Рішення № 31261192, 17.05.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/14965/2012

Провадження № 2/344/1343/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представника позивача Длугош І.І., представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 86686,76 грн. за кредитним договором № 116К від 07.04.2008 року; стягнути судові витрати у розмірі 866,86 грн. державне мито та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представником позивача в судовому засіданні подано позовну заяву із уточненням позовних вимог, в якій просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 116 К від 07.04.2008 року в розмірі 84135,73 грн. та судові витрати у розмірі 866,86 грн. державне мито та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги та просила суд зменшити розмір пені, врахувавши те, що відповідач 1 добровільно погашає заборгованість, а також отримання відповідачем 1 каліцтва, внаслідок нещасного випадку.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився подавши до суду 15.04.2013 року заперечення на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову щодо стягнення з нього, як поручителя, заборгованості за кредитним договором №116К, оскільки, на думку відповідача 2, надана ним порука за відповідача 1 є такою, що припинилась, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з кредитним договором № 116К від 10.04.2008 року Закрите акціонерне товариство «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» надав кредит ОСОБА_4 в сумі 85500 грн. із терміном повернення до 20.03.2013 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом (а.с.16-18).

Як слідує зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання, що виникло на підставі даного кредитного договору, між ЗАТ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 116К від 10.04.2008р., згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (а.с.21).

Проте, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач 1 належним чином не виконував, та станом на 01.04.2013 року заборгованість ОСОБА_4 становить 84135,73 грн., а саме: 44072,44 грн. заборгованості за кредитом; 26534,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 9283,94 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 3994,56 грн. штраф (процентна складова) (а.с.210-213). Зазначена обставина нічим не спростована.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Вимога до поручителя була пред'явлена, що підтверджується наявними в матеріалах справи лист-претензією (а.с.22) та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Стосовно позовної вимоги про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача суми нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором в розмірі 9283,94 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в пункті 27 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Представника відповідача 1 просила зменшити розмір пені, посилаючись на те, що її довіритель здійснює добровільне погашення заборгованості за кредитним договором, а також просила суд врахувати отримання відповідачем 1 каліцтва внаслідок нещасного випадку.

Як зазначив Верховний Суд України в узагальненні «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», «зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки».

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищевикладене, та, зокрема те, що відповідач здійснює добровільне погашення заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про те, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора, боржника та поручителя буде реалізація судом передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру неустойки.

Відтак, вимога позивача про стягнення в солідарному порядку з відповідачів нарахованої пені в розмірі 9283,94 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме - в частині стягнення пені в розмірі 4000 грн. В іншій частині даної вимоги щодо стягнення пені слід відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №116К від 07.04.2008 року в загальному розмірі 84135,73 гривень є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530, 553, 554, 559, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, заборгованість за кредитним договором №116 К від 07.04.2008 року в розмірі 78851,79 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 79 копійок).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, судові витрати у розмірі 866,86 грн. державне мито та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.