Постанова № 31257888, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року 16 год. 33 хв. № 826/3037/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Антоненко В.В. (довіреність від 15.04.2013р. б/н), відповідача - Пащенка В.А. (довіреність від 23.01.2013р. № 15/10-015), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення про відмову прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (датовану 18 січня 2013 року), викладеного в листі від 21 січня 2013 року № 109/10/15-201, та зобов'язання прийняти таку податкову декларацію, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мистраль» (далі - ТОВ «Мистраль», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідач) про скасування рішення про відмову прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (датовану 18 січня 2013 року), викладеного в листі від 21 січня 2013 року № 109/10/15-201, та зобов'язання прийняти таку податкову декларацію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18 січня 2013 року ТОВ «Мистраль» надіслало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року (датована 18.01.2013р.). Податкова інспекція одержала вказану податкову декларацію цього ж дня, що засвідчується відповідною квитанцією № 2. При цьому Товариство наголошує на тому, що названа податкова декларація за грудень 2012 року містить всі обов'язкові реквізити, визначені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, що в свою чергу виключає допущення позивачем порушень вимог цієї статті зазначеного Кодексу. Таким чином, відповідач своїм листом від 21.01.2013р. № 109/10/15-201 «Про податкову звітність» неправомірно відмовив ТОВ «Мистраль» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року (датованій 18.01.2013р.).

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 22.04.2013р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення аналізу звітності ТОВ «Мистраль» з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період грудень 2012р. (вх. № 9085229278 від 18.01.2013 р.), додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» (вх. № 9085229253 від 18.01.2013р.), додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх. № 9085227044 від 18.01.2013р.), додаток 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду» (вх. № 9085229233 від 18.01.2013p.), додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (вх. № 9085227066 від 18.01.2013р.), співробітником податкової інспекції виявлено, що податкова звітність платника податків складена з порушенням норм ст. 48 Податкового кодексу України, а тому «не вважається податковою декларацією». Як наслідок, поданій податковій декларації позивача з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року присвоєно статус «не визнана як податкова звітність» та на адресу ТОВ «Мистраль» був надісланий лист від 21.01.2013р. № 109/10/15-201, де вказано про визнання зазначеної податкової декларації «неподаною» і запропоновано надати податкову звітність оформлену належним чином.

В судовому засіданні по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що 18 січня 2013 року ТОВ «Мистраль» (ідентифікаційний код 35077999) надіслало ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року (датовану 18 січнем 2013 року, вх. № 9085229278) та додатки до неї (які теж датовані 18 січнем 2013 року), зокрема:

- додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)»;

- додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

- додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»;

- додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

- Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний період грудень 2012 року, в електронному вигляді. Цього ж дня названа податкова звітність позивача була доставлена до податкової інспекції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій № 2 по податковій декларації та безпосередньо по кожному з її додатків, і не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.

06 лютого 2013 року ТОВ «Мистраль» отримало лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21.01.2013р. № 109/10/15-201 «Про податкову звітність». Згідно тексту цього Листа податкової інспекції, відповідачем із посиланням на положення п. 48.1 - 48.4 ст. 48, п. 49.8, п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що: «на порушення: Заповнено та подано звітність не в повному обсязі. Надіслана Вами податкова декларація з ПДВ за податковий період «грудень 2012р.» № 9085229278 від 18.01.2013 року; додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» № 9085229253 від 18.01.2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9085227044 від 18.01.2013 року; додаток 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попереднього періоду» № 9085229233 від 18.01.2013 p., додаток 3 № 9085227066 від 18.01.2013 р. вважається неподаною.

З урахуванням вищезазначеного, пропонуємо надати податкову декларацію з податку на додану вартість оформлену належним чином.».

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Згідно норм пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

В розумінні норми 46.1 ст. 46 ПК України «податкова декларація, розрахунок» (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Крім того, за приписами п. 48.4 ст. 48 зазначеного Кодексу, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (абз. 1 пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (абз. 2 пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Нормами п. 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

В силу норм п. 49.8 ст. 49 цього Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (абз. 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України).

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1); у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп. 49.9.2)(абз. 2 п. 49.9 ст. 49 ПК України).

При цьому згідно із п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до встановлених податковим законодавством строків і формах була направлена до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 року і додатки до неї, в тому числі реєстр виданих та отриманих податкових накладний за відповідний звітний період, які мають всі обов'язкові реквізити податкової звітності, визначені ст. 48 ПК України.

Натомість в тексті листа-відмови ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21.01.2013р. № 109/10/15-201 відсутні посилання на конкретні причини для відмови у прийнятті зазначеної вище податкової звітності ТОВ «Мистраль». Більш того, з невідомих причин в тексті цього Листа від 21.01.2013р. № 109/10/15-201 відсутні відомості про надходження до податкової інспекції Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Товариства за грудень 2012 року, що наразі засвідчується квитанцією № 2, наданою позивачем до матеріалів справи.

Представником відповідача в ході розгляду даної справи не було спростовано факту своєчасного подання ТОВ «Мистраль» реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року.

З огляду на вищенаведене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом вбачається, що позивач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства при оформленні та поданні податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 року (датованої 18 січнем 2013 року) і додатків до неї (датованих 18 січнем 2013 року).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо решти позовних вимог Товариства, то суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на те, що обраний спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача з урахуванням того, що в силу норм п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо рішення про невизнання податкової звітності ТОВ «Мистраль», викладене в листі від 21.01.2013р. № 109/10/15-24 та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне по справі рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про невизнання податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» за грудень 2012 року, викладене в листі від 21 січня 2013 року № 109/10/15-24.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова