Рішення № 31263738, 16.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

16.05.2013 Справа № 901/1347/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «БІНАР», м. Київ.

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь.

про стягнення 317 503,22 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Ярілова О.С., довіреність від 02.04.2013 р., представник.

Від відповідача - Глушаков М.О., довіреність № 11/105 від 01.03.2013 р., юрисконсульт.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «БІНАР» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення суми заборгованості в розмірі 316 152,00 грн. та 3 % річних в розмірі 1 351,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує грошові зобов'язання по договору про надання послуг з СКТП та ЕЗС МК-8М № 932 від 29.08.2012 р.

Відповідач усно визнав основну суму заборгованості та не заперечував проти 3 % річних.

У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

29 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «БІНАР» (Виконавець) був укладений договір № 932 про надання послуг з СКТП та ЕЗС МК-8М (а. с. 11-16).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується, на свій ризик, за технічним завданням замовника, надати послуги з поточного ремонту електронних систем запалювання, систем контролю технологічних параметрів газомотокомпрессорів моделі МК-8М, а замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити за наданні послуги.

Вартість послуг, що виконуються за даним договором, згідно зведеному кошторису вартості послуг (додаток № 2) складає 263 460,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 52 692,00 грн. Загальна вартість послуг з урахуванням ПДВ-20 % складає 316 152,00 грн. (пункт 3.1).

Згідно п. 4.1 розрахунок за надані послуги проводиться замовником на банківський рахунок виконавця по рахунку-фактурі на оплату послуг, складеному на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав у повному обсязі, що підтверджується актом № 1/2012 від 22.10.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт по договору № 932 від 29.08.2012 р. (а. с. 24). Згідно даного акту позивач виконав наступні роботи: ремонт 3-х систем ЕСЗ (інв. № 31062, рік випуску 1999; без інв. №, рік випуску 1999, встановленого на ГМК МК-8М, стаціонарний № 31063, рік випуску 1998). Підстава проведення ремонту - відсутність іскроутворення; ремонт однієї системи СКТП (зав. № 578143, рік випуску 2003), встановленої на ГМК МК-8М, стаціонарний № 6. Підстави проведення ремонту СКТП ГМК № 6 - несправність сімох віддалених вимірювальних модулів. Підлягає оплаті по даному акту - 316 152,00 грн.

Також виставленим рахунком-фактурою № СФ-0000003 від 22.10.2012 р. на суму 316 152,00 грн. (а. с. 25).

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив виконанні роботи, у зв'язку з чим позивачем на його адресу була направлена претензія № 003-06ПИ від 15.03.2013 р. з вимогою щодо оплати заборгованості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляджу на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 316 152,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 3 % річних у розмірі 1 351,22 грн.

Відповідно до п. 7.1 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і цим договором.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми позову у частині нарахування 3 % річних (а. с. 28), суд знаходить його вірним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене та встановлення факту того, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором № 932 від 29.08.2012 р., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 351,22 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач визнав суму заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 350,00 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПО України 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-впроваджувальне підприємство «БІНАР» (код ЄДРПО України 34795522) суму заборгованості у розмірі 316 152,00 грн., 3 % річних у розмірі 1 351,22 грн. та судовий збір у розмірі 6 350,07 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 16.05.2013р.

Повне рішення складено - 20.05.2013р.

Суддя С.О. Лукачов