Постанова № 31254216, 18.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2013 р. (12:15 год.) Справа №801/2193/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі судового засідання Богацькій А.О., за участю представників сторін:

від позивача: Руденко Віктор Павлович, довіреність б/н від 03.01.13 року

від відповідача: Шевцов Вадим Геннадійович, довіреність № 3596/9/10 від 27.11.12 року

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Айвазовське"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Державне підприємство "Айвазовське" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000231502.

Позов мотивовано тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки №140/15.2/04792883 від 28.01.13 року. В ході цієї перевірки з урахуванням акту камеральної перевірки за листопад 2012 року №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року відповідачем встановлено завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету.

У позові зазначено, що на заперечення ДП «Айвазовське» від 05.02.13 року за вих. № 11 на акт камеральної перевірки, ДПІ повідомило, що відділом податкового контролю ДПІ у м.Алушті АР Крим камеральною перевіркою декларації з ПДВ за грудень 2012 року з урахуванням акту планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 року по 31.03.12 року (№592/23/04792883 від 16.07.12 року) та актів камеральної перевірки декларації з ПДВ за липень-листопад 2012 року встановлено, що по декларації з ПДВ за грудень 2012 року платником не відображено зменшення залишку від'ємного значення по р. 21.3 у сумі 1138909,00 грн., що привело до заниження податкових зобов'язань у розмірі 19506,00 грн.

Як зазначає позивач, підставою для відображення сум податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях явилися уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року про збільшення податкового кредиту у сумі 2558294,20 грн. № 29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року на підставі податкових накладних №422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. та №442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн., та які не були прийняті податковим органом як податкова звітність, і яким було надано статус «до відома» (1859467,20 грн. + 698827,00 грн. = 2558294,20 грн.).

Ці дії ДПІ було оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.10 року у справі №2а-3754/10/10/0170 визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті АР Крим щодо неприйняття уточнюючих розрахунків як податкової звітності та зобов'язано прийняти уточнюючі розрахунки як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання. За наслідками апеляційного провадження постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.10 року залишено без змін. Таким чином, ДПІ в м. Алушті АР Крим уточнюючі розрахунки було прийнято як податкову звітність.

Однак, як зазначає позивач, актом перевірки від 22.12.12 року №1765/23/04792883 було визначено, що ДП «Айвазовське» неправомірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні:

- № 422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. (постачальник ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»);

- № 442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн. (постачальник ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»); та неправомірно задекларувало в рядку 26 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року суму у розмірі 2514959,00 грн.

ДП «Айвазовське» у позові зазначено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.11 року у справі №2а-1343/11/17/0170 визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті та скасоване податкове повідомлення-рішення, прийняте по акту перевірки від 22.12.10р. №1765/23/04792883. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.10 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Алушті АР Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.11 року без змін.

Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.11 року по справі №2а-529/10/5/0170 визнано неправомірним та скасовано повідомлення-рішення, виставлене ДПІ у м. Алушті по акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року щодо формування позитивного значення податкового кредиту, у тому числі рядка 26 «Залишок від'ємного значення», який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду із сумою ПДВ 2514958,00 грн. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.11 року у справі №529/10/5/0170 залишено без змін.

Крім того, у позові вказано, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.12.12 року у справі №2а-12099/12/0170/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим від 25.07.12 року №0009362301 про стягнення податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за січень, лютий та березень 2012 року, виставлене за актом планової виїзної перевірки від 16.07.12 року №592/23/04792883 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 року по 31.03.12 року.

