Рішення № 31256743, 14.05.2013, Василівський районний суд Запорізької області

0802/7519/2012

14.05.2013

Номер провадження № 2/311/66/2013

Р І Ш Е ННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Задорожка Д.А.

при секретарі Харченко К.В.

за участю

представника позивача Смірнової О.К.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, суд,

В С Т А Н О В И В:

До Василівського районного суду надійшов позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку. Уточнивши позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007 року (надалі - Договір) відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 35 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 вересня 2014 року.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, комісії, а також інших витрат. Однак, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 16 жовтня 2012 року виникла заборгованість в сумі 74573,25 доларів, що складається з: заборгованості за кредитом - 30 866,16 дол., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 18 363,34 дол., заборгованості з комісії за користування кредитом - 3 022,75 дол., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 18 740,09 дол., а також штрафи: 31,29 дол. - фіксована частина, 3 549,62 дол. - процентна складова. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, згідно якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 71,70 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 222 200 грн. Під час розгляду справи з'ясовано, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Свідоцтво про право на спадщину за законом прийняла його дружина - ОСОБА_2

На підставі викладеного, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Договором, звернути стягнення на квартиру загальною площею 71,70 м2, яка розташована за

адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з вищевказаної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири (а.с. 87-88).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просить задовольнити за підставами, викладеними в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного. З укладеного між позивачем та ОСОБА_5 договору іпотеки квартири від 06 вересня 2007 року вбачається, що за вказаним договором ОСОБА_5 в якості іпотекодавця та позивач в якості іпотекодержателя уклали вказаний договір предметом якого було надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна у вигляді квартири загальною площею 71,70 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця ОСОБА_5 перед іпотекодержателем, зокрема зобов'язань за кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем (п.1, 2 та 33.2 договору іпотеки), а не відповідачем ОСОБА_6; по-друге зазначають, що в силу статті 608 ЦК України в зв'язку зі смертю ОСОБА_5 зобов'язання між сторонами щодо іпотеки нерухомого майна припинилося, оскільки ОСОБА_2 спірну квартиру в спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла та відповідного свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не отримувала; по-третє, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду. Крім того, зазначили, що вимоги, направленої в порядку ст..ст. 35,40 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_2 не отримувала.

Додатково відповідач ОСОБА_7 суду пояснила, що її померлий чоловік ОСОБА_5 жодного кредиту в ПАТ КБ «Приватбанк» не отримував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши їх у сукупності з оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 35 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 вересня 2014 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, згідно якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 71,70 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 222 200 грн. Вказані обставини підтверджуються копією вищевказаного договору та не оспорені сторонами. Під час розгляду справи з'ясовано, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с.39). Спадщину за законом прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_2, діти спадкодавця - ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини. ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом у вигляді

права на прості іменні акції ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» та грошових вкладів з відсотками (а.с.46-51).

З системного аналізу ст.ст. 526,543,625,629,1048-1050,1054,1055 ЦК України вбачається, що зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути зі сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням прозвернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 16 січня 2012 року.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на станом на 16 жовтня 2012 року виникла заборгованість в сумі 74 573,25 доларів, що складається з: заборгованості за

кредитом - 30 866,16 дол., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 18 363,34 дол., заборгованості з комісії за користування кредитом - 3 022,75 дол., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 18 740,09 дол., а також штрафи: 31,29 дол. - фіксована частина, 3 549,62 дол. - процентна складова. Вказана сума боргу еквівалентна 595 840 грн. 24 коп. Вказані обставини підтверджуються розрахунками заборгованості (а.с.6-8), офіційним курсом НБУ гривні до іноземної валюти станом на 16.10.2012 (а.с. 9). Вимоги ст.ст. 35 та 40 Закону України «Про іпотеку» виконано в повному обсязі, що підтверджено копією листа від 13.09.2012 № 30.1.0.0/2-063 про направлення відповідної вимоги відповідачам щодо усунення порушення основного зобов'язання (а.с.10) та копією реєстру повідомлень про наявність боргу від 14.09.2012 (а.с. 11).

Враховуючи викладене, суд вважає, що права позивача порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007 року в розмірі 74 573,25 доларів, що складається з: заборгованості за кредитом - 30 866,16 дол., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 18 363,34 дол., заборгованості з комісії за користування кредитом - 3022,75 дол., пені за несвоєчасність виконання зобов'язання - 18740,09 дол., а також штрафи: 31,29 дол. - фіксована частина, 3 549,62 дол. - процентна складова, на квартиру загальною площею 71,70 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.. Крім того, відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд вважає необхідним вказати в резолютивній частині рішення про встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Крім того, враховуючи, що позивачем дотримано вимоги частини четвертої статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39- 40 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення відповідачу ОСОБА_2 письмової вимоги про добровільне звільнення зі спірної квартири відповідача та всіх мешканців житлового приміщення (а.с. 10), а відповідачем не виконано вказаної вимоги та не вчинено жодних заходів на погашення заборгованості за кредитним договором, суд вважає необхідним відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як осіб, які зареєстровані у вказаній квартирі (т.с. № 1 а.с. 34) виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 326 грн. 30 коп., які понесені та документально підтверджені позивачем.

Суд критично відноситься до пояснень відповідача ОСОБА_2 та її представника, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_5 в установлений законодавством строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вказавши в ній, крім іншого, що до складу спадкового майна входить і квартира яка розташована за адресою: Запорізька область,

АДРЕСА_1. Внаслідок відмови двох інших спадкоємців від прийняття спадщини, ОСОБА_2 залишилася єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а тому зважаючи на положення ч.5 ст. 1268 ЦК України про те, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_2 в цій частині є неприйнятним.

Посилання відповідача на те, що предметом договору іпотеки є забезпечення зобов'язань з поверненню кредитних коштів, отриманих не ОСОБА_2, а ОСОБА_5 є неспроможним та спростовуються поясненнями самої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що за життя ОСОБА_5 кредитні кошти в ПАТ КБ «Приватбанк» не отримував, а також матеріалами кредитної справи, зокрема, витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек згідно якого боржником за основним зобов'язанням є саме ОСОБА_2, а розмір основного зобов'язання ОСОБА_2 становить 35 000 доларів США (а.с. 106); витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, згідно якого боржником також вказано ОСОБА_2 (а.с. 108), заявою ОСОБА_2 (а.с. 109), сертифікатом на ОСОБА_2 (а.с. 110); анкетою-заявою ОСОБА_2 (а.с. 114); ордером-розпорядженням про видачу ОСОБА_2 35 000 доларів США згідно кредитного договору № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007 (а.с. 121); експертним висновком від 05.09.2007 (а.с. 124-125); резюме на особу, яка бажає отримати кредит (а.с. 126); кредитним договором (а.с. 141-143). Вказані матеріали кредитної справи свідчать про те, що договір іпотеки спірної квартири, який було укладено між ОСОБА_5 та позивачем спрямовувався саме на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007, а вказівку в договорі іпотеки про те, що предметом іпотеки було надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна у вигляді квартири загальною площею 71,70 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця ОСОБА_5 перед іпотекодержателем, зокрема зобов'язань за кредитним договором, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем (п.1, 2 та 33.2 договору іпотеки), є технічною помилкою, яка не впливає на зміст всього договору іпотеки та правовідносини сторін. Крім того, відповідачем суду не надано доказів про звернення до суду з позовом про оспорення вказаного договору з наведених підстав.

Посилання відповідача на положення ст.. 608 ЦК України є неспроможним, оскільки як встановлено в судовому засіданні, відповідач, якою порушено умови кредитного договору та яка є спадкоємцем нерухомого майна після смерті ОСОБА_2 має нести відповідно цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності спростовуються положеннями кредитного договору, згідно умов якого кредитні кошти ОСОБА_2 надано по 05.09.2014 та вимогами абз.1 ч.5 ст. 261 ЦК України про те, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, що свідчить про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Керуючись ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054, 1216-1218 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст.10,60,84,88,209,212,215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ZPDNGА00002277 від 06 вересня 2007 року в розмірі 74 573,25 доларів США, яка складається з: 30 866,16 доларів США - заборгованості за кредитом; 18 363,34 доларів США - заборгованості з процентів за користування кредитом; 3 022,75 доларів США -

заборгованості з комісії за користування кредитом; 18 740,09 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором та штрафи: 31,29 доларів США - штрафу (фіксована частина); 3 549,62 доларів США - штрафу (процентна складова) звернути стягнення на квартиру загальною площею 71,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, встановивши початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко