Постанова № 31255890, 16.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа№ 911/284/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Лопушняк Т.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2013р.

у справі №911/284/13-г (суддя Конюх О.В.)

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»

про стягнення 2 040,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013р. Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» (далі-відповідач) 2 040,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11 до відповідача було застосовано штраф в розмірі 68000,00 грн. у відповідності до ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Строк оплати даного штрафу становив 10.10.2012р., в день прийняття Рівненським апеляційним господарським судом постанови у справі № 5019/816/12, предметом позову у якій було визнання недійсним рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11. Відповідач штраф оплатив лише 12.10.2012р., у зв'язку з чим з відповідача належить до стягнення пеня, передбачена ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в сумі 2040,00 грн. за період прострочення з 11.10.2012р. по 12.10.2012р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.02.2013р. у справі №911/284/13-г позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" в доход загального фонду Державного бюджету України 1020,00 грн. пені.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" в доход Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 27.02.2013р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності представника позивача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно із ч.4 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом (ч.6 ст.40 Господарського кодексу України).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктом 1 ст. 50 вказаного Закону, передбачено застосування до юридичної особи штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративна колегія Рівненського відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи № 03-1/49-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ "Газовик", рішенням від 27.03.2012р. №21 встановила, що відповідач протягом січня-серпня 2011 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом в якості моторного пального в територіальних межах с. Привільне, м. Дубно та 7- кілометрової зони навколо вказаних територіальних одиниць із часткою, що не перевищує 35%, та встановила, що відповідач, шляхом встановлення завищених, монопольно високих цін реалізації скрапленого газу, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За вчинене правопорушення до відповідача застосовано штраф в розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.19), рішення відділення Антимонопольного комітету від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11 відповідач отримав 30.09.2012р.

У відповідності до ч.2 та 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно із абзацом п'ятим частини 1 ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

За таких обставин строк оскарження рішення Антимонопольного комітету кореспондується із строком, наданим законом (частина 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") для його виконання, а саме - два місяці.

При цьому ч.4 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з викладеного, строк виконання рішення Антимонопольного комітету, яке було оскаржено стороною до господарського суду, зупиняється до набрання рішенням господарського суду законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржив до господарського суду рішення відділення Антимонопольного комітету від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11. Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.08.2012р. у справі № 5019/816/12 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Газовик" про визнання недійсним рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. (яка відповідно до частини третьої ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття) залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 06.08.2012р., яке, відповідно до ст. 85 ГПК України 10.10.2012р. набрало законної сили.

Частиною 1 статті 255 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Отже, строк виконання рішення відділення Антимонопольного комітету від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11 становить до закінчення дня прийняття постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/816/12, а саме до закінчення дня 10.10.2012р.

Як свідчить копія платіжного доручення від 12.10.2012р. № 335 (т.1 а.с.20), відповідач сплатив штраф в розмірі 68 000,00 грн. 12.10.2012р.

Дана обставина сторонами не заперечується.

Згідно із ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Позивач твердить, що період 11-12.10.2012р. є періодом прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо сплати штрафу, та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1,5% в день за період 11-12.10.2012р. в сумі 2 040,00 грн.

В свою чергу відповідач заперечує проти зазначеної вимоги та стверджує, що у вказаний період ще не було завершено перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 06.08.2012р. у справі № 5019/816/12 про визнання недійсним рішення відділення Антимонопольного комітету від 27.03.2012р. №21 у справі № 03-1/49-11, оскільки ТОВ "Газовик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. і постанова Вищим господарським судом України була прийнята лише 04.12.2012р. За змістом частини 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені має бути зупинене на час розгляду чи перегляду господарським судом відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Щодо зазначених вимог та заперечень сторін судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Порядок визначення періоду зупинення нарахування пені роз'яснено, зокрема, пунктом 20.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання застосування конкурентного законодавства", в якому зазначено, що тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній, у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до прийняття постанови), і в цей період не включаються час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювався.

Зазначену позицію також підтверджують положення пункту 7 Оглядового листа ВГСУ від 04.04.2012р. № 01-06/418/2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства", згідно до якого Вищий господарський суд України вказав на помилковість ототожнення з судовим розглядом дня повернення без розгляду первісної позовної заяви, періоду з моменту подання повторної позовної заяви до дня порушення судом провадження у справі та періоду виготовлення повного тексту рішення місцевого суду зі справи.

Як вбачається з копії ухвали Вищого господарського суду України (т.1 а.с.50), касаційна скарга ТОВ "Газовик" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі № 5019/816/12 була прийнята до провадження Вищим господарським судом України 19.11.2012р.

Отже, період 11-12.10.2012р., за який фактичний перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. Вищим господарським судом України ще не здійснювався, не може бути включений в період, в який нарахування пені відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має бути зупинено.

Судова колегія вважає помилковим включення відділенням Антимонопольного комітету до періоду нарахування пені день оплати відповідачем штрафу 12.10.2012р. У відповідності до положень ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому за загальним правилом період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано, тобто в даному випадку з 11.10.2012р.

Статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено стягнення пені за прострочення слати штрафу в розмірі 1,5% в день, але не більше розміру штрафу.

Ані Законом України "Про захист економічної конкуренції", ані іншим законом (за аналогією) не визначено, що до періоду нарахування пені має бути включений день, в який зобов'язання було фактично виконано. Оскільки платіжне доручення № 335 (т.1 а.с.20), яким було здійснено оплату штрафу, прийнято банком та проведено банком 12.10.2012р., цієї дати повний день, за який мала б бути нарахована пеня, не сплив.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 040,00 грн. пені за період 10-12.10.2012р. підлягає задоволенню частково, а саме за 11.10.2012р. в сумі 1 020,00 грн.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2013 року у справі №911/284/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.02.2013 року у справі №911/284/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/284/13-г повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 20.05.2013р.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Яковлєв М.Л.