Рішення № 31259205, 16.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.2013р. Справа № 905/1611/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00210602,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп», м.Київ, ЄДРПОУ 31991010,

про визнання договору недійсним, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп», м.Київ, про визнання договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р., укладеного між означеними юридичними особами, недійсним.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неузгодження сторонами при укладанні договору поставки №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2011р. всіх істотних умов, зокрема, про предмет правочину та якість товару, що поставляється за ним, внаслідок ненадання Відповідачем сертифікату якості (сертифікату відповідності) товару у відповідності до Закону України «Про підтвердження відповідності».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11, 509, 626, 628, 638, 651, 654, 662 Цивільного кодексу України, ст.ст.180, 181 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 15, 49, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із позовом Позивач суду представив копію спірного правочину та документів, що підтверджують правовий статус підприємства.

17.04.2013р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останнім позовні вимоги не визнано у повному обсязі, за відсутності підстав визнання договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. недійним.

До матеріалів справи Відповідачем долучені копії: документів, що підтверджують правовий статус підприємства, договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. разом із додатковими угодами №1 від 01.02.2007р., №б/н від 29.12.2007р., №б/н від 30.04.2008р., №б/н від 30.12.2008р., №б/н від 20.10.2009р., №б/н від 15.12.2009р., №б/н від 29.06.2010р., №7 від 30.12.2010р., №8 від 16.03.2011р., №9 від 28.04.2011р., №10 від 17.05.2011р. та №11 від 23.11.2011р. до нього, специфікацій до договору №1 від 29.05.2006р., №2 від 01.06.2006р., №200703 від 01.02.2007р., №200704 від 21.03.2007р., №200802 від 30.04.2008р., №200816 від 13.01.2009р., №201001 від 11.01.2010р., №201002 від 25.01.2010р., №201107 від 30.03.2011р., №201106 від 16.03.2011р., №201121 від 25.04.2012р., банківських виписок, видаткових накладних №200672 від 26.04.2012р., №200537 від 18.02.2011р., №202521 від 15.08.2011р., товарно-транспортних накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписаних Позивачем.

Також, представником Відповідача 17.04.2013р. подано заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «МД Груп». Дана заява підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

29.05.2006р. між сторонами був підписаний договір №МД-ЭМСС/07, відповідно до умов якого Відповідач (Продавець) зобов'язався поставити та передати у власність Позивача (Покупця) вогнетривку продукцію, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити цю продукцію. Асортимент, кількість, ціна продукції зазначені у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до правочину, що є невід’ємними його частинами.

Відповідно до п.5.4 вказаного договору продукцію повинен супроводжувати такий пакет документів:

- товарно-транспортна накладна або залізнична накладна;

- пакувальний лист;

- сертифікат якості.

Рахунок, накладна (рахунок-фактура) та податкова накладна надаються протягом 3-х банківських днів з дати поставки продукції.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Відповідачем свої зобов’язання за договором №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. в частині передачі Позивачу сертифікату якості (сертифікату відповідності) товару належним чином не виконані, внаслідок чого, за твердженням Позивача, сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету означеного договору.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. недійсним.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 12.04.2013р., що представлений суду 17.04.2013р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, 29.05.2006р. між сторонами був підписаний договір поставки.

Згідно з п.1.1, п.2.1, п.3.1, п.4.1 вказаного договору асортимент, кількість, якісні характеристики товару, її ціна, упаковка та маркування вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

За приписом п.3.4 спірного правочину (з урахуванням додаткової угоди №8 від 16.03.2011р.) загальна сума договору дорівнює сумі всіх специфікацій до договору, але не більш 40 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розділом 6 «Умови та порядок розрахунків» договору встановлений порядок здійснення платежів за ним.

Сторонами також узгоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (п.11.1 договору з урахуванням додаткових угод, у тому числі №11 від 23.11.2011р.).

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно із ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Як вказувалось вище, відповідно до п.1.1, п.2.1, п.3.1, п.4.1 договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. асортимент, кількість, якісні характеристики товару, її ціна, упаковка та маркування вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідачем до матеріалів справи надано, специфікації до означеного договору, згідно з якими сторонами було узгоджено найменування товару, його кількість та вартість, строки та умови постачання, умови оплати.

Таким чином, за висновками суду, сторонами було погоджено предмет договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р.

Одночасно, судом також встановлено факт узгодженості сторонами ціни договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р.

Так, згідно п.3.4 спірного правочину (з урахуванням додаткової угоди №8 від 16.03.2011р.) загальна сума договору дорівнює сумі всіх специфікацій до договору, але не більш 40 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

За приписом ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено судом, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р., що закріплено в п.11.1 договору.

Таким чином, за висновками суду, сторонами також було узгоджено таку істотну умову господарського договору як строк його дії.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними копії яких надані до матеріалів справи Відповідачем, за договором №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. останнім здійснювалось постачання товару Позивачу. Одночасно, Відповідачем також надано докази, що підтверджують проведення Позивачем платежів за оспорюваним правочином (банківські виписки).

Зазначені документи відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» є первинним документами, підставою для бухгалтерського обліку та відповідно до приписів ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України приймаються судом в якості належних та допустимих доказів по справі. Тобто, за договором поставки №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. здійснювались господарські операції, товар за оспорюваним правочином постачався Відповідачем Позивачу і останнім приймався, за що проводились розрахунки.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, сторонами виконувались певні свої зобов’язання за укладеним договором.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору поставки №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. Позивач посилається на неузгодженість сторонами таких істотних умов вказаного договору, як його предмет та якість. Зокрема, як вказує Позивач, вказані умови договору є неузгодженими внаслідок ненадання Відповідачем відповідного сертифікату якості товару.

Проте, згідно із ст.666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Тобто, невиконання або неналежне виконання однією із сторін договору не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним.

Крім цього, виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, пространстві та по відношенню до невизначеного кола осіб.

Тобто, наслідком неузгодження сторонами всіх істотних умов договору є неукладення цього договору.

Відсутність всіх істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем наявності підстав для визнання спірного договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. недійсним не доведено (зокрема, Позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р. підлягає залишенню без задоволення.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп», м.Київ, про визнання договору №МД-ЭМСС/07 від 29.05.2006р., укладеного між означеними юридичними особами, недійсним, відмовити.

В судовому засіданні 16.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.05.2013р.

Суддя С.М. Соболєва