Оскільки податковим органом рішення про скасування показників ряд. 24 (залишок від'ємного значення податкового кредиту) по декларації з ПДВ за квітень-червень 2012 року не приймалося, за позовом ДП «Айвазовське» від 17.10.12 року №91 постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.12 року у справі №2а-11844/12/6/0170 визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу про сплату податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Повідомлення-рішення податкового органу про сплату податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за серпень 2012 року оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим. Ухвалою суду від 03.12.12 року у справі №2а-12238/12/0170/3 зупинене провадження до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.12 року у справі №2а-12238/12/0170/3.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.13 року у справі №801/569/13-а визнане протиправним та скасоване повідомлення-рішення податкового органу про сплату податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Також, позивачем зазначено, що подано до Окружного адміністративного суду АР Крим позов про скасування повідомлення-рішення податкового органу про сплату податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за листопад 2012 року. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Таким чином, позивач вважає, що з урахуванням вищезазначеного та положень п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України і Порядку заповнення податкових декларацій ним обґрунтовано відображені показники у ряд. 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року відносно зменшення залишку від'ємного значення податкового кредиту з урахуванням попереднього звітного (податкового) періоду. А відтак, висновки за актом камеральної перевірки декларації з ПДВ за грудень 2012 року від 28.01.13 року №140/15.2/04792883 щодо зменшення залишку від'ємного значення у розмірі 1138909,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 19506,00 грн. та зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1119403,00 грн. і збільшення суми податкових зобов'язань на суму 19506,00 грн. є безпідставними, а виставлене податкове повідомлення-рішення від 14.02.13 року № 0000231502 за актом перевірки - неправомірним, а тому просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті від 14.02.13 року №0000231502 про сплату ДП «Айвазовське» грошових зобов'язань на загальну суму 29259,00 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 19506,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 9753,00 грн. та стягнути з відповідача судовий збір.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 801/2193/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.04.2013 року на підставі заяви позивача зупинено провадження у справі до 18.04.2013 року. Ухвалою суду від 18.04.2013 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 18.04.13 року представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Зокрема у запереченнях вказано, що з урахуванням акту планової виїзної перевірки №592/23/04792883 від 16.07.12 року, акту камеральної перевірки за липень 2012 року №690/1-2/04792883 від 28.08.12 року, акту камеральної перевірки за серпень 2012 року №743/15-2/04792883 від 21.09.12 року, акту камеральної перевірки за вересень 2012 року №949/15-2/04792883 від 09.11.12 року, акту камеральної перевірки за жовтень 2012 року №1077/15-2/04792883 від 28.11.12 року та на підставі акту камеральної перевірки за листопад 2012 року №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року, відділом адміністрування ПДВ, акцизного податку, контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП «Айвазовське» за грудень 2012 року та встановлено, що платником не відображено зменшення залишку від'ємного значення по р. 21.3 у сумі 1138909,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань у сумі 19506,00 грн.

Відповідач вказує, що перевіркою було встановлено порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та пп.4.6.8 пп.4.6 п.4 Порядку заповнення податкової декларації, а саме ДП «Айвазовське» не відобразило результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за грудень 2012 року №140/15.2/04792883 від 28.01.13 року по р. 21.3 у частині зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1119403,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача, за даними камеральної перевірки правомірно збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 1950600,00 грн., зменшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1119403,00 грн. та ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231502 від 14.02.13 року про сплату ДП «Айвазовське» грошових зобов'язань на загальну суму 29259,00 грн., у т.ч. основний платіж у розмірі 19506,00 грн., штрафна санкція - 9753,00 грн., а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Позивач у справі є юридичною особою з 17.01.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, яке видано Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим серії А01 №148452, довідкою Відділу статистики у місті Алушті Головного управління статистики в АР Крим з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 054147 та Статутом Державного підприємства «Айвазовське», зареєстрованим у новій редакції 12.05.10 року за № 11371050001001493 (а.с. 48, 50, 51-52).

ДП «Айвазовське» зареєстроване в якості платника ПДВ відповідно до свідоцтва Державної податкової інспекції в м.Алушта №00244784 НБ №225161, виданого 07.05.2004 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Алушті АР Крим відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 25.01.1992 року. (а.с. 49, 61).

Таким чином, судом встановлено, що ДП «Айвазовське» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку, контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в м.Алушті АРК ДПС Єфремовою В.С. на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року ДП «Айвазовське», за результатами якої складено акт №140/15.2/04792883 від 28.01.2013 року (а.с.6-7).

Перевіркою встановлено порушення п.200.1 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, п.п.4.6.8 п.4.6 п.4 Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України №1490/20228 від 20.12.2011року (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України №143 від 10.02.2012 року).

За даними камеральної перевірки, встановлено, що р. 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року склав 0,00 грн., р. 25 склав 19506,00 грн., з урахуванням акту камеральної перевірки за листопад 2012 року.

Таким чином, висновками акту перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету:

- збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 19506,00 грн.

- зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розміри 11119403,00 грн. (а.с.7-8).

На акт перевірки позивачем подано заперечення за вих. №11 від 05.02.13 року до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС, які визнані такими, що не підлягають задоволенню згідно листа відповідача від 14.02.2013 року вих.№ 491/10/15 (а.с.9-11).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000231502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 29259,00 грн., у т.ч. 19506,00 грн. за основним платежем, 9753,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами) (а.с.12).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ДП «Айвазовське» є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст.76 ПК України).

У п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, на виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд констатує, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок.

Так, відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З урахування зазначених норм судом зроблений висновок про те, що Податковий кодекс України визначає камеральну перевірку, як таку, що повинна проводитися виключно на підставі даних, відображених у податковій звітності.

Суд зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000231502 від 14.02.2013 року стало встановлене податковим органом порушення позивачем п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи зміст порушень в диспозиції даної норми Податкового кодексу України, суд зазначає, що законодавець передбачив декілька самостійних порушень, які передбачають настання відповідальності у вигляді штрафу, зокрема:

- неподання,

- подання з порушенням встановлених строків,

- подання не у повному обсязі,

- подання з недостовірними відомостями

- подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Досліджуючи встановлене перевіркою порушення п.200.1 ст.200 ПК України суд вважає, що відповідачем в акті перевірки № 140/15.2/04792883 від 28.01.2013 року порушено порядок оформлення результатів камеральних перевірок з огляду на наступне.

Судом встановлено, що окремого нормативно-правового акту, який визначає порядок оформлення результатів камеральних перевірок, не існує, однак 21.06.2011 р. ДПА України виданий лист N17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів", згідно якого Державна податкова адміністрація України на виконання норм Податкового кодексу України в частині оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів надала примірну форму Акта.

Крім того, у цьому листі ДПА України зазначено, що у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення - робиться відповідний запис у відповідному розділі декларації (розрахунку) та складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

Також в листі ДПА України від 21.06.2011 р. N17197/7/15-0617 вказано, що акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу.

Листом ДПА України від 21.06.2011 р. N17197/7/15-0617 передбачено випадки, коли акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається, зокрема:

- за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

- якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Аналізуючи вимоги до змісту акту камеральної перевірки, встановлені у примірному акті, викладеному в листі ДПА України від 21.06.2011 р. N17197/7/15-0617, суд зазначає, що такі вимоги є тотожними до вимог, які пред'являються до акту (довідки) документальної перевірки, форма якого затверджена наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N34/18772.

Враховуючи відсутність нормативно-правового акту, що визначає вимоги до оформлення акту про результати камеральної перевірки, суд, керуючись принципом аналогії закону, закріпленого у ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), вважає можливим застосувати принцип аналогії закону щодо вимог до порядку оформлення результатів камеральних перевірок та керується порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.3 розділу І даного Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства дано визначення поняття «Акт перевірки» як службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 1 розділу II даного Порядку визначені вимоги до змісту акту (довідки) документальної перевірки, зокрема, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу I. "Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу II. "Зміст акта (довідки) документальної перевірки" встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Натомість, камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року, відповідно до самого акту камеральної перевірки та відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки №140/15.2/04792883 від 28.01.13 року проведена з урахуванням акту планової виїзної перевірки №592/23/04792883 від 16.07.12 року, акту камеральної перевірки за липень 2012 року №690/1-2/04792883 від 28.08.12 року, акту камеральної перевірки за серпень 2012 року №743/15-2/04792883 від 21.09.12 року, акту камеральної перевірки за вересень 2012 року №949/15-2/04792883 від 09.11.12 року, акту камеральної перевірки за жовтень 2012 року №1077/15-2/04792883 від 28.11.12 року та на підставі акту камеральної перевірки за листопад 2012 року №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року (а.с.11).

Під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялись дані податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. В акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.

Натомість, в акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.

Тобто, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкова декларація за перевіряємий період (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Тому суд критично оцінює посилання відповідача щодо розцінення використаних під час камеральної перевірки актів попередніх перевірок в якості перевірки податкової звітності позивача, використання яких не допускається при проведенні такого виду перевірок.

Окрім цього, позивачем оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у м. Алушті за результатами акту перевірки №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року за листопад 2012 року, на який посилається відповідач при проведенні перевірки за грудень 2012 року. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2013 року у справі №801/1403/13-а визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000121502 від 18.01.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30915,00 грн., у т.ч. 20610,00 грн. за основним платежем, 10305,00 грн. за штрафними санкціями прийняте за результатами акту перевірки №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року (а.са.79-82).

До того ж, акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, який не можна визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, його складання не має правових наслідків. Натомість, правовим наслідком, що породжує певні права та обов'язки для позивача є саме податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акта перевірки та узгоджене у відповідному порядку.

Згідно п.200.3 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України сума від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 цієї статті, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.4.6.6 п.4.6 Розділу V Порядку №1492 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Приписами п.п.4.6.8. п.4.6 Розділу V Порядку №1492 встановлено, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Тобто, показники ряд.24 декларації з ПДВ за листопад 2012 року позивача (а.с.15) обґрунтовано відображені в ряд.21 декларації позивача з ПДВ за грудень 2012 року (а.с.19).

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21- ряд. 18) декларації з ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 1119403,00 грн. у ряд.24 декларації з ПДВ за гурдень 2012р. (1138909,00 грн. - 19506,00) складено у відповідності до Порядку заповнення податкової декларації, та за якою ряд.21 відповідає фактичним показникам ряд. 24 попередньої декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не приймалося рішення про зменшення або скасування суми, задекларованої у ряд.24 (залишок від'ємного значення податкового кредиту) по декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

Отже, й показники ряд.25 декларації (ряд.18-ряд.21) з ПДВ за грудень 2012 року відображені обґрунтовано, з вирахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

При цьому суд виходив з наступного.

Як зазначалося судом раніше, при проведенні камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року позивача було враховано акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за листопад 2012 року №17/15-2/04792883 від 08.01.2013 року, яким також використано висновки попередньої планової виїзної перевірки, оформленої актом №1077/15-2/04792883 від 28.11.2012 року.

Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для відображення сум податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях, які в подальшому враховуються у податкових деклараціях наступних звітних періодів, явилися уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по деклараціях позивача з ПДВ про збільшення податкового кредиту у сумі 2 558 294,20 грн. №29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року на підставі податкових накладних: №422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. та №442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн., які не були прийняті податковим органом як податкова звітність, та яким було надано статус "до відома".

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, зокрема обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010р. у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010р. визнано протиправними дії ДПІ в м.Алушта щодо неприйняття уточнюючих розрахунків як податкову звітність та зобов'язано прийняти уточнюючі розрахунки як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання (а.с.22-27).

З урахуванням судового рішення у справі №2а-3754/10/10/0170 ДПІ в м. Алушта уточнюючі розрахунки були прийняті як податкову звітність. Проте, актом перевірки від 22.12.2012 року №1765/23/04792883, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172301/0 від 31.12.2010 року, було визначено, що ДП "Айвазовське" неправомірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні № 422 від 31.07.2008 року; №442 від 31.05.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011р. у справі №2а-1343/11/17/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р. визнано протиправними дії ДПІ в м.Алушті та скасоване податкове повідомлення - рішення №0001172301/0 від 31.12.10 року (а.с.28-32).

Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2011 року у справі №2а-529/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 11.10.2011 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012 року, визнано неправомірним та скасовано повідомлення - рішення №0001041502/0 від 02.12.2009 року, прийняте ДПІ у м. Алушта на підставі акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року щодо формування позитивного значення податкового кредиту, у тому числі рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)" сума ПДВ - 2514958 (а.с.33-40).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року у справі №2а-12357/12/0170/11, що набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000222200 від 17.09.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 1326678,00 грн., прийняте за результатами акту №592/23/04792883 від 16.07.2012 року (а.с.92-95).

Крім того, як вже зазначалось вище, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.03.2013р. у справі №801/1403/13-а визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000121502 від 18.01.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30915,00 грн., у т.ч. 20610,00 грн. за основним платежем, 10305,00 грн. за штрафними санкціями, прийняте за результатами акту камеральної перевірки делкрації з ПДВ за листопад 2012р. №17/15-2/04792883 від 08.01.13 року.

Таким чином, з урахуванням зазначених судових рішень, положень п.200.3 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових декларацій, позивачем обґрунтовано відображені показники у ряд. 24, 25 податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року відносно збільшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не врахування податковим органом показників податкового кредиту, зформованих за попередні звітні податкові періоди, є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи та діючому податковому законодавству.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючі ті обставини, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення є висновки актів попередніх перевірок, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення яких, скасовані в судовому порядку, та інших підстав відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України, зокрема щодо їх законності та обґрунтованості.

Отже, вищезазначене свідчить, що висновки по акту перевірки №140/15.2/04792883 від 28.01.2013 року щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на 1119403,00 грн., заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на 19506,00 грн. та відповідне визначення податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2012 року є безпідставними.

Застосування санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами камеральної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000231502 та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем платіжним дорученням №24 від 20.02.13 року сплачено судовий збір у розмірі 292,59 грн. (а.с. 6).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У судовому засіданні 18.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 25.04.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби від 14.02.2013 року №0000231502 про збільшення Державному підприємству "Айвазовське" (ЄДРПОУ 04792883) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29259,00 грн., у тому числі 19506,00 грн. за основним платежем, 9753,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Айвазовське" (ЄДРПОУ 04792883) 292,59 грн. судового збору шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.