Постанова № 31254180, 15.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 5009/587/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" від позивача: Єременко В.Б. від відповідача: не з'явились від третьої особи: Єременко В.Б.на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 26.04.2012 рокута постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 рокуу справі№ 5009/587/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"простягнення 30 163 651, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" (далі відповідач) про стягнення 25 902 000 грн. заборгованості за кредитом та 4 261 651 грн. - відсотки за користування кредитом.

Підставою для звернення з позовом є договір відступлення права вимоги № 39/74 від 28.07.2010 року (далі Договір), який укладено між АК "Промінвестбанк" (далі третя особа) та позивачем.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2012 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України). Суди прийшли до висновку про те, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував неналежним чином. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не наведено розрахунок заборгованості основного боргу, відсотків за користування кредитом, не надано доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, крім того не зазначено на підставі яких документів здійснювалось перерахування кредитних коштів відповідачу. Відповідач наголошував на тому, що ним не здійснювалось підписання додаткових угод до кредитного договору, якими збільшувались кредитні ставки за користування кредитними коштами.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

20.11.2007 року між третьою особою та відповідачем було укладено кредитний договір № 5/2 Ж, згідно до якого третя особа надає відповідачу кредит у сумі 25 902 000 грн.

Пунктом 4.2.6 кредитного договору передбачено, що незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані відсотки та неустойку, за умови настання обставин, вказаних у п. 4.3.4 кредитного договору.

Пунктом 4.3.4 кредитного договору передбачено, що третя особа має право вимагати від відповідача (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки передбачених кредитним договором, у випадках коли (у тому числі) відповідач не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

В період з 25.09.2008 року по 24.03.2010 року між третьою особою та відповідачем були укладені договори про внесення змін до кредитного договору (т.1 а.с. 18- 22).

Зміни до кредитного договору стосувались збільшення відсоткової ставки, методики нарахування відсотків та строку їх виплати, а також строку повернення кредиту (30.10.2012 року) сплати відсотків, що були нараховані та несплачені відповідачем за кредитним договором станом на 24.03.2010 року у сумі 3 923 860 грн. (30.10.2012 року).

28.07.2010 року між третьою особою (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено Договір, предметом якого є, згідно п.1.1 Договору, продаж первісним кредитором (третя особа) новому кредитору (позивач) належне первісному кредитору право вимоги за кредитним договором № 5/2 Ж від 20.11.2007 року, який укладено між третьою особою та відповідачем, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору, а саме: Договір № 27/4 Ж від 25.09.2008 року; Договір № 33/4 Ж від 29.09.2008 року; Договір № 43/4 Ж від 31.10.2008 року; Договір № 92/4 Ж від 24.03.2010 року (т.1 а.с. 29-30).

До матеріалів справи залучена копія платіжного доручення № 570 від 28.07.2010 року, згідно до якого позивачем перераховано третій особі 30 563 737 грн. В призначенні платежу зазначено: відшкодування права вимоги за кредитним договором, згідно договору відступлення права вимоги № 39/74 від 28.07.2010 року (т.1 а.с. 23).

30.01.2012 року позивачем на адресу відповідача надіслана вимога про усунення порушень та про сплату заборгованості за кредитним договором № 5/2 Ж від 20.11.2007 року (т.1 а.с. 26-28).

В своїй вимозі, позивач пропонує відповідачу протягом 10 -ти календарних днів, з моменту отримання даної вимоги, оплатити заборгованість, відповідно до кредитного договору, в розмірі 30 163 651 грн. та обґрунтовує свою вимогу п. 4.3.4 кредитного договору.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 516 ЦК України зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі сторони зазначають, що за період з дати укладання Договору відповідачем перераховано позивачу 400 086 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (відсотки), про що також свідчать банківські виписки.

Відповідачем не надано доказів того, що ним погашено заборгованість за кредитним договором третій особі на час звернення позивача з позовом, а також не надано доказів того, що ним погашена заборгованість та сплачені відсотки (в повному обсязі) позивачу. Контррозрахунок позовних вимог відповідачем не надано.

Під час здійснення провадження у справі відповідачем не заявлялось клопотання про проведення відповідної експертизи щодо додаткових угод до кредитного договору.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року прийняті у справі № 5009/587/12 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій