Постанова № 31269149, 16.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 року Справа № 812/3982/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки, з податку на додану вартість та збір за спеціальне водокористування у загальному розмірі 524 153,72грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки, з податку на додану вартість та збір за спеціальне водокористування у загальному розмірі 524 153,72грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Комунального підприємства «Водоканал» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС .

Станом на квітень 2013 року за відповідачем утворився податковий борг у загальному розмірі 524 153,73 грн., у тому числі по орендній платі за земельні ділянки у розмірі 423,98 грн., з податку на додану вартість у розмірі 417 975 грн. та збір за спеціальне водокористування у розмірі 105 753,74 грн. Наявність податкового боргу підтверджена податковими деклараціями відповідача.

Податковим органом відповідачу вручено першу та другу податкову вимогу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача з орендної плати за земельні ділянки, з податку на додану вартість та збір за спеціальне водокористування у загальному розмірі 524 153,72грн

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про визнання у повному обсязі тазазначив, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів підприємство позбавлене можливості погасити заборгованість у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно п.п.9.1.3, 9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборі, зокрема, належить податок на додану вартість та плата за землю.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство «Водоканал» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 21.06.2002 за № 1 387 102 0000 000463 та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ ДСП з 16.07.2002.

Станом на квітень 2013 року за відповідачем виник податковий борг по орендній платі за земельні ділянки за період з 11.02.2013 по 15.04.2013 у розмірі 423,98 грн., який самостійно узгоджено Комунальним підприємством «Водоканал» в поданих ним до позивача податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9005003635 від 06.02.2013 за 2013 рік та № 9005003966 від 06.02.2013 за 2013 рік, № 90050003659 від 06.02.2013 за 2013 рік, збір за спеціальне водокористування у розмірі 105 753,74 грн., який самостійно узгоджено Комунальним підприємством «Водоканал» в поданих ним до позивача податкових декларації №9085812538 від 10.01.2013 за ІІІ квартали, а також з податку на додану вартість за період у розмірі 417 975,00 грн., який самостійно узгоджено Комунальним підприємством «Водоканал» в поданих ним до позивача податкових деклараціях з податку на додану вартість №9008338603 від 20.02.2013 за січень 2013 року, № 9014750041 від 20.03.2013 за лютий 2013 року,

Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача по орендній платі за земельні ділянки складає 423,98 грн., з податку на додану вартість - 417 975 грн., збір за спеціальне водокористування у розмірі 105 753,74 грн., а усього - 524 152,72 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3. п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст.6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 12 травня 2009 року податковим органом винесено першу податкову вимогу №1/1512, яку отримано уповноваженим представником відповідача 22.06.2009, що підтверджується його особистим підписом на корінці першої податкової вимоги. 22 липня 2009 року податковим органом винесено другу податкову вимогу №2/2149, яку отримано уповноваженим представником відповідача 10.08.2009, що підтверджується його особистим підписом на корінці другої податкової вимоги

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки, з податку на додану вартість та збір за спеціальне водокористування у загальному розмірі 524 153,72грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення коштів на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки, з податку на додану вартість та збір за спеціальне водокористування у загальному розмірі 524 153,72 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Водоканал" (94400, Луганська область, м. Краснодон, 10 квартал; код ЄДРПОУ 31537705) суму податкового боргу у загальному розмірі 524 152,72 грн. (п'ятсот двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят дві грн 72 коп.) у тому числі з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 423,98 грн. (чотириста двадцять три гривні 98 коп.), з податку на додану вартість у розмірі 417 975,00 грн. (чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.), за збір за спеціальне водокористування у розмірі 105 753,74 грн. (сто п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 74 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 травня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка