Рішення № 31269947, 08.05.2013, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1936/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2013 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Гавриленко В. Г.

секретаря Бандура Г. М.,

за участю позивача-відповідача ОСОБА_1

відповідача-позивача ОСОБА_2

представника відповідача- позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про участь батька у додаткових витратах на дитину, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом. Сою позицію мотивує тим, що з відповідачем по справі перебувала в шлюбі до 19.09.2012 року. Від шлюбу народилось 4 дітей, троє з них неповнолітні. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12.02.2013 року присуджено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на її користь в розмірі по 450 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.

Син, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Львівському технікумі залізничного транспорту на денній платній формі навчання. За навчання сина нею сплачено 8581,00 грн., а також 1850 грн. за проживання в гуртожитку, всього 10 431 грн. Відповідач добровільно не бажає брати участі у додаткових витратах, хоча має таку можливість, оскільки працює на сезонних роботах. Просить суд стягнути із ОСОБА_2 5215 грн. - 1/2 частина понесених додаткових витрат на дитину та 300 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Ствердила, що 1600 євро відповідач надіслав дочці на весільну подорож, а не на навчання сина ОСОБА_4.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та подали зустрічний позов про стягнення додаткових витрат на дитину, мотивуючи свою позицію тим, що син, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Львівському технікумі залізничного транспорту на денній платній формі навчання. За навчання сина ним сплачено 8581,00 грн., а також за проживання в гуртожитку 1850 грн., всього 10 431 грн.. Даний факт підтверджується його грошовим переказом відповідачці в сумі 1600 євро, що в еквіваленті становить 16259, 68 грн.. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 в його користь ? частину понесених ним витрат на навчання сина, а саме 5215 грн.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Як встановлено у судовому засіданні, сторони по справі являються батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцвом про народження (а.с.6).

Як вбачається з договору №0031Б/0910 від 09.08.2010 року укладеного між Львівським технікумом залізничного транспорту та ОСОБА_1 освітня послуга ОСОБА_4 становила 8250 грн. (а.с.7) та 1850 грн. за проживання у гуртожитку, а всього за навчання було сплачено 10431 грн., що підтверджується копіями квитанцій про оплату (а.с.8-10).

З квитанції переказу грошових коштів вбачається, що ОСОБА_2 переказав 1600 Євро ОСОБА_1.(а.с.25), проте в судовому засіданні не доказав того, що вказані грошові кошти він переказував для навчання сина, а не в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей чи інших потреб, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 60 ЦК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За змістом ст.ст.199, 200 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі.

Враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, а також те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по утриманню дитини, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити.

Як вбачається з квитанції № 353 від 20.03.2013 року (а.с.3) витрати за надання юридичної допомоги ОСОБА_1 становлять 300грн.00коп., які у відповідності до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача.

З відповідача-позивача ОСОБА_2слід додатково стягнути 241,8 грн. ( різницю недоплаченого судового збору), оскільки ним сплачено тільки 217 грн., а повинен сплатити судового збору 458,8 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст.11, 88, 209, 213-215, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про участь батька у додаткових витратах на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_1 ідент. № НОМЕР_1 ? частину понесених додаткових витрат на навчання сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме 5 215 грн. та 300 грн. за надання правової допомоги в користь ОСОБА_1, а також 241,80 грн. судового збору в користь держави.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя