Рішення № 31253804, 08.05.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/583/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Леньо С. І.

при секретарі Станько Р.О.

з участю представника позивача Шуневич Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 3015,63 грн. а також 214,60 грн. судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем здійснювалось газопостачання будинку АДРЕСА_1, в якій згідно довідки ЛКП «Віра» зареєстровані та проживають відповідачі. Правовідносини між сторонами врегульовані Правилами надання населенню послуг з газопостачання, відповідно до яких позивач зобов'язаний надавати відповідачам послуги з газопостачання до їх квартири, а останні несуть обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. ПАТ «Львівгаз» виконало свої зобов'язання та надало відповідачам вказані послуги, однак останніми не виконано обов'язку по сплаті вартості цих послуг. Станом на 12.12.2012р. заборгованість за спожитий природний газ становить 3015,63 грн. Дану суму боргу просить стягнути з відповідачів в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача за належною довіреністю від 13.11.2012р. Шуневич Т.П. вимоги підтримала з наведених вище мотивів, додатково пояснила, що оскільки позивачем було виявлено факт самовільного використання газу відповідачами, було прийнято рішення про припинення газопостачання, проте припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання. 30.08.2011р. позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, такий судовий наказ було видано, однак ухвалою суду від 15.11.2012р. скасовано за заявою відповідачів. Договір про надання послуг із відповідачами відсутній через відверте небажання зі сторони споживачів його укласти, однак, враховуючи те, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, вважає, що відповідачі несуть обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого газу, оскільки позивачем свої зобов'язання виконані. При цьому, просить врахувати, що відповідачі неодноразово звертались до позивача з угодами про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, і такі дії слід розцінювати як визнання грошового зобов'язання. Крім того, звертає увагу, що згідно довідки про склад сім'ї та прописку в квартирі проживають двоє осіб, відтак вони несуть солідарну відповідальність по оплаті за комунальні послуги. Строк позовної давності просить вважати не пропущеним, оскільки факт укладення договорів про реструктуризацію заборгованості у 2010р., а також часткові оплати за послуги підтверджує факт визнання споживачами свого боргу, що є підставою для переривання строку позовної давності, а факт ухилення від оплати послуг та виникнення заборгованості підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості. З наведених вище підстав просить позов задовольнити.

Відповідачі в останнє судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неявки суду не повідомили. Скерували до суду письмові заперечення проти позову, згідно яких просять врахувати, що послуги з газопостачання до їх квартири припинене три роки назад. Всупереч вимогам цивільно-процесуального кодексу України позивачем не долучено до позовної заяви ухвали про відмову у прийняті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, в результаті чого суд не вправі розглядати такий позов. Позивачем пред'явлено позов до двох відповідачів, не дотримавшись вимог п. 32 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», і позов подано поза межами трьохрічного строку позовної давності, що має наслідком відмову в його задоволенні, про що і просять суд ухвалити рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності дійсні обставини справи та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі проживають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку від 29.11.2012р. (а.с.4).

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання, за правилами ч. 1 п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання від 09.12.1999р., вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлений інший строк. Аналогічний обов'язок повнолітніх членів сім'ї наймача закріплено в ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України.

Згідно представленого розрахунку, заборгованість відповідачів по сплаті послуг за споживання природного газу складає 3015,16 грн. (а.с.5-7).

Враховуючи те, що обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладено на споживачів, ким в даному випадку є відповідачі по справі, суд знаходить позовну вимогу підставною і такою, що підлягає до задоволення.

При цьому, позицію сторони відповідача про безпідставність позову суд вважає голослівною, оскільки по-перше, припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання, про що йдеться в абзаці 3 п. 19 згаданих вище Правил, при цьому, надання послуг по газопостачанню на даний час відновлено, про що в матеріалах справи наявний відповідний акт від 20.03.2013р. (а.с.35). По друге, в матеріалах справи також наявна ухвала суду від 15.11.2012р. про скасування судового наказу (а.с.3), відтак дана вимога, за правилами ч. 3. ст. 118 ЦПК України може розглядатись в порядку позовного провадження.

Що стосується покликань відповідачів на відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг, то в даному випадку слід згадати вимоги ст. 11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Враховуючи те, що обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладено на споживача згаданим вище законом та Правилами, слід вважати встановленим, що правовідносини між сторонами породжують цивільні права та обов'язки, які відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України можуть бути захищені, в тому числі судом.

Відносно пропуску строку позовної давності, то суд вважає, що такий не пропущений, оскільки ч. 1 ст. 264 ЦК України регламентовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в ч. 3 цієї статті вказано, що після переривання перебіг позовної давності починається спочатку. Так як в матеріалах справи наявні копії угод, укладених між сторонами про реструктуризацію боргу (а.с.31, 32, 33, 33, 34), слід вважати встановленим, що такі дії є не що інше як визнання відповідачем свого боргу, що має наслідком переривання строку позовної давності, а та обставина, що відповідачами частково погашалась заборгованість, і зокрема останній платіж було здійснено жовтні 2012р., є лиш додатковим підтвердженням того факту, що такий обчислюється заново саме з цієї дати.

З наведених вище підстав, суд визнає позицію відповідачів голослівною, а позовні вимоги такими, що ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення, про що ухвалюється дане рішення.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 214,6 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.8).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3,10,11,60,61,88,169,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 3,11,15,16, 256, 257, 260, 261, 264, 267 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 3015,63 грн. (три тисячі п'ятнадцять грн. шістдесят три коп.) на розподільчий рахунок 26039301412 ОПЕР в філії ЛО ВАТ "Ощадбанк" ЄДРПОУ - 03349039; МФО - 325796.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 107,30 грн. судового збору (о/р 26001250684002 в ПАТ КБ "Надра" Київ, МФО 380764, ЄДРПОУ 03349039).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 107,30 грн. судового збору (о/р 26001250684002 в ПАТ КБ "Надра" Київ, МФО 380764, ЄДРПОУ 03349039).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя: Леньо С. І.