Рішення № 31273593, 15.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/625/2012 Провадження № 22-ц/795/424/2013 Головуючий у I інстанції -Головко В.М. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Скрипки А.А., Лакізи Г.П. при секретарі:Руденко О.М.за участю:представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства ,,Аграрій" на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства ,,Аграрій" про стягнення орендної плати за землю та розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року ОСОБА_6 звернулася з позовом до ДП „Аграрій", в якому просила розірвати типові договори оренди землі від 08.06.2005 р. щодо земельних ділянок загальною площею 3,44 та 3,11 га, якими вона володіє на праві приватної власності на підставі державних актів IV-ЧН №013878 та -ЧН №005172, які були зареєстровані у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 10 червня 2005 року, укладені нею з ДП „Аграрій", та стягнути з відповідача орендну плату за 2011 рік у розмірі 2065,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги ОСОБА_6 обґрунтовувала тим, що 08 червня 2005 року між нею та ДП „Аграрій" було укладено договори оренди землі, які зареєстровані у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2005 року за № 000040 та про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2005 року за №241.

Пунктом 11 договорів оренди сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем в строк до 30 листопада кожного року. Відповідач в порушення умов договору оренди та встановлених законом вимог не виплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2011 рік. Оскільки відповідач не виконує істотні умови договору оренди (які визначені ст.15 Закону „Про оренду землі"), в частині сплати орендної плати в розмірі, визначеному чинним законодавством України та договором, ОСОБА_6 просила на підставі ст. 651 ЦК України розірвати зазначені договори оренди землі і стягнути несплачену орендну плату.

30.08.2012 року ОСОБА_6 надала до суду письмові пояснення, в яких зазначала, що після подання нею позовної заяви відповідач виплатив заборгованість з орендної плати, проте позивач, користуючись своїми законними правами та з метою захисту власних інтересів у майбутньому від недобросовісного орендаря, не бажає надалі продовжувати відносини оренди з відповідачем, а тому підтримує свої позовні вимоги про розірвання договору оренди землі(ас.52).

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2012 року позов задоволено частково; розірвано договір оренди землі від 08.06.2005 року, укладений між ОСОБА_6 і ДП „Аграрій", зареєстрований у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2005 року за №000040 та розірвано договір оренди землі від 08.06.2005 року, укладений між ОСОБА_6 і ДП „Аграрій", зареєстрований у Носівському відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2005 року за № 241.

В апеляційній скарзі ДП „Аграрій" просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд позбавив відповідача права взяти участь у розгляді справи та надати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, оскільки, незважаючи на заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, 14 вересня 2012 року розгляд справи було проведено і, в порушення приписів ст.224 ЦПК України, заочного рішення по справі суд не ухвалив.

Апелянт наголошує на тому, що орендна плата не була виплачена з вини саме позивачки, оскільки остання не повідомила про обраний нею спосіб сплати орендної плати, в той час як договором передбачено два можливі способи оплати оренди (продукцією чи грошовими коштами), не повідомила, шляхом переказу чи готівкою в касі вона бажає отримати кошти, що свідчить про прострочення кредитора.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено приписи ст. 141 ЗК України, за змістом яких право на дострокове припинення дії договору оренди землі виникає лише в разі систематичного невиконання орендарем свого обов'язку зі сплати орендної плати.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був зупинити провадження по даній справі на підставі ст. 201 ЦПК України, оскільки 07 серпня 2012 року загальними зборами учасників ДП „Аграрій" було прийнято рішення про перетворення ДП „Аграрій" в ТОВ „Аграрій".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалено в частині вимог позивача про розірвання договорів оренди землі від 08.06. 2005 року укладених між сторонами, і виходячи із змісту апеляційної скарги саме в цій частині, рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом. Таким чином, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в частині розірвання договорів оренди землі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди підлягає розірванню у зв'язку з встановленням факту невиплати відповідачем орендної плати за землю за 2011 рік, в установлений договором оренди землі строк.

Такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

По справі встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельних ділянок загальною площею 3,44 та 3,11 га, розташованих на території Носівської міської ради, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю IV-ЧН №005172 та IV-ЧН № 013878 , виданими Носівською міською радою 30.03.2004 року (а.с.15).

08 червня 2005 року між ОСОБА_6. та ДП „Аграрій" було укладено договори оренди землі, згідно умов яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування належну позивачу земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (а.с. 10-13).

Згідно п.п. 9, 11,13 договорів, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 598, 86 грн. Орендна плата вноситься у строки до 30 листопада кожного року, розмір орендної плати може переглядається раз у 5 років .

Згідно з ст. 13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України „Про оренду землі" розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених

статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. „д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

ОСОБА_6 обґрунтовувала позовну вимогу про розірвання договору оренди землі, несплатою їй відповідачем орендної плати за 2011 рік.

Суд першої інстанції, встановивши несвоєчасну одноразову несплату позивачу, дочірним підприємством „Аграрій" орендної плати за 2011 рік, задовольнив позов в частині розірвання договору оренди землі.

Оскільки відповідачем допущено лише одноразову несплату орендної плати, суд першої інстанції необгрунтовано розірвав договори оренди землі, укладений 08 червня 2005 року між ОСОБА_6 та ДП „Аграрій", тому що, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

При цьому апеляційний суд не може прийняти до уваги пояснення в засіданні апеляційного суду представника позивача - ОСОБА_5, щодо того що, ст.141 ЗК України не є імперативною, не регулює правовідносини коли об"єктом є земельні ділянки приватної власності, та сьогодні є такою що не може бути застосована до оспорюваних правовідносин. Оскільки виходячи з правової суті спору що, ст.141 ЗК України визначає випадки припинення права користування земельною ділянкою, які стосуються всіх правових підстав користування землею і стосуються земельних ділянок усіх форм власності, саме цю правову норму слід застосовувати до спірних правовідносин.

У зв'язку з викладеним, що суд ухвалив рішення з порушенням застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції як незаконне підлягає скасуванню в частині розірваних договорів оренди землі від 08.06.2005 року укладених між сторонами, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині, що стосується вимог ОСОБА_6 щодо стягнення орендної плати за 2011 рік як вбачається з матеріалів справи, така орендна плата їй була виплачена ДП "Аграрій" під час провадження по справі, суд позов в цій частині не задовольнив, тому рішення суду в даній частині необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст.224 ЦПК України через не ухвалення заочного рішення по справі також не заслуговують на увагу, оскільки вони грунтуються на невірному тлумаченні підприємством норм процесуального права, адже правовими приписами зазначеної норми передбачено право суду на ухвалення заочного рішення у справі, а не обов'язок.

Також грунтуються на невірному тлумаченні апелянтом норм процесуального права доводи стосовно того, що позивач зобов'язаний був довести обставину невиплати йому орендної плати за 2011 рік, враховуючи наступне.

Згідно приписів ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом оспорюваних договорів оренди землі, сплата орендної плати за користування земельною ділянкою є обов'язком саме відповідача, а тому, в розумінні ст.ст. 10, 60 ЦПК України, доказування виплати орендної плати позивачу відповідно до умов договору покладається саме на ДП „Аграрій".

Керуючись ст.ст. 13,21,32 Закону України "Про оренду землі", п "д" ч.1ст.141 ЗК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ,,Аграрій" - задовольнити частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до Дочірного підприємства „Аграрій" про розірвання договорів оренди землі - скасувати, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 14 вересня - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: