначила, що на його думку, рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебував з ТОВ «Аква Терм-Херсон» у трудових правовідносинах, працюючи з 27.10.2011 року водієм міжнародного сполучення, що підтверджується наказом № 6-к від 12.04.2012 року про прийняття на роботу та довідкою № 49/12 від 28.08.2012 року.

Наказом ТОВ «Аква Терм-Херсон» №11-к від 31.08.2012 року позивач був звільнений з посади водія автотранспортних засобів за власним бажанням.

В день звільнення позивача, незважаючи на те, що він був на роботі, трудова книжка не була видана. Вказані обставини визнані сторонами, та не оспорювалися під час розгляду справи.

Як вбачається з пояснень представника апелянта, причиною невидачі трудової книжки є наявність заборгованості позивача перед підприємством за заподіяну ним шкоду.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладений обов'язок в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові, відповідно до вимог ч 4 ст. 235 КЗпП України, виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Аналогічні наслідки затримки видачі трудової книжки працівникові містяться у п. 4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі Інструкція).

Отже, встановивши, що трудова книжка позивачеві в день звільнення не була видана, що також не заперечувалось представником відповідача, крім того, для огляду в судовому засіданні вона була надана саме представником відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, на виконання вимог ч.4 ст. 235 КЗпП України, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Доводи апелянта щодо відсутності його вини у видачі трудової книжки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, посилання апелянта на те, що позивач при працевлаштуванні на роботу не подав трудову книжку, не є підставою для звільнення відповідача від застосування наслідків затримки видачі трудової книжки, оскільки, відповідно до вимог Інструкції трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві усіх форм власності або у фізичній особи понад п'ять днів (п.1.1). Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу (п.2.2)

Отже зважаючи на те, що позивач працював у відповідача понад п'ять днів, трудова книжка, у разі її ненадання при працевлаштуванні, повинна була бути оформлена у строки визначені інструкцією, а в день звільнення повинна бути видана працівникові.

Посилання апелянта на те, що позивач не звертався до підприємства за трудовою книжкою, а за відсутності письмової згоди ОСОБА_5 вони не мали права переслати трудову книжку поштою, спростовуються встановленими судом обставинами справи. Так, 04.10.2012 року ОСОБА_5 направив цінним листом заяву з проханням переслати трудову книжку поштою на його адресу. Вказаний лист отриманий відповідачем , згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 11.10.2012 року (а.с.7,8). Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам представника відповідача про неотримання підприємством звернення ОСОБА_5 та підставно не прийняв їх до уваги.

Пізніше, в грудні 2012 року позивач, з метою отримання трудової книжки, був вимушений звертатися до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області.

Також позбавлені правового обґрунтування доводи апелянта, що судом першої інстанції безпідставно не застосовані наслідки пропуску строку звернення до суду, встановлені ст.233 КЗпП України, оскільки початком перебігу строку звернення працівника до суду у даному випадку є день видачі трудової книжки, який відповідно до вимог п. 4.1 Інструкції вважається і днем звільнення працівника.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначений судом відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 року №100 ( зі змінами та доповненнями).

Суд з достатньою повнотою встановив обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. А тому підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Терм-Херсон» відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: