Рішення № 31254999, 20.05.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

______________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" травня 2013р. справа № 927/396/13

Прокурор міста Чернігова, 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20, в інтересах держави, в особі

Позивача: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

код ЄДРПОУ 37471933, вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601

В особі: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Відповідача:Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго",

код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 37 210 966,80 грн.

Суддя Фесюра М.В.

Представники сторін: від НАК "Нафтогаз України": Ященко Р.Ю., від відповідача: Ковальчук О.О., присутній прокурор Лазоренко М.М.

В судовому засіданні від 29.04.13 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва. Рішення приймається після оголошеної перерви.

Прокурором міста Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", заявлено позов про стягнення 37 210 966,80 грн. заборгованості (в тому числі 33 229 324,21 грн. основного боргу, 1 029 388,56 грн. пені, 2 637 908,39 грн. штрафу, 108 467,94 грн. інфляційних нарахувань, та 205 877,71 грн. трьох відсотків річних) з ПАТ "Облтеплокомуненерго" за поставлений природний газ згідно договору на купівлю-продаж природного газу.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав повністю, однак просив зменшити розмір пені та штрафу до одного відсотка від заявленого позивачем розміру. В обґрунтування відповідач вказав на виняткові обставини, передбачені п.3 ст. 83 ГПК України та на те, що на час нарахування пені вже було введено мораторій у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Облтеплокомуненерго".

Прокурор та представник позивача проти зменшення розміру неустойки заперечили, посилаючись на існування договірних зобов'язань, на те, що відповідачем не надано доказів винятковості обставин, відповідно до яких розмір неустойки підлягає зменшенню, а також вказали, що неустойка була нарахована до введення мораторію.

Також, позивач звернув увагу на те, що при вирішенні даного питання має бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

До початку судового засідання, після оголошеної в засіданні від 29.04.13 перерви, від відповідача надійшло клопотання, яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені повністю, оскільки її було нараховано під час дії мораторію, введеного у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ПАТ „Облтеплокомуненерго", надавши в обґрунтування копії ухвал у справі про банкрутство, а також копію постанови Верховного Суду України від 18.12.2012р., в якій висловлена позиція щодо неможливості нарахування неустойки під час дії мораторію.

В судовому засіданні від 17.05.13 представник відповідача підтримав позицію щодо необхідності повної відмови у стягненні неустойки, вказавши про наявність наданої постанови Верховного Суду України від 18.12.12 про перегляд постанови ВГСУ від 21.02.12 у справі №5/34-09 за позовом дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз", відповідно до якої під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство пеня та штраф не нараховуються.

Прокурор та представник позивача заперечили проти клопотання, вказавши на те, що договір було укладено між сторонами вже після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому зобов'язання є поточними.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та дослідивши докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" (Відповідач) було укладено договір на купівлю -продаж природного газу № 14/2316/11.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність Відповідачу у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 року в обсязі до 102 321,00 тис. куб. м.

Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Додатковою угодою № 1 від 11.10.11 року до Договору сторони домовились викласти п. 5.2. Договору у наступній редакції:

ціна за 1000 кубічних метрів природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

ціна за 1000 кубічних метрів природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.08.12 року до Договору сторони домовились викласти п. 2.1. статті Кількість та якість газу у наступній редакції: продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 5915,323 тис. куб. м. та у 2012 році до 30 913,0тис. куб. м., в тому числі по місяцях 2012 року.

Згідно Додаткової угоди №2 до договору, з 01 липня 2012 року п.5.2. статті 5 Договору від 30.09.11 ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з вересня 2012 по грудень 2012 року природний газ на суму 37 684 405,59 грн., що підтверджується копіями двосторонніх актів приймання-передачі природного газу від 25.12.12 на загальну суму 907 214,08грн., від 25.12.12 на загальну суму 6 958 163,65грн., від 31.10.12 на загальну суму 938,70 грн., від 30.11.12 на загальну суму 6 276,31 грн., від 30.11.12 на загальну суму 11 615 240,74 грн., від 21.12.12 на загальну суму 11 873,14 грн., від 31.12.12 на загальну суму 18 184 698,97 грн., які підписані сторонами та додані до матеріалів справи.

У відповідності з п. 6.1 Договору, оплату за газ відповідач зобов'язаний здійснювати грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як повідомив позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 4 455 081,38 грн., заборгованість в сумі 33 229 324,21 грн. відповідач визнає повністю.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 33 229 324,21 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 108 467,94 грн., нарахованих за весь час прострочення, а також 205 877,71 грн. трьох відсотків річних. Відповідачем вказані вимоги також визнані. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення 205 877,71 грн. 3% річних від простроченої суми та 108 467,94 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 029 388,56 грн. за прострочку виконання зобов'язання за період з 15.10.12 по 05.03.13 та штраф у розмірі 7 % від простроченої суми у розмірі 2 637 908,39 грн.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. Договору, відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву, Відповідач просив суд зменшити розмір пені та штрафу до 1 % від її заявленої суми. Однак, в поданому до початку судового засідання від 17.05.13 представник відповідача просив суд відмовити повністю в частині стягнення нарахованої неустойки.

Суд вважає за можливе частково задовольнити таке клопотання відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня) , не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Верховний Суд України у постанові від 18.12.12р. про перегляд постанови ВГСУ від 21.02.12 у справі №5/34-09 за позовом дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" вказав, що вищенаведена норма закону визначає проміжок часу , протягом якого не нараховується штрафи та пеня, та цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяк не пов'язаний з поняттям мораторію. За змістом зазначеної норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після виникнення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не6 нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства.

Таким чином, Верховний Суд України зазначив, що суд касаційної інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість стягнення пені та 7% штрафу за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Як зазначено у постанові, касаційна скарга подавалась з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права ( п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 ч.1 ст.111-16 цього Кодексу.

Як підтверджується наданими відповідачем копіями ухвал, провадження у справі про банкрутство ПАТ „Облтеплокомуненерго" порушено 15.04.08 за заявою ПП „Юртрейд" (справа №9/55б). 15.01.13 вказана заява була залишена без розгляду. Одночасно з порушенням провадження у даній справі був введений мораторій. Отже останній діяв з 15.04.2008р. по 15.01.2013р.

18.01.13 за заявою ТОВ „Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів"Актив Плюс" у справі №927/16/6б/13 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ „Облтеплокомуненерго" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. До цього часу провадження у справі про банкрутство триває.

Отже , період між двома справами про банкрутство, коли не діяв мораторій, становить лише два дні: 16 та 17 січня 2013р.

Згідно наданого розрахунку позивач нараховував пеню за зобов'язаннями вересня 2012р. за період з 15.10.12.р. по 21.12.2012р., за зобов'язаннями жовтня 2012р.- з 15.11.2012р. по 05.03.2013р., за зобов'язаннями листопада 2012р.- з 15.12.2012р. по 05.03.2013р., за зобов'язаннями грудня 2012р.- з 15.01.2013р. по 05.03.2013р.

Однак за вказаними зобов'язаннями можливо нарахування пені лише за 16.01.2013р. та 17.01.2013р., коли не діяв мораторій, що становить 29 273,58 грн.

Нарахований позивачем штраф за 30-ти денне прострочення, враховуючи що до розрахунку можуть братися лише вищенаведені два дні, стягненню не підлягає у повному обсязі.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача має бути стягнено основний борг, інфляційні та 3% річних у повному обсязі, пеня - в частині 29 273,58 грн., в стягненні штрафу та решти пені має бути відмовлено.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судовий збір підлягає стягнення з останнього в доход державного бюджету у повному обсязі.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", (вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26035301264 у філії ЧОУ ВАТ „Державний ощадний банк України", МФО 353553, ЄДРПОУ 03357671) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) 33 229 324,21грн. основного боргу, 108 467,94 грн. інфляційних, 205 877,71 грн. 3% річних та 29 273,58 грн. пені.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", (вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671, р/р 26035301264 у філії ЧОУ ВАТ „Державний ощадний банк України", МФО 353553, ЄДРПОУ 03357671) на користь державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УДКСУ м. Чернігова, код ЄДРПОУ 38054398, банк: ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) 68 820 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений 20 травня 2013 року.

Суддя М.В.Фесюра