Постанова № 31274398, 09.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Справа № 2а-4157/10/1470

м. Миколаїв

09:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54000 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54052 про:стягнення фінансових санкцій в сумі 6944 грн. за рішеннями від 21.06.2010 № 0000492300 і № 0000482300,В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - позивач або ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 6944 грн. штрафних (фінансових) санкцій за рішеннями від 21.06.2010 № 0000492300 і № 0000482300.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 93, 96-97).

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд розглянув справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

05.10.2000 відповідач був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (ар. с. 27).

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати зокрема контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку наявністю торгових патентів.

Згідно із статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон № 265), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як вказано у частині 3 статті 9 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (надалі - Закон № 98), контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 3 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (надалі - Указ № 436), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи.

У відповідності з направленнями від 08.06.2010 № 604/23-517, 605/23-517, 609/23-517 і 608/23-517 № (ар. с. 15, 26), посадовими особами позивача з 08.06.2010 по 10.06.2010 було проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання ним вимог Закону № 265, Закону № 98, Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Результати перевірки позивач оформив актами від 08.06.2010 № 0232/14/00/23/НОМЕР_3 (ар. с. 8-14) і № 0203/14/00/23/НОМЕР_3 (ар. с. 17-25).

У відповідності з пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків штрафні (фінансові) санкції.

Як вказано у статті 17 Закону № 265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

В зв'язку з виявленими порушеннями позивач рішеннями від 21.06.2010 № 0000492300 (надалі - Рішення 1 на суму 10020,40 грн., ар. с. 7) і № 0000482300 (надалі - Рішення 2 на суму 9753,60 грн., ар. с. 16) застосував до відповідача фінансові санкції в загальній сумі 19774 грн.

Згідно зі статтею 25 Закону України № 265/95-ВР суми штрафних санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а-4317/10/1470 (ар. с. 55-59) Рішення № 1 було скасовано в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3311,40 грн. Таким чином, грошове зобов'язання відповідача в сумі 6709 грн. (різниця між 10020,40 грн. і 3311,40 грн.) стало узгодженим 01.01.2013 року (ар. с. 94).

Ухвалою від 14.07.2011 у справі № 2а-4316/10/1470 (ар. с. 51-54) Одеський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2010, якою Рішення № 2 було скасовано в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 9518,60 грн. Таким чином, грошове зобов'язання відповідача в сумі 235 грн. (різниця між 9753,60 грн. і 9518,60 грн.) стало узгодженим.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ДПІ.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Таким чином, враховуючи те, що, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена правомірність застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 6944 грн., суд визнає вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (відомості про банківські реквізити відсутні, код НОМЕР_3) на користь Держави (банківські реквізити: р/р 31119104700004 в Державний бюджет Корабельного району через банк УДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код 23626096, код платежу 21080900) штрафні (фінансові) санкції в сумі 6944 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна