Рішення № 312556, 12.12.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2006 Справа № 4/366-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.", м. Херсон

до Державного підприємства "Генічеський солезавод"

про розірвання договору та стягнення 349.939грн.04коп.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Корчма Ю.О.

від відповідача - не прибув

Позивач звернувся з позовною заявою про розірвання укладеного між сторонами договору №15/07-02 від 15.07.2002року та стягнення перерахованих в якості попередньої оплати 349.939грн.04коп., посилаючись на невиконання відповідачем істотних умов договору по вирощуванню морської солі виробничо-технічного призначення, солі морської для ван, бішофіта та виробництво солі харчової.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 29.11.2006року №1374030 про вручення йому ухвали про порушення справи від 23.11.2006року.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд-

Встановив:

15 липня 2002року між ДП «Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія»компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі", правонаступником якої є позивач відповідно до пункту 1 Статуту, та відповідачем укладено договір підряду №15/07-02 згідно з яким відповідач зобов'язався виконати роботу по вирощуванню морської солі виробничо-технічного призначення, солі морської для ван, бішофіта та виробництво солі харчової в кількості 20 тон щорічно в період з 15.07.2002року по 31.12.2005року, а позивач - прийняти роботу та сплатити її ціну.

Пунктами 3.1, 3.2 договору від 15.07.2002року та додатковими угодами №1,2 до договору передбачено обов'язок позивача здійснити авансові платежі за роботу по вирощуванню, збору, складуванню солі виробничо-технічного призначення, солі морської для ван, бішофіта та виробництво солі харчової шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача а також передачею товарно-матеріальних ціностей.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в якості попередньої оплати за виконання передбачених договором робіт перерахував відповідачу на протязі 2002-2003років 236.680грн.84коп. та передав матеріальні цінності на суму 113.258грн.20коп. Зазначений факт підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та товарно-транспортними накладними (арк. спр. 11-23).

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідач не виконав своїх зобов'язань по вирощуванню солі і не передав її позивачу в передбачений договором строк, чим порушив вимоги ст.525 ЦК України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 206 ГК України (ч. 1) передбачено, що господарське зобов'язання може бути достроково розірване в порядку, встановленому статею 188 Господарського Кодексу України. Згідно зі статею 188 Господарського Кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про розірвання договору у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. В разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, або в разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем, на виконання вимог ст. 188 ГК України 14.07.2006року надіслано відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення перерахованих коштів. Зазначений лист вручено відповідачу 19.07.2006року, про що свідчить поштове повідомлення №2558115 надане до матеріалів справи. Однак вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтями 224, 225 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законі інтереси якого порушені, в тому числі і неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідач не виконав роботу на суму отриманих від позивача коштів чим істотно порушив умови договору від 15.07.2002року та спричинив йому збитки, які підлягають відшкодуванню.

Документального підтвердження виконання умов договору підряду або повернення отриманих від позивача коштів відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень щодо позовних вимог, а актом звірки від 20.01.2004року підтверджується його заборгованість перед позивачем.

З огляду на викладене позовні вимоги про розірвання договору і повернення коштів підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Згідно зі ст. 47 ГПК України позивачеві повертається із державного бюджету 497грн.61коп. надлишково сплаченого державного мита.

В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовільнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Генічеський солезавод" с.Приозерне Генічеського району Херсонської області, вул.Заводська №1, ідентифікаційний код 00383596 (інші реквізити суду не відомі) на користь дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." м.Херсон вул.Перекопська №159-а, ідентифікаційний код 30768893 - 349.939грн.04коп. основного боргу, 3.584грн.39коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

З.Розірвати договір №15/07-02 від 15.07.2002року.

4. Видати позивачеві довідку на повернення із державного бюджету 497грн.61коп. надлишково сплаченого державного мита, зазначивши в ній, що платіжне доручення №267 від 21.11.2006року знаходиться у справі.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

ГПК України 18.12.2006р.