Постанова № 31251742, 18.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2013 року Справа № 803/980/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Луцьке АТП-0261» (далі - ЗАТ «Луцьке АТП-0261») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 січня 2013 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ЗАТ «Луцьке АТП-0261» з плати за землю, про що складено акт від 21 січня 2013 року № 324/15-4/01350446. На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ 04 лютого 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471503, яким підприємству за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку визначено штраф в сумі 16 060,39 грн.

Позивач з податковим повідомленням-рішенням від 04 лютого 2013 року № 0000471503 не погоджується, вважає його безпідставним. Луцькою ОДПІ при проведенні перевірки встановлено факт порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (ПК України), штрафні санкції визначено на підставі статті 126 ПК України.

У підприємства дійсно існує заборгованість з плати за землю за попередні роки, однак у 2012 році всі платежі з плати за землю ЗАТ «Луцьке АТП-0261» здійснювало у строки, визначені ПК України.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.27-28). В обґрунтування заперечень вказав, що актом камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю від 21 січня 2013 року № 324/15-4/01350446 встановлено порушення ЗАТ «Луцьке АТП-0261» встановлених пунктом 287.3 статті 287 ПК України термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання із земельного податку. Загальна сума грошового зобов'язання, що була сплачена з порушенням терміну для її сплати, становить 80 301,95 грн.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. А відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідач з урахуванням викладеного просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання 18 травня 2013 року не прибули. Водночас, у письмових клопотаннях сторони просили судовий розгляд здійснювати за відсутності їх представників (а.с.40-41).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин судовий розгляