Постанова № 31257765, 15.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1016/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Таценюка В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна фірма "Татон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправнми та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна фірма "Татон" (далі- позивач, ТОВ"Універсальна фірма "Татон") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправнми та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006812301/355, № 0006842301/42, № 0006822301/356 від 04.04.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 7519,00 грн, завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 2873,00 грн, заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 198,00 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Промислова група ДФМ" будівельних матеріалів підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

В письмових заперечення представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на акт документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Промислова група ДФМ" № 796/23-309/30661533 від 13.02.2012, яким встановлено порушення ТОВ "Промислова група ДФМ" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових доходів та витрат, завищення податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.01.2012 позивачем отримано запит Кременчуцької ОДПІ від 20.01.2012 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Промислова група ДФМ" за 2011 рік (а.с. 114).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Аналіз цих норм вказує на те, що орган Державної податкової служби при оформленні та надісланні обов'язкового письмового запиту суб'єкту господарювання має зазначати, зокрема, підстави для надання відповідної інформації, вичерпний перелік яких встановлено законом.

При дослідженні змісту надісланого запиту від 20.01.2012 судом встановлено, що останній містить вимогу щодо надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ "Промислова група ДФМ" за 2011 рік, натомість у ньому відсутні жодні посилання на підставу надання такої інформації платником податків.

Частиною 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, запит Кременчуцької ОДПІ від 20.01.20.12 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту, хоча 02.02.2012 ТОВ "Універсальна фірма "Татон" направлено відповідачеві відповідь та копії документів (а.с. 115-116).

Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами вказаних норм, при встановленні судом того, що запит Кременчуцької ОДПІ від 20.01.2012 обов'язкового характеру для позивача не мав, 02.02.2012 ТОВ "Універсальна фірма "Татон" направило відповідачеві відповідь та копії документів, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Разом з тим, Кременчуцькою ОДПІ з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 75 від 06.03.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Універсальна фірма "Татон" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група ДФМ" за 2011 рік (а.с. 111).

З 06.03.2012 по 14.03.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Універсальна фірма "Татон" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група ДФМ" за 2011 рік.

За результатами перевірки складено акт № 238/22-113/36195083 від 15.03.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Універсальна фірма "Татон" підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10. статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 14.1.3 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 145.1.5, 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 7519,00 грн; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість з серпень 2011 у розмірі 2873,00 грн та заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 198,00 грн.

На підставі акту перевірки № 238/22-113/36195083 від 15.03.2013 Кременчуцькою ОДПІ винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0006812301/355 від 04.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7519,00 грн;

податкове повідомлення-рішення 00006822301/356 від 04.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248,00 грн, в тому числі 198,00 грн - за основним платежем, 50,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення №00006842301/42 від 04.04.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2873,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги ТОВ "Універсальна фірма "Татон" залишені без задоволення.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд крім вищезазначеного виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промислова група ДФМ" укладено договора купівлі-продажу № 30/08 від 30.08.2011, № 31/10 від 31.10.2011, згідно з якими ТОВ "Промислова група ДФМ" зобов'язувалося поставити товар на загальну 17238,42 грн та 594,48 грн відповідно, а позивач- прийняти та оплатити товар (а.с. 36-38).

На виконання досягнутої домовленості на підставі усних заявок позивачем отримано від ТОВ "Промислова група ДФМ" товар (будівельні товари) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії накладних (а.с.38-40), податкових накладних (а.с.14-43), рахунків-фактур (а.с.89-90), товарно-транспортної накладної (а.с. 45).

З матеріалів справи суд вбачає, що перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача на власному автомобілі GREAT WALL державний номер НОМЕР_1, який закріплений за заступником директора по будівництву Вандяєвим О.М., під керуванням останнього, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наказом № 7-юр від 09.02.2008, подорожнім листом, товарно-транспортною накладною, довіреностями на отримання товару (а.с.45, 84-88, 91-93).

Судом з'ясовано, що придбаний товар зберігався на складі, який належить позивачу на підставі договору оренди складу від 01.01.2011.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що придбані у ТОВ "Промислова група ДФМ" двері вхідні в подальшому реалізовані Кременчуцькій загальноосвітній школі-інтернат ім.А.С.Макаренка, що також підтверджується матеріалами справи (а.с. 93-95, 148).

Придбані інші будівельні матеріали використані під час виконання договору з Дмитрівською сільською радою на виконання підрядних робіт № 58 від 21.06.2011, з Кобеляцьким районним територіальним центром соціального обслуговування населення № 38 від 25.06.2011, про що свідчать також долучені до матеріалів справи акти списання, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних робіт (а.с.96-105).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Промислова група ДФМ" товарів та їх використання відповідає видам діяльності за КВЕД: будівництво будівель, інші монтажні роботи.

Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктами 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Промислова група ДФМ". Матеріалами справи підтверджено реальність поставки товарів від ТОВ "Промислова група ДФМ", проведення оплати та подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Промислова група ДФМ" та невірного донарахування відповідачем податку на прибуток.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за серпень, жовтень 2011 року сум податку на додану вартість у загальному розмірі 3071,00 грн здійснено ТОВ "Універсальна фірма "Татон" на підставі виписаних ТОВ "Промислова група ДФМ" податкових накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Промислова група ДФМ" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3071,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, правомірне включенням позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 3071,00 грн вказує на вірне визначення ТОВ "Універсальна фірма "Татон" розміру від"ємного значення, а тому висновок Кременчуцької ОДПІ щодо завищення позивачем від'ємного значення за серпень 2011 року на 2873,00 грн, є помилковим.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ТОВ "Універсальна фірма "Татон" порушень приписів Податкового кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Промислова група ДФМ" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Зі змісту акту перевірки № 238/22-113/36195083 від 15.03.2012 судом встановлено, що висновки ґрунтуються лише на урахуванні ревізором акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 за № 796/23-309/30661533, згідно з яким встановлено порушення ТОВ "Промислова група ДФМ" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових доходів та витрат, завищення податкового . При цьому, ревізором враховані оформлені актом від 13.02.2012 за № 796/23-309/30661533 висновки перевірки, в ході якої взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ "Промислова група ДФМ".

Посилання на застереження в акті перевірки контрагента щодо відсутності у останнього трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини також не може розцінюватись судом як належне підтвердження завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки в даному випадку зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов угоди. Окрім того, зазначені застереження не враховують права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача про порушення ТОВ "Промислова група ДФМ" приписів частини 5 статті 203, частин 1,3 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

За приписами статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Крім того, безпідставними є доводи про відсутність у контрагента позивача- ТОВ "Промислова група ДФМ" об'єктів оподаткування як на доказ завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, за приписами чинного законодавства, не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Невідображення контрагентом всіх податкових зобов'язань та ухилення ним від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 114,70 грн, сплачені згідно з платіжним дорученням № 43 від 08.02.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна фірма "Татон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0006812301/355, № 0006842301/42, №0006822301/356 від 04 квітня 2012 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна фірма "Татон" витрати у вигляді судового збору у розмірі 114 гривень 70 копійок, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 43 від 08 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2013 року.

Суддя С.М. Серга