Рішення № 31266109, 14.05.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/416/13-ц

провадження № 2/368/200/13

Рішення

іменем України

"14" травня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик справу за позовом Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та при будинкової території, -

встановив:

представник позивача уточнила позовні вимоги позивача та просить суд задовольнити даний уточнений позов та солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кагарлицького комунального житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 2403,46 грн., та 229,40 грн. судових витрат, загальна сума стягнення 2632,86 грн., посилаючись на те, що Кагарлицьким комунальним житлово-експлуатаційним підприємством було проведено перевірку та встановлено, що громадянин ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1, про що свідчить довідка про склад сім'ї по даній квартирі. Також відповідач порушуючи п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, а саме: не укладаючи договір (про надання житлово-комунальних послуг) фактично користується послугами, які надає КЖЕП, оскільки постійно проживає за вищевказаною адресою. Але факт відсутності письмово укладеного договору не може свідчити про те, що житлово - комунальні послуги не надавалися споживачу, оскільки послуги надавалися, роботи виконувалися на що складалися відповідні акти та документи, які маються у справі. Квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює КЖЕП. Послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкових територій окрім як нашим підприємством надаватися не можуть, в зв'язку зі специфічними видами послуг які надаються і сам відповідач виконувати їх не може і фактично не виконує.

Згідно ст.. 68 Житлового кодексу України, ЗУ « Про житлово-комунальні послуги », постанови КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року « Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій », ККЖЕП утримує ( надає житлово-комунальні послуги ) будинки комунального житлового фонду, який на балансі підприємства , а споживач втримує ці послуги та повинен вчасно вносити за них оплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду » - власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, тех. обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утримання будинку і прибудинкової території.

В даній квартирі також зареєстрована дружина відповідача ОСОБА_3. Відповідно до ст.. ст.. 64, 160 ЖКУ члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі) що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Громадянин ОСОБА_2 не проводить оплату за отриманні послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території і маючи житло площею 64,00 м 2 (з урахування площі лоджії (балкону)) не сплатив борг КЖЕП в сумі 2403,46 грн., за період з 01.02.2010 р. по 01.02.2013 р.

Заборгованість була нарахована відповідно до рішень Кагарлицької міської ради, які маються у справі.

КЖЕП неодноразово повідомляло боржника про його заборгованість та просило цю заборгованість погасити з визначенням строків, але на даний час відповідач заборгованість не сплатив, мотивуючи це тим, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Хоча ОСОБА_2 неодноразово знайомився із запропонованим підприємством договором про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, але постійно відмовлявся його укладати, хоча договір був розроблений нашим підприємством на основі типового договору затвердженого постановами КМУ № 529 від 20.05.2009 року та № 869 від 01.06.2011 року.

Недодержання сторонами процесу передбаченої законом письмової форми договору не позбавляє їх у разі виникнення спору доводити факт надання послуг іншими способами доказування. Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦКУ власник квартири не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконати зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_2 щодо позовних вимог позивача, то він вважає його необ'єктивним та несправедливим. Вже 10 років він і багато інших громадян вимагають від комунального підприємства чесного співтовариства, сумлінного виконання взятих послуг, прозорих, зрозумілих, економічно обґрунтованих тарифів, тоді і оплата буде вчасною. Проте працівники ККЖЕП їх не чують, договір споживачам нав'язують свій. Вартість тарифів так закручують, що їх прозорість стає темнішою ночі. Ніякого утримання його будинку практично не ведуть, жодного разу не проводили його технічний огляд, підготовка до зими, ні ремонтувався, ні не перекривався жодного разу за всі 37 років. Відмостки навколо його будинку майже не має. Дощові та талі води його підтоплюють. Водопровідна система геть струхла. Недавній розрив ремонтував чомусь Кагарлик водоканал, а не КЖЕП. Так, вже багато років, забезпечуючи освітлення підвалу і під'їздів багатоквартирних будинків, були зняті лічильники електроенергії. Цим ККЕЖЕП зробив відкриття світового шахрайства , а не надання комунальних послуг. Керівники ККЖЕП ігнорують не тільки Закони «Про житлово - комунальні послуги», «Про доступ до публічної інформації», але й свята святих всіх легальних підприємств Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». На його звернення в 2008 р. та 2012 р. не надали первинні документи бухгалтерського обліку наданих житлово - комунальних послуг розрахунків їх вартості, навіть за надані послуги з вивезення відходів та чистку каналізації. У зв'язку із очевидною відсутністю в ККЖЕП документів бухгалтерського обліку про, нібито, надані і, нібито, надані йому численні житлово - комунальні послуги і, нібито, його борги за їх оплату розцінити як жорстокий шантаж, численне порушення Законів України і їх конституційних прав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву, в якій у зв'язку з поганим станом здоров'я доручає її представником у судовому засіданні бути чоловікові ОСОБА_2 ОСОБА_2 було роз'яснено ст.. 42 ЦПК України щодо документів, які посвідчують повноваження представників.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За п.1 ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що Кагарлицьке комунальне житлово - експлуатаційне підприємство є комунальним підприємством, предметом господарської діяльності якого як балансоутримувача, виробника та виконавця послуг є, у тому числі, і надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій.

Відповідно до рішення Кагарлицької міської ради Київської області від 07.02.2003 року Кагарлицькому комунальному житлово - експлуатаційному підприємству було передано житловий фонд, тобто будинків у кількості 66, до якого входить і житловий будинок по АДРЕСА_1, що у місті Кагарлику Київської області (а.с. 162-167).

Відповідач ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до довідки, виданої Кагарлицьким комунальним житлово - експлуатаційним підприємством № 90 від 20.03.2013 року у квартирі № 3 зазначеного вище будинку зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Квартира приватизована, площею 64,00 кв.м.

Відповідно до ст.. ст.. 64, 160 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі) що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюються спеціальними нормами, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 21 зазначеного Закону визначено обов'язок виконавця послуг підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір про надання житлово - комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщенням житлових будинків, затверджених постановою КМ України №572 від 08 жовтня 1992 року.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, який споживач зобов'язаний укласти. При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відмова або зволікання з укладенням вищезазначеного договору та несплата за надані послуги є порушенням законодавства.

Договір про надання комунальних послуг відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позивачем Кагарлицьким комунальним житлово - експлуатаційним підприємством не укладався.

Тому суд дійшов до висновку, про те, що укладання договору про надання житлово - комунальних послуг, підготовленого виконавцем послуг на основі типового договору, є не правом , а обов'язком споживача. Ухилення останнього від укладання договору не звільняє від плати за надані та спожиті комунальні послуги.

Відповідно до пункту а) абзац 2 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлення цін/тарифів на житлово - комунальні послуги відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. У відповідності з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утриманням будинків і споруд і прибудинкових територій» послуги надаються відповідно до затвердженого ( погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 20 зазначеного Закону, визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору ( п.1 ч. 3) ; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом ( п.5 )

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2006 року № 45, п. п. 4, 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 року № 476,Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі квартири згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529.

Згідно Закону України "Про захист прав споживачів" під терміном "договір" розуміється усна чи письмова угода між споживачем і виконавцем послуг. При цьому Закон передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , обов'язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, покладений на споживача.

Відповідачем ОСОБА_2 не доведено, що він намагався укласти такий договір, але йому було відмовлено. При цьому він не заперечує сам факт часткового надання йому позивачем та споживання ним комунальних послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що само по собі не укладання договору при фактичному споживанні таких послуг, не звільняє споживача від обов'язку їх оплати.

Статтею 322 ЦК України встановлено,що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Ці платежі і платежі за комунальні послуги власниками, наймачами і орендаторами вносяться щомісяця.

Згідно п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Такий обов'язок ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не виконували в повному обсязі внаслідок чого за період з 01.02.2010 року по 01.02.2013 рік утворилася заборгованість в розмірі 2 403 грн. 46 коп., що підтверджуються бухгалтерським розрахунком ( а.с.4).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачі в повному обсязі не сплачують вартість спожитих житлово-комунальних послуг, що призвело до утворення заборгованості та порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р. №1875-ІV.

Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення проведений у ст. 13 Закону №1875-ІV. Вказана стаття послуги з утримання будинку та прибудинкових територій відносить до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону №1875-ІV, п.1.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76 споживач ( фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу) зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій встановлювалися та коригувалися рішеннями виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 131 від 01.07.2008 р., № 114 від 06.05.2011 року, № 245 від 26.09.2011 року та № 156 від 17.06.2011 року.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що позивач Кагарлицьке комунальне житлово - експлуатаційне підприємство не надає послуг з утримання будинку та прибудинкових територій спростовуються дослідженими судом доказами: договорами з Профдезвідділ на проведення дератизаційних робіт з графіками проведення робіт та перелік будинків, по яких проводилися дератизаційні роботи в 2010 - 2011 р.р. (а.с. 45 - 50), періодичність та строки виконання робіт при наданні послуг з утримання будинків (а.с. 51-61), актами виконаних Кагарлицьким КЖЕП робіт ( а.с. 62-90); актами загального огляду житлового будинку (а.с. 91-96), актами на періодичність та прочистку димових та вентиляційних каналів (а.с. 97-99), паспортами готовності до роботи в опалювальний період (а.с. 100-101), актом про вручення економічного обґрунтування тарифів (а.с. 102), копією протоколу загальних зборів жителів будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 103), розрахунком послуг з утримання будинку АДРЕСА_1 (а.с. 145 - 146), розрахунок витрат на послуги (а.с. 147-153), висновками щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на житлово - комунальні послуги (а.с. 154 - 155).

Посилання ОСОБА_2 як на докази, які підтверджують безпідставність вимог позивача, зокрема: акти про невиконання Кагарлицьким КЖЕП житлово - комунальних послуг (а.с. 27-28), копією протоколу № 1 зборів жителів будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 21 - 24), заяви відповідача до позивача (а.с. 122 - 128), скарги до міського голови від 14.03.2011 р. ( а.с. 129 - 130) та фотосвідчення (а.с. 134-135), а також рішення Верховного Суду України від 2008 р. суд до уваги не приймає, оскільки зазначені докази не доводять факт ненадання послуг Кагарлицьким КЖЕП з утримання будинку та прибудинкової території.

В період з 01.02.2010 по 01.02.2013 року відповідачі не сплачують послуги по утриманню будинку та санітарне обслуговування прибудинкової території квартирну плату та плату за надані комунальні послуги, в зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 2403,46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеного та завіреного уповноваженими особами позивача (директором та бухгалтером), тобто у відповідності до вимог чинного законодавства.

Наведений розрахунок, всупереч положенням ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не спростований відповідачами належними та допустимими доказами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в квартирі, що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін та сплачується за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 179 ЖК України користування квартирами та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року.

Відповідно до п.4 зазначених Правил плату за утримання будинку власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.

Відповідачі не звільняються від сплати спожитих послуг та утримання будинку та прибудинкової території, так як відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме на споживачеві лежить обов'язок в укладенні цього договору та оплаті наданих послуг, а згідно зі ст.. 14 вказаного Закону, ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порушуючи п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, відповідачі мають заборгованість по оплату за надані житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.02.2013 року становить у розмірі 2 403,46 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність обставин щодо обов'язку відповідачів сплатити заборгованість по платежам на утримання будинку і прибудинкової території і наявністю правових підстав для стягнення з них такої заборгованості, тому суд задовольняє уточнені позовні вимоги позивача та стягує солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 2 403 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд прису джує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві про порційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, які підтверджені квитанцією про їх сплату, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі ЖК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд -

вирішив:

Уточнені позовні вимоги Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та при будинкової території задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 на користь Кагарлицького комунального житлово - експлуатаційного підприємства на р/р 26000702686226, МФО 380805, код 32221968 АТ «Аваль» за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 2 403 (дві тисячі чотириста три) грн.. 46 коп. та 229 грн. 40 коп. понесених витрат по оплаті судового збору, а всього стягнути 2 632 (дві тисячі шістсот тридцять дві) грн.. 86 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко