Ухвала суду № 31273026, 20.05.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 762/1327/13-ц

провадження № 2-о/762/53/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 20» травня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя Дибець О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлення неправильності запису про дату смерті в лікарському свідоцтві про смерть, встановлення неправильності актового запису про смерть і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Заявниця звернулась до Балаклавського районного суду міста Севастополя із зазначеною заявою в порядку окремого провадження цивільного судочинства і просить суд:

- Встановити факт настання смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

- Встановити неправильність запису про дату смерті ОСОБА_2 в лікарському свідоцтві про смерті № 792 від 18 червня 2012 року;

- Встановити неправильність актового запису в книзі реєстрації смертей № 277 від 19 червня 2012 року;

- Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі внести зміни до актового запису № 277 від 19 червня 2012 року про смерть ОСОБА_2, зазначивши датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року;

- Зобов'язати Комунальний заклад «Севастопольське міське бюро судово-медичної експертизи» внести зміни до лікарського свідоцтва № 791 від 18 червня 2012 року, зазначивши датою смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 і встановлення дати її смерті має значення для правильного обчислення строку прийняття спадщини.

У відкритті провадження у цивільній справі належить відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 2 статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 1, 2 своєї Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

Наведені у роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України умови розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначають юрисдикційність цих справ, тобто, якщо чинним законодавством встановлений порядок усунення певних розбіжностей у правовстановлюючих документах або документах, що їх видають органи державної реєстрації цивільного тану, справи з приводу встановлення певних фактів розгляду в суді у порядку окремого провадження цивільного судочинства не підлягають.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» N 2398-VI від 1 липня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 18 Закону визначено, що про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Порядок внесення змін до актового запису цивільного стану встановлений статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» і Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованим 14 січня 2011 року за № 55/18793.

Пунктом 2.6. Розділу ІІ Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання встановлено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

До таких документів, зокрема, належать лікарські свідоцтва про смерть, що видаються відповідним закладом охорони здоров'я замість анульованого свідоцтва, яке в тому числі може містити розбіжності з первинною медичною документацією, у відповідністю з Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 р. N 545.

Як зазначено у частині 5 статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я, у разі смерті пацієнта члени його сім'ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

Отже, правильність заповнення лікарського свідоцтва про смерть може бути окремо оскаржена до суду і за наслідками розгляду - видається нове лікарське свідоцтво про смерть замість анульованого попереднього, тобто у даному випадку законодавством встановлений позасудовий порядок підтвердження дати смерті особи компетентними органами охорони здоров'я, оскарження висновків щодо причин і дати смерті до суду і подальшого внесення змін до актового запису про смерть з урахуванням даних, що зазначені у новому лікарському свідоцтві про смерть.

При цьому суд не вправі у межах окремого провадження втручатися у дискреційні повноваження посадових осіб закладу охорони здоров'я з визначення часу смерті фізичної особи, встановлювати неправильність записів у лікарському свідоцтві про смерті або в актах цивільного стану.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, встановлення неправильності запису про дату смерті в лікарському свідоцтві про смерть, встановлення неправильності актового запису про смерть і зобов'язання вчинити певні дії, заявниця наведених положень законодавства і роз'яснень пленуму Верховного Суду України не врахувала.

Крім того, слід відзначити, що за змістом пункту 9 частини 1 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд встановлює факт смерті особи в певний час виключено у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, проте, як убачається з наданої суду копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1, виданого 19 червня 2012 року, факт смерті спадкодавця ОСОБА_2 в певний час був зареєстрований.

Таким чином, оскільки законодавством визначений порядок встановлення дати і причин смерті фізичної особи, оскарження відповідних висновків посадової особи відповідного закладу охорони здоров'я, а також порядок подальшого внесення змін до актового запису про смерть, у відкритті провадження у цивільній справі належить відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1, 3, 15, 122, 208-210, 256 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлення неправильності запису про дату смерті в лікарському свідоцтві про смерть, встановлення неправильності актового запису про смерть і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду цивільної юрисдикції з такою самою заявою.

Суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять гривень) гривень 70 копійок, сплаченого 25 квітня 2013 року за квитанцією № ПН3123 Каси № 1 Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» на рахунок № 3121920670002 (для отримувача - Державний бюджет Балаклавського району, код за ЄДРПОУ - 37963282, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Севастополі, код банку (МФО) - 824509, код класифікації доходів бюджету - 22030001), - повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Дибець О.М.