Рішення № 31268085, 14.05.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3533/13-ц

Провадження №: 2/752/1986/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Пасинок В.С.,

при секретарі - Мушта І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заробітної плати, компенсацій та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у лютому 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказав, що з 1976 року працює в ПАТ «Мостобуд».

Починаючи з кінця 2011 року ПАТ «Мостобуд», порушуючи вимоги ст. 115 КЗпП України, нерегулярно сплачує заробітну плату. На всі його звернення відповідач не реагує.

Тому, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з травня по грудень 2012 року в розмірі 12 462,57 грн., а також у відшкодування завданої йому моральної шкоди - 4 000,00 грн.

В судове засідання 14 травня 2013 року позивач не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказах, зазначивши при цьому про те, що обґрунтування позову підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення (а.с. 51).

Відповідач, будучи в установленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання також не забезпечив. Проте, останній в розпорядження суду надав письмові заперечення, в яких, визнавши позовні вимоги ОСОБА_1 щодо заборгованості по заробітній платі в розмірі 11 789,39 грн. з посиланням на погашення решти заборгованості по заробітній платі, в іншій їх частині, що стосуються відшкодування моральної шкоди, проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість з даного приводу. Окрім того, просив суд проводити розгляд справи за його відсутності (а.с. 47-48).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, зокрема, стороною відповідача, що позивач ОСОБА_1 є працівником ПАТ «Мостобуд» (а.с. 6).

Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ПАТ «Мостобуд» має заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу, що, до речі, не заперечується відповідачем.

Так, згідно довідки ПАТ «Мостобуд» про виплату заробітної плати за 2012 рік заборгованість по заробітній платі працівнику ОСОБА_1 становить 12 462,57 грн. за період з травня по грудень 2012 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач - ПАТ «Мостобуд» позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у розмірі 11 789,39 грн., вважаючи їх обґрунтованими (а.с. 47).

Разом з тим, в своїх запереченнях, представником відповідача було зазначено про те, що заборгованість по заробітній платі за травень 2012 року в розмірі 673,18 грн. погашена, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на положення вказаних статей ЦПК України суд критично оцінює твердження відповідача щодо погашення заборгованості перед позивачем за травень 2012 року, а тому не приймає їх до уваги, оскільки в розпорядження суду з боку відповідача не надано жодного доказу з даного приводу, який би міг бути оцінений судом з точки зору положень ст. ст. 57-59 ЦПК України.

Тому, суд з урахуванням вищевикладеного та положень ст. ст. 31, 174 ЦПК України приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 12 462,57 грн. як обґрунтованих та доведених у повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ПАТ «Мостобуд» на його користь у відшкодування завданої йому невиплатою заробітної плати моральної шкоди в розмірі 4 000,00 грн., суд встановив наступне.

Так, звертаючись до суду з даного приводу, в обґрунтування своїх вимог позивачем було зазначено про те, що невиплатою заробітної плати було порушено його права, він змушений був просити грошей у знайомих, через що відчував приниження та сором, що як наслідок, призвело до втрати ним нормальних життєвих зв'язків.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачу була завдана моральна шкода, оскільки, саме неправомірними діями відповідача порушене право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю та отримання соціальних виплат, закріплених у ст. ст. 43, 46 Конституції України.

При цьому судом не приймаються до уваги й оцінюються критично твердження відповідача про те, що затримка у виплаті заробітної плати пов'язана з невиконанням замовниками робіт та послуг ПАТ «Мостобуд» розрахунків за виконані роботи, а також те, що відповідачем періодично здійснюються виплати заборгованості по заробітній платі, через що позивач й досі працює у товаристві, оскільки вказана позиція відповідача є, на думку суду, способом захисту своїх інтересів та спрямована на уникнення відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків, в даному випадку, по оплаті праці, яка не доведена, як того вимагає ст. 60 ЦПК України.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги вимоги розумності і справедливості, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 1 000,00 грн. В іншій частині відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити, оскільки розмір шкоди, заявлений позивачем, є завищеним та неадекватним характеру порушеного права, а також не доведений належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 57-59 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 137, 208, 209, 212 -215, 218, ч.1 п. 2 ст. 367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заробітної плати, компенсацій та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м.Київ, вул. Панківська, 5, р/р № 260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01386326, ІПНЮО 013863226657) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 12 462 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят дві) 57 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м.Київ, вул. Панківська, 5, р/р № 260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01386326, ІПНЮО 013863226657) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м.Київ, вул. Панківська, 5, р/р № 260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01386326, ІПНЮО 013863226657) в дохід держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми за один місяць.

Рішення може бути оскаржене Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок