Постанова № 312596, 05.12.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2006 р.

12 год. 05 хвил. Справа № АС-41/350-06

вх. № 12687/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Карелкін І.О.

представників сторін :

позивача – Хижняк О.С. – представник (за дорученням)

відповідача–Селюков Ю.О. – представник (дов.),Селюкова І.Ю. – представник (дов.)

по справі за позовом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

до АТ "Транзит" м. Харків

про зобов'язання виконати невчиненну дію

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить зобов”язати АТ „Транзит” виконати не вчинену дію, а саме надати до ДПІ у Червонорзаводському районі м. Харкова документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ по декларації за березень, квітень 2005 р.

В позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у відповідача, АТ „Транзит”, м. Харків станом на 04.10.2006 р. в картці особового рахунку платника значиться сума невідшкодованого ПДВ на рахунок платника у банку: за березень 2005 р. – 87383,21 грн. та за квітень 2005 р. – 224841,00 грн. Державною податковою інспекцією було проведено позапланову перевірку правильності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.03.2005 р. по 01.05.2005 р. та не було виявлено ніяких порушень. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова вказує на те, що ненадання відповідачем, АТ „Транзит” документів, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ по декларації за березень, квітень 2005 р. при здійсненні виїзної позапланової документальної перевірки з питань підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ по декларації за березень, квітень 2005 р. позбавляє можливості з”ясувати всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до фактів, на підставі яких відповідачем заявлено відшкодування, і ДПІ не виконала основну функцію, яка покладена на неї державою.

Відповідач проти позову в судовому засіданні та у відзиві на позов заперечує, вказує, що при проведенні перевірки ним були надані до податкової інспекції оригінали всіх первинних документів, які підтверджують правомірність заявлених до відшкодування з державного бюджету сум ПДВ. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова склало довідку за результатами перевірки № 39/235/06956739 від 21.06.2005 р., якою підтверджено суму від”ємного значення відповідача за березень - травень 2005 р. В довідці вказано, які саме документи надавались на перевірку. Крім того, з 19.12.2005 р. по 20.01.2006 р. на підприємстві була проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2004 р. по 01.10.2005 р. та за результатами якої було складено акт № 19-231/06956739 від 26.01.2006 р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 00002723110/0 від 06.02.2006 р., яке було в подальшому скасоване.

П.п. 2.2.14. п. 2 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” визначено, що загальні положення акта перевірки повинні містити данні про перевірки інших суб”єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що перевіряється та підтвердження задекларованих ним показників. Основним постачальником в перевіреному періоді був ТОВ „Агрофест”. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова направила запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ „Агрофест” з питання взаємовідносин з ТОВ „Транзит„ до ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно отриманої відповіді, ТОВ „Агрофест” відвантажило ТОВ „Транзит” продукцію, а вказану продукцію ТОВ „Агрофест” отримало від постачальників ПП „Адора” та ТОВ „Зернорекспорт”. Також позивач направляв запити до ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва на проведення зустрічної перевірки ТОВ „Зернорекспорт-Юг” та ТОВ „Агрофест”, на які отримало відповіді, що ТОВ „Зерноекспорт-Юг” відвантажило продукцію ТОВ „Агрофест”. ТОВ „Зерно експорт-Юг” не є виробником, а продукцію придбавало від постачальника ТОВ „Агрополюс”. За результатами запитів до ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва було встановлено, що продукцію була придбана у ТОВ „РТК” та ТОВ „Венера Клас”. Після направлення запитів до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, отримана відповідь, що ТОВ „Венера Клас не звітує до податкових органів з 01.04.2004 р., керівники до ДПІ не з”являються, реєстраційні документи та звітність вилучено в рамках кримінальної справи ОВС ПМ ДПА у Хмельницької області. Також був направлен запит до ДПІ у Солом”янському районі м. Києва стосовно ТОВ „РТК ЛТД”, з яких випливає, що підприємство не звітує до податкових органів, останній звіт подано за січень 2005 р., рішенням Солом”янського суду м. Києва від 04.03.2005 р. визнано недійсним свідоцтво № 19739 про державну реєстрацію суб”акта підприємницької діяльності з моменту видачі та свідоцтво платника ПДВ № 36085450 з моменту внесення до реєстру платників податків на додану вартість.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню, та строки розрахунків з бюджетом визначені Законом України „Про податок на додану вартість”, в якому в п.п. 7.2.6. зазначено, що товарні чеки або інші розрахункові документи засвідчують факт сплати податку. П.п. 5.12.2. п. 5 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від”ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Закон України „Про податок на додану вартість”, а саме п. 7.7.5. ст. 7 передбачає, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно зараховуються до державного бюджету України.

АТ „Транзит” виконав всі вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, це також визнає позивач. Також відповідач при проведенні перевірки надав всі платіжні доручення, якими було сплачено за товар. Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні не вказує, які саме документи повинен надати йому відповідач. АТ „Транзит” під час перевірки, в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ, надав всі передбачені діючим законодавством України податковим законодавством документи. Тому вимоги позивача про надання інших документів, не передбачених Законом України „Про податок на додану вартість”, є неправомірними.

Суд також зазначає, що позапланова виїзна перевірка вже була проведена, про що було складено довідку. Всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до заявлених відповідачем до відшкодування сум ПДВ, з”ясовані ще в червні 2005 р.

Суд не приймає посилання позивача на те, що справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо правомірності надання документів. Це підтверджується листами ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова № 10534/10/23-112 від 29.09.2006 р. та № 11559/10/23-116 від 20.10.2006 р., відповідями АТ „Транзит” № 10534/10-23-112 від 29.09.2006 р. Крім того, було складено додатковий акт № 859/232/06956739 від 27.10.2006 р., на який було направлено заперечення до порядку оформлення акту № 1/31-10 від 31.10.2006 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2006 р. за № 00000132320/0 за результатами акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України – завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, суд зазначає, що позивач неправомірно вимагає документи стосовно інших підприємств, наявність яких у відповідача чинним законодавством не передбачена.

На підставі викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями ст. 8 Конституції України, враховуючи ст.ст. 17,50 КАС України, ст.ст. 4,8,17,50, 86,87, 94,138,143,151-153,160- 163 , 186 КАС України, п. 1, 2-1, 7 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову в повному обсязі виготовлено 11.12.2006 р. о 10-00 год.

Суддя Мінаєва О.М.