Рішення № 31267260, 29.04.2013, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суду Одеської області

___________________

Справа № 1514/2169/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2013 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Сопільняка О. М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (надалі ПАТ «КБ «Надра») 04 грудня 2012 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові представник позивача Руденко С.В. (діє на підставі довіреності від 06 серпня 2012 року строком дії до 12 липня 2013 року) вказав, 19 листопада 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ОД11/11/2007/980-К/273, за умовами якого ПАТ надало відповідачу ОСОБА_1 грошовий кредит в сумі 25000 грн. строком до 18 листопада 2010 року зі сплатою 2.40% на місяць за користування кредитом. Тоді ж з метою забезпечення вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 поручився за належне виконання ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору. Однак, відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань, зокрема не повертають кредит в порядку та строки, передбачені договором, та не сплачують кошти за його використання, що призвело до спричинення позивачеві матеріальних збитків, розмір яких станом на 06 січня 2012 року склав 35 594 грн.55 коп., у т.ч. 18353 грн.55 грн. заборгованості за кредитом, 9770грн.49коп. заборгованості за відсотками, 7110грн.78коп. пені та 360 грн. штрафу. Ці кошти, а також сплачений позивачем судовий збір просив солідарно стягнути з відповідачів (а.с.1-5).

В судове засідання представник позивача не прибув, надавши заяву про розгляд справи без нього. Позов підтримав у повному обсязі (а.с.52).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та підвередив факт укладення з позивачем кредитного договору, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 25000 грн. Поручителем за даним кредитним договором є ОСОБА_2 Взятих на себе обов'язків не виконував через значне погіршення майнового становища та неможливість сплачувати кредит. Через скрутне майнове становище просив зменшити розмірі пені.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши письмове заперечення, в якому вказав, що заявлених до нього, як до поручителя, позовних вимог він не визнає, оскільки позивачем пропущений встановлений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред'явлення вимоги до поручителя, що є наслідком припинення поруки. Ще однією підставою припинення поруки вважає зміну зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. З цих підстав у задоволенні позову до нього просив відмовити, а справу розглянути без нього (а.с.53-56,68).

Дослідивши позов позивача та заперечення відповідача ОСОБА_2, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши наявні у справі письмові докази суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із договорів/правочинів.

Судом встановлено, що 19 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ОД11/11/2007/980-К/273, за умовами якого ПАТ надало зазначеному відповідачеві грошовий кредит в сумі 25000 грн. строком до 18 листопада 2010 року зі сплатою 2.4 % на місяць за користування кредитними коштами (п.1.1, 1.3.1, 1.4 договору).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, у встановлений строк його виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України (правила якої застосовуються до відносин за кредитним договором) позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п/п.2.3.2 п.2.3 договору позичальник ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно до 15 числа поточного місяця сплачувати на користь банку чергові платежі згідно затвердженого графіку.

Відповідно до п/п.2.3.2 п.2.3 кредитного договору у разі, коли до 15 числа поточного місяця чергові платежі плачені не будуть банк, починаючи з 18 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені п.4.1-4.3 кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1, як позичальником за кредитним договором №ОД11/11/2007/980-К/273 від 19 листопада 2007 року, зобов'язання щодо погашення кредиту згідно затвердженого графіку та сплати відсотків за користування грошовими коштами належним чином не виконувались, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 06 січня 2012 року склав 35594 грн.55 коп., в тому числі: 18353грн.28 грн. заборгованості за кредитом, 9770грн.49коп. заборгованості за відсотками, 7110грн.78коп. пені та 360 грн. штрафу.

У зв'язку з цим вимоги позивача про стягнення цих грошових коштів є обґрунтованими.

Водночас, визначаючи осіб, стягненню з яких підлягає виникла заборгованість за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання, окрім іншого, може забезпечуватись порукою.

Так, 19 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №ОД11/11/2007/980-К/273 від 19 листопада 2007 року (п.1.1 договору поруки від 19 листопада 2007 року).

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п.5.3 договору поруки дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.

Пленум Верховного Суду України в абз.2 п.24 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказав, що при вирішенні питання про припинення поруки суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З урахуванням наведеного строком остаточного виконання зобов'язань за кредитним договором №ОД11/11/2007/980-К/273292 від 19 листопада 2007 року, в т.ч. повернення кредиту та сплата нарахованих банком відсотків за його використання та пені/неустойки за прострочення його виконання, є 18 листопада 2010 року (п.1.4 та п/п.2.3.4 п.2.3 кредитного договору).

Відтак, вимоги щодо поручителя ОСОБА_2 мали б бути пред'явлені впродовж шести місяців з цієї дати, тобто до 18 червня 2011 року.

Разом з цим, матеріали цивільної справи не містять жодних належних відомостей про пред'явлення позивачем впродовж цього часу вимог до поручителя ОСОБА_2 щодо забезпечення належного виконання кредитного договору №ОД11/11/2007/980-К/273, у зв'язку з цим, з врахуванням роз'яснень, що є в п.24 постанови Пленуму ВСУ №5 від 30 березня 2012 року, датою звернення до поручителя ОСОБА_2 з такою вимогою суд визнає дату пред'явлення позивачем зазначеного позову до суду, тобто 04 грудня 2012 року.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України у випадку не пред'явлення вимоги до поручителя впродовж шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання, порука припиняється.

За таких обставин, правових підстав для стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ОД11/11/2007/980-К/273292 від 19 листопада 2007 року судом не встановлено, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає, а обов'язок відшкодування завданої позивачеві шкоди покладається судом виключно на відповідача ОСОБА_1

При цьому, посилання відповідача ОСОБА_2 на зміну зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, як на свідчення припинення поруки відповідно до ч.1 ст.559 ЦК, є необґрунтованим, оскільки відомостей про внесення будь-яких змін до кредитного договору №ОД11/11/2007/980-К/273292 від 19 листопада 2007 року, чи до договору поруки, суду не надано.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості перед позивачем станом на 06 січня 2012 року склав 35594 грн.55 коп., в тому числі: 18353грн.28 грн. заборгованості за кредитом, 9770грн.49коп. заборгованості за відсотками, 7110грн.78коп. пені та 360 грн. штрафу.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) зазначив, що у таких випадках суду слід мати на увазі, що положення ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності.

Окрім цього, Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У зв'язку з цим, з врахуванням скрутного майнового стану відповідача ОСОБА_1, наявності на його утримання малолітньої дитини, постійне проживання в сільській місцевості, незначного сукупного доходу його сім»ї суд відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України вважає можливим зменшити розмір пені до 1000 грн.

Крім цього, згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, до яких ст.79 ЦПК України відносить,окрім іншого, судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, МФО 321024 ЄДРПОУ 20025456, р/р32002180102 в ГУ НБУ по м.Київу та області) заборгованість за кредитним договором №ОД11/11/2007/980-К/273 від 19 листопада 2007 року в сумі 29483 (двадцять дев"ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 77коп., в тому числі: 18353грн.55 грн. заборгованості за кредитом, 9770грн.49коп. заборгованості за відсотками, 1000грн. пені та 360 грн. штрафу.

В задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Надра" 335 грн.95 коп. судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а собами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення рішення, - в той же строк, з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Сопільняк О.М.