Постанова № 31255615, 17.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2013 року № 2а-8567/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» до 1. Київської регіональної митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» (далі - позивач, ПАТ «Вітаміни») з позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач-1, Митниця) та Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДКУ у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення відділу митних платежів Київської регіональної митниці від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012; зобов'язання Київської регіональної митниці проводити оформлення лікарського засобу «Трібестан» із зазначенням коду товару 3004501000, що відповідає товарній позиції 3004; «лікарські засоби»; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь позивача матеріальної шкоди, заподіяної неправомірним рішенням органу державної влади, у сумі 60 352,65 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва про призначення експертизи від 08 серпня 2012 року та від 21 листопад 2012 року було призначено судово-товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно змінено класифікацію ввезеного ПАТ «Вітаміни» товару - таблетки «Трібестан» виробництва АТ «Софарма» (Болгарія), задекларованого позивачем у товарній позиції 3004501000 згідно з УКТЗЕД як ліки, на товарну позицію 2106909200, до якої згідно з УКТЗЕД віднесено харчові продукти.

Позивач зазначив про те, що на зазначений препарат Міністерством охорони здоров'я України 07.09.2010 видано Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/4050/01/01, згідно з яким таблетки «Трібестан» віднесено до лікарських засобів та перереєстровано в Україні терміном на 5 років. Крім того, раніше, рішенням Митниці від 22.04.2009 р. № КТ-100-0577-09 про визначення коду товару, таблетки «Трібестан» було задекларовано та класифіковано Митницею у товарній позиції 3004501000 згідно з УКТЗЕД як ліки.

Позивач також звернув увагу суду на те, що відповідно до Закону України «Про митний тариф», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, до ввезених на митну територію України лікарських засобів застосовується нульова ставка мита. В той час як за прийнятим рішенням Митниці від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012 позивач змушений був сплатити ввізне мито за ставкою, що застосовується до харчових продуктів (8%) у розмірі 60 352,65 грн.

Позивач вважає, що з підстав викладених в позовній заяві, висновок Київської регіональної митниці, викладений в рішенні від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012 про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД як харчові продукти замість лікарських засобів, є необґрунтованим та неправомірним, а вимушена сплата позивачем ввізного мита в сумі 60 352,65 грн. є безпідставною, у зв'язку з чим, сплачені позивачем кошти підлягають безумовному поверненню шляхом їх стягнення з рахунків Державного бюджету України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Київська регіональна митниця позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 12.04.2013 № 16-22/464, зазначивши що Митницею відповідно до вимог ст. 313 чинного на той час Митного кодексу України класифікуються товари за УКТЗЕД для митних цілей. Згідно з додатковими загальними положеннями до групи 30 УКТЗЕД Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 01.12.2010 № 1561, опис продукту як лікарського засобу у національному законодавстві не є вирішальним чинником, якщо йдеться про його класифікацію у 30 групі. Враховуючи інформацію про склад товару, його фармакологічні властивості, Митницею відповідно до правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД було класифіковано таблетки «Трібестан» в межах товарної позиції 2106 як харчові продукти, за ввезення яких на митну територію України справляється мито за ставкою 8%.

У судових засіданнях представник Митниці просив повністю відмовити у задоволення позову.

Відповідач-2 - ГУ ДКС України у м. Києві позовні вимоги також не визнав, зазначивши, що відповідно до пункту 2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державної казначейської служби України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі ГУ ДКСУ у м. Києві відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки органів стягнення». Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з наведеним Порядком, перераховуються митними органами для, в тому числі, повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів. Розпорядження коштів, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з наведеним Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформляються митними органами в установленому порядку. При цьому, обов'язковою умовою повернення таких коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

ГУ ДКСУ у м. Києві не забезпечило явку своїх представників для участі у судових засіданнях, хоча було повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань в установленому порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття суду не повідомляло.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача-2 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» (код ЄДРПОУ 00480968) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15 квітня 1994 року за № 1 025 120 0000 000054, що підтверджується копією виписки серії ААБ № 718423, виданою 20.07.2011 (том І, а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Вітаміни» у квітні 2012 року було ввезено на митну територію України товар, який задекларувало у графі 33 ВМД за кодом товару 3004501000 як ліки для людей, розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять вітаміни - таблетки «Трібестан» виробництва фірми АТ «Софарма» (Болгарія), торгівельна марка «Sopharma».

На зазначений лікарський засіб Міністерством охорони здоров'я України 07.09.2010 було видано Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/4050/01/01, згідно з яким таблетки «Трібестан», вкриті оболонкою, по 250 мг перереєстровано в Україні терміном на 5 років. Реєстраційне посвідчення діє на всій території України до 04.08.2015. Активною речовиною в 1 таблетці лікарського засобу є якірці сланкі трави екстракт сухий (35-45:1) 250 мг (не менше 112,5 мг фуростанолових сапонінів) - том І, а.с. 11-13.

Рішенням відділу митних платежів Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012 здійснено перекласифікацію товару за УКТЗЕД з коду 3004501000 на код 2106909200, а в графу «опис товару (графа 31 ВМД)» внесено запис про те, що препарат «Трібестан» в таблетках має загальнотонізуючу дію та стимулює деякі функції статевої системи (том І. а.с. 10).

Листом Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Державної митної служби від 18.05.2012 № 16/2-16.2/1048 про перегляд рішення про визначення коду товару повідомлено, що підстав для перегляду рішення про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012 немає (том І, а.с. 33-37).

В наведеному листі йдеться про те, що за інформацією з літературних джерел активною (діючою) речовиною препарату «Трібестан» є сухий екстракт трав якірців сланких Tribulus terrestris L., основу яких становлять фураностолові сполуки (сапоніни), які в свою чергу містять біологічно активні речовини з різними властивостями. Завдяки цьому препарат володіє антимікробними, противірусними, протизапальними, протипухлинним, статтевостимулюючими властивостями.

Також відповідно до літературних джерел, трава якірців сланких (Tribulus terrestris L.) забезпечує загальний тонізуючий ефект та стимулює сперматогенез шляхом посилення виділення ендогенного тестостерону та лютеноїнізуючого гормону.

Враховуючи викладене, препарати на основі активних речовин рослинного походження, зареєстровані МОЗ України як лікарські засоби, метою застосування яких є полегшення нездужання, поліпшення та зміцнення загального стану здоров'я, до товарної групи 30 УКТЗЕД не включаються. Такі препарати розглядаються як біологічно-активні добавки і класифікуються в інших відповідних товарних позиціях (зазвичай у товарній групі 22 або товарній позиції 2106).

Враховуючи прийняте Митницею рішення про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012 та з метою прискорення митного оформлення, позивачем було задекларовано товар як препарат «Трібестан» в таблетках, що має загальнотонізуючу дію та стимулює деякі функції статевої системи за кодом товару за УКТЗЕД 2106909200 згідно ВМД № 100210000/2012/553165 від 05.06.2012. На задекларований товар було нараховано мито за ставкою 8% у сумі 59 789,78 грн. (том І, а.с. 176-177).

ПАТ «Вітаміни» було сплачено митні платежі в розмірі 59 789,78 грн., про що 05.06.2012 зроблено відмітку у ВМД № 100210000/2012/553165 (том І, а.с. 176), та до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 4134 від 31 травня 2012 року на підтвердження перерахунку на рахунок Київської регіональної митниці митних платежів у сумі 60 352,65 грн. (том І, а.с. 39).

Не погодившись з прийнятим Митницею рішенням про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012, ПАТ «Вітаміни» звернулося з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

На час виникнення спірних правовідносин, засади організації та здійснення митної справи в Україні, а також економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби визначалися Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-VI, що втратив чинність 01.06.2012 (далі - МК України 2002 року).

Згідно з п. 35 ст. 1 МК України 2002 року пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї ж статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Серед основних завдань, які виконують митні органи, реалізуючи митну політику України, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України 2002 року є здійснення митного контролю митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ст. 40 МК України 2002 року). Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів зокрема шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи. Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу (п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 41 МК України 2002 року). Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи (ст. 42 МК України 2002 року).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Вітаміни» ввезло на митну територію України товар, який задекларувало у графі 33 ВМД за кодом товару 3004501000 як ліки для людей, розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять вітаміни - таблетки «Трібестан» виробництва фірми АТ «Софарма» (Болгарія), торгівельна марка «Sopharma».

Відділом митних платежів Київської регіональної митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012, за яким проведено перекласифікацію товару за УКТЗЕД з коду 3004501000 на код 2106909200, а в графу «опис товару (графа 31 ВМД)» внесено запис про те, що препарат «Трібестан» в таблетках має загальнотонізуючу дію та стимулює деякі функції статевої системи (том І. а.с. 10).

Відповідно до вимог ст. 313 МК України 2002 року митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Для цілей митного оформлення здійснюється класифікація товарів згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 № 2371-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 № 1561 (із змінами і доповненнями).

Згідно з преамбулою Закону України «Про Митний тариф України», митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року N 2371-III, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень. УКТЗЕД складає 21 розділ, до кожного з яких містяться примітки.

Згідно з першим правилом Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначається відповідна товарна позиція (перші чотири знака товарного коду), в текстовому описі якої описано класифікований товар. При цьому необхідно перевірити, чи не існує відповідна примітка до розділу або групи, яка регламентує класифікацію цього товару. На відміну від найменування розділу, яке призначене лише для зручності користування, примітки мають юридичну силу при класифікації товарів.

За правилом п. 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до підпункту "а" пункту 3 цих правил у разі коли згідно з правилом 2 "б" або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох і більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуванням товарних позицій, що дають біль загальний опис.

Згідно з УКТЗЕД код 3004 50 10 00, за яким позивач задекларував таблетки «Трібестан», включає лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі: інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки сполуки товарної позиції 2936; розфасовані для роздрібної торгівлі.

При цьому, відповідно до підпункту «а» пункту 1 приміток до групи 30 «Фармацевтична продукція», до якої віднесено код 3004 50 10 00 ця група не включає харчові продукти або напої (такі як дієтичні, діабетичні або збагачені поживними добавками харчові продукти, харчові добавки, тонізуючі напої та мінеральні води), крім поживних препаратів для внутрішньовенного введення (розділ IV).

Згідно з додатковою приміткою товарна позиція 3004 включає лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини, та препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки:

(a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися;

(b) концентрація активної речовини або речовин;

(c) дозування;

та (d) спосіб застосування.

Ця товарна позиція включає гомеопатичні лікарські препарати, якщо виконуються умови, зазначені в пунктах (a), (c) і (d).

Якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, норма однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров'я або доброго самопочуття.

Ставка мита для товарів віднесених до коду 3004 50 10 00 встановлена у розмірі 0 %.

Згідно з УКТЗЕД код 2106 90 92 00, за яким Митниця перекласифікувала задекларовані позивачем таблетки «Трібестан», включає харчові продукти, в іншому місці не визначені: без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи гзоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю.

Зазначений код віднесено до групи 21 «Різні харчові продукти» Розділу IV УКТЗЕД. Ставка мита для товарів віднесених до коду 2106 90 92 00 встановлена у розмірі 8 %.

У матеріалах справи наявне Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб, видане Міністерством охорони здоров'я України 07.09.2010 № UA/4050/01/01, згідно з яким таблетки «Трібестан», вкриті оболонкою, по 250 мг перереєстровано в Україні терміном на 5 років. Реєстраційне посвідчення діє на всій території України до 04.08.2015 (том І, а.с. 11-13).

Згідно інформації про лікарський засіб, внесеній до Реєстраційного посвідчення «Трібестан» показаний до застосування для профілактики та лікування статевих розладів у чоловіків і жінок; при еректильній дисфункції чоловікам для посилення лібідо, сили і тривалості ерекції; як монотерапія або у комплексній терапії певних форм безпліддя у чоловіків; безпліддя при відсутності поліпшення спермальних показників протягом одного року після операції з приводу варикоцеле; імунологічно зумовлене безпліддя; жінкам з клімактеричним і посткастраційним синдромом з виявленими нейровегетативними і нейропсихічними проявами; при ендокринному яєчниковому безплідді; при порушенні жирового обміну для зниження загального холестерину і ЛНЩ.

Згідно висновку про якісний та кількісний склад лікарського засобу, вказаному у Реєстраційному посвідченні, активною речовиною в 1 таблетці лікарського засобу є якірці сланкі трави екстракт сухий (35-45:1) 250 мг (не менше 112,5 мг фуростанолових сапонінів). Допоміжними речовинами є целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксин колоїдний безводний, повідон, кросповідон, магнію стеарат, тальк та інші речовини.

Згідно Інструкції для медичного застосуванню препарата Трібестан, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 652 від 04.08.2010 р., Трібестан є препаратом природного походження, отриманий за оригінальною технологією з надземної частини рослини Tribulus Terrestis L., який містить переважно стероїдні сапоніни фуростаноловоготипу.

Інструкція також містить інформацію про склад препарату: 1 таблетка містить трібестану 250 мг (не менше 112,5 мг фуростаноловихсапонінів), допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Авіцель РН 101), кремніюдіоксид колоїдний (Аеросил 200), повідон (Колідон К 25), кросповідон (Поліплаздон XL), магнію стеарат, тальк, опадрай; показання для застосування: самостійно або у комплексній терапії певних форм безпліддя у чоловіків: безпліддя на базі ідіопатичної олігоастенотератоспермії (зменшення кількості і якості сперматозоїдів у виділеній спермі); безпліддя при відсутності поліпшення спермальних показників протягом одного року після операції з приводу варікоцеле; імунологічно зумовлене безпліддя; при імпотенції чоловікам для збільшення лібідо, сили і тривалості ерекції; жінкам з клімактеричним і посткастраційним синдромом з виявленими нейровегетативними і нейропсихічними проявами; при ендокринному яєчниковому безплідді; при дисліпопротеїнемії для зниження загального холестерину і ЛНЩ (ліпопротеїнів низької щільності) у чоловіків; спосіб застосування та дози: дозу і тривалість лікування визначає лікар залежно від тяжкості захворювання і переносимості препарату; для лікування окремих форм безпліддя і імпотенції у чоловіків дозування і тривалість лікування визначаються характер омі тяжкістю стану, дозовий режим становить 1-2 таблетки 3 рази на добу. Лікування повинно тривати не менше 90 днів; при імунологічно зумовленому безплідді чоловікам слід приймати Трібестан 3 рази на добу по 1 таблетці протягом 60 днів (один курс лікування), а жінкам - 3 рази на добу по 1 таблетці протягом 7 днівз 21-го дня від початку менструального циклу. Цей курс можна повторити або продовжити до настання вагітності; при клімактеричному або посткастраційному синдромі у жінок лікування також індивідуальне і залежить від тяжкості стану; звичайна доза становить 1-2 таблетки 3 разина добу протягом 60-90 днів. Після поліпшення стану доза зменшується до 2 таблеток на добу протягом 50 - 60 днів (підтримуюча доза); трібестан призначають дорослим у дозі 2таблетки 3 рази на добу при дисліпопротеїнемії. Лікування повинно продовжуватись не менше 3 місяців.

Проаналізувавши Інструкцію для медичного застосування та дані Реєстраційного посвідчення на препарат «Трібестан», суд погоджується з позицією позивача про те, що вказаний препарат підпадає під ознаки лікарських засобів, визначені додатковою приміткою до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до групи 30 «Фармацевтична продукція», оскільки виконуються умови щодо наявності в інструкції для користувачів ознак, передбачених пунктами додаткової примітки.

Щодо тверджень відповідача про те, що товар («Трібестан») є не лікарським препаратом, а харчовою добавкою, оскільки діюча речовина в його складі лише одна - частини рослини Tribulus Terrestis L., якої недостатньо для досягнення терапевтичного ефекту, а також тверджень про те, що товар направлений на лікування не хвороби, а полегшення нездужання, поліпшення та зміцнення загального стану здоров'я, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовою підставою зазначеного висновку представник відповідача називає норми Пояснень до УКТЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 №1561 (далі - Пояснення до УКТЗЕД), та, зокрема, п.1 Додаткових загальних положень до товарної групи 30.

Однак, відповідно до п.1 Додаткових загальних положень до товарної групи 30 Пояснень до УКТЗЕД, тобто норми яка регулює критерії віднесення товару до лікарських препаратів, - трав'яні (рослинні) препарати є препаратами, які базуються на одній чи більше діючих речовинах, отриманих шляхом піддання рослин або їхніх частин такій обробці, як сушіння, дроблення, екстрагування або очищення. Діючі речовини означають хімічно визначені речовини, хімічно визначені групи сполук (наприклад, алкалоїди, полі феноли, антоціани) або рослинні екстракти. Ці діючі речовини можуть мати лікувальні властивості для профілактики або лікування певних захворювань, нездужань або їх симптомів.

Тобто, до лікарських засобів згідно з УКТ ЗЕД відносяться також препарати, виготовлені з рослинної сировини, включаючи рослинні екстракти.

З даної норми також слідує, що лікарський препарат може містити в своєму складі одну діючу речовину, а також, що дія лікарського препарату може бути направлена на лікування не лише захворювання в цілому, але і на лікування та профілактику симптомів хвороби, певних нездужань. Таким чином вищезазначені висновки відповідача спростовується безпосередньо нормою підзаконного акта, на підставі якої було винесено оскаржуване рішення.

З матеріалів справи слідує, що відповідач не проводив ніяких досліджень (в тому числі і лабораторних) щодо лікарського ефекту діючої речовини в складі товару. Чинним законодавством України не передбачено обов'язкового складу діючих речовин в складі лікарського препарату для досягнення терапевтичного ефекту. Тому відповідач не міг і не мав правових підстав самостійно вирішувати питання щодо достатності діючих речовин у складі товару («Трібестан») для досягнення терапевтичного ефекту.

Крім того, як слідує з інструкції до препарату «Трібестан», останній призначений для терапії певних форм безпліддя у чоловіків, імпотенції чоловіків, клімактеричного і посткастраційного синдрому у жінок, при дисліпопротеїнемії для зниження загального холестерину і ЛНЩ (ліпопротеїнів низької щільності) у чоловіків.

Тобто призначенням препарату є не лише поліпшення та зміцнення загального стану здоров'я, а й безпосереднє лікування конкретних хвороб та станів організму людини.

Концентрація активної речовини зазначена в Інструкції для медичного застосування препарату «Трібестан» та на упаковці цього лікарського засобу.

Способи застосування та дозування також зазначені в Інструкціях для медичного застосування препарату «Трібестан».

Отже, всі чотири вказівки (а)-(d) Додаткової примітки до Групи 30 «Фармацевтична продукція»Розділу VI «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості» УКТ ЗЕД, необхідні для класифікації препарату «Трібестан» у товарній позиції 3004, є в наявності в Інструкції для медичного застосування та на упаковці цього лікарського засобу.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України від 04.04.1996 року № 123/96-ВР лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26 травня 2005 року №376, визначено, що державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на такий засіб та контролю його якості, проведених Державним експертним центром Міністерства охорони здоров'я України (далі - Центр), у порядку, визначеному МОЗ України.

Таким чином, в разі підтвердження того, що товар має лікувальні властивості і відповідає вимогам Закону України «Про лікарські засоби» та іншим нормативно-правовим актам в сфері охорони здоров'я МОЗ України видає відповідне реєстраційне посвідчення, яке згідно із Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26 серпня 2005 року №426 є дозволом для медичного застосування лікарського засобу в Україні.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про лікарські засоби» (у редакції Закону України від 20.12.2011 р. N 4196-V, чинної на момент прийняття спірного рішення) на територію України можуть ввозитись лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видається виробником. Порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частина друга цієї статті встановлює, що контроль за ввезенням на митну територію України лікарських засобів здійснюється центральним органом виконавчої влади з лікарських засобів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» та пункту 5 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 № 376, Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство фінансів України прийняли Наказ від 19.12.2011 № 925/1661, яким затвердили Порядок ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 1.3. Порядку міжвідомча база даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів є базою даних, яка містить відомості про зареєстровані в Україні лікарські засоби та ведеться Міністерством охорони здоров'я України.

Пунктом 2.1. Порядку встановлено, що основою Бази даних є інформація, що міститься у Державному реєстрі лікарських засобів України і подається МОЗ України в електронному вигляді та на паперовому носії із супровідним листом до Держмитслужби України. З 1 липня 2012 року ця інформація подається в електронному вигляді в режимі реального часу.

При цьому пунктом 4.1. розділу IV «Використання Бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів» встановлено, що підставою для здійснення митного оформлення лікарських засобів є наявність інформації про те, що лікарський засіб включено до Державного реєстру лікарських засобів України.

Отже, підставою для митного оформлення товару як лікарського засобу необхідно, щоб цей товар був зареєстрований як лікарський засіб та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України.

Таким чином, згідно з законодавством при здійсненні митного оформлення лікарських засобів митні органи зобов'язані користуватися Міжвідомчою базою даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів для перевірки інформації про те, чи включено лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів України (тобто, чи зареєстровано лікарський засіб в Україні).

Суд погоджується з доводами відповідача відносно того, що наявність реєстраційного посвідчення не є визначальним для класифікації товару у 30 групі УКТЗЕД.

Згідно з приміткою 1 а) до товарної групи 30 УКТЗЕД, визначення продукту як лікарського засобу в національному законодавстві не є вирішальним чинником для його класифікації в цій групі.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

З метою вирішення питання про визначальні характеристики товару (препарат «Трібестан», торгівельна марка «Sopharma»), враховуючи те, що для аналізу фармакологічних та лікувальних властивостей та характеристик наведеного товару потрібні спеціальні наукові знання, судом було призначено судово-товарознавчу експертизу на вирішення якої було поставлено питання: «яким визначальним характеристикам відповідає ввезений позивачем - ПАТ «Вітаміни» товар: лікарський засіб «Трібестан» у таблетках (реєстраційне посвідчення від 07.09.2010 року № UA/4050/01/01) для його класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД у відповідні товарні позиції та під категорії?».

Відповідно до висновку № 12556 судово-товарознавчої експертизи, проведеної експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Донцовою О.С. характеристики товару - лікарського засобу «Трібестан», зазначеного в ухвалі, за способом застосування та хімічним складом, зазначеним в інструкції для користувача, відповідають опису, наведеному у товарній під категорії 3004 90 19 00 «Лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі: - інші: -- розфасовані для роздрібної торгівлі: --- інші.».

Суд вважає, що висновком судово-товарознавчої експертизи правильно встановлено, що за своїми характеристиками імпортований позивачем товар відповідає товару, який повинен класифікуватися по товарній позиції згідно УКТЗЕД 3004: лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі, оскільки в ході проведеної експертизи з метою визначення характеристик товару детальному аналізу була піддана інструкція для користувача та інші вихідні про товар, зокрема, склад препарату, показання для застосування, дози, протипоказання, побічну дію, передозування, особливості застосування та взаємодію з іншими лікарськими засобами.

З досліджених в судовому засіданні документів слідує, що товар (препарат «Трібестан», торгівельна марка «Sopharma») є лікарським засобом за визначенням як виробника, так інструкцією, за якою він реалізується в Україні.

Зважаючи на вищезазначене суд приходить до висновку про те, що відповідачем всупереч вищезазначених вимог чинного законодавства та призначення товару як лікарського препарату було необґрунтовано віднесено товар до товарної позиції 2106909200, до якої згідно з УКТЗЕД віднесено харчові продукти.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012.

У зв'язку з тим, що рішення відповідача про заміну коду товару - протиправне, суд може зробити висновок, що донарухування позивачу ввізного мита за ставкою 8% здійснено безпідставно.

Як вбачається з поданої позивачем вантажно-митної декларації, оформленої з урахуванням скоригованої митної вартості товарів №100210000/2012/553165 від 05.06.2012 р. (а.с.176) в графі 47 «Нарахування платежів» вказано суму митних платежів, сплачених при митному оформленні товару, у розмірі 59 789,78 грн.

Сплата вказаних коштів підтверджується відміткою «Сплачено» на вантажній митній декларації. Відповідачем сам факт сплати вказаних сум до бюджету та їх розмір в судовому засіданні не заперечувався.

Відтак, суд вбачає за можливе стягнути на користь позивача суму надмірно сплачених платежів саме у вказаному розмірі та, відповідно, задовольнити позов в даній частині частково.

Крім того, і практика Вищого адміністративного суду України свідчить про необхідність стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів як спосіб відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення коду товару (зокрема, ухвала ВАСУ від 04 квітня 2013 року по справі К/800/2295/13, ухвала ВАСУ від 06 лютого 2013 р. по справі К/9991/71707/12).

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/201, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, окрім іншого, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Державне казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Виходячи з вищенаведених норм законодавства в сукупності та встановлених судом обставин, враховуючи приписи Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 жовтня 2011 р. за № 1237/1997, а також беручи до уваги, що відповідачами у даній категорії справ виступають митні органи та органи державного казначейства, які безпосередньо здійснюють повернення коштів з бюджетного рахунку, суд приходить до висновку, що надміру сплачені позивачем митні платежі підлягають поверненню позивачу шляхом їх стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейської служби України у місті Києві, через яке спірні суми були зараховані до Державного бюджету України.

Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача проводити митне оформлення лікарського засобу «Трібестан» із зазначенням коду товару 3004501000 задоволенню не підлягають.

Так, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про визначення коду товару від 12.04.2012 № КТ-100-0709-2012, позивач здійснив митне оформлення товарів за ВМД №100210000/2012/553165 від 05.06.2012 р., із зазначенням у графі 33 ВМД коду УКТЗЕД, визначеного митним органом.

В подальшому, з метою захисту своїх прав, які він вважав порушеними у зв'язку з прийняттям Київською регіональною митницею рішення про визначення коду товару № КТ-100-0709-2012 від 12.04.2012, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

За викладених обставин, належним способом захисту прав позивача є саме скасування рішення про визначення коду товару № КТ-100-0709-2012 від 12.04.2012. Питання ж щодо розмитнення товару за кодом УКТЗЕД для лікарських засобів станом на час розгляду справи не може бути вирішено судом, оскільки ПАТ «Вітаміни» вже здійснило митне оформлення вказаного товару за ВМД від 05.06.2012 року, із зазначенням коду УКТЗЕД, визначеного митним органом.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб'єктом владних повноважень вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.

Суд зазначає, що встановлення обов'язків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому, та без наявності спірних правовідносин є передчасним і безпідставним.

Таким чином, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім визначеного, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 32, 19 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та 597,89 грн. - за вимогу майнового характеру, усього - 630,08 грн.

Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 12 квітня 2012 року № КТ-100-0709-2012.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» (код ЄДРПОУ 00480968, місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Ленінської іскри, 31) суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 59 789,78 гривень (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять грн. 78 коп.)

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Вітаміни» судові витрати у розмірі 630,08 гривень (шістсот тридцять грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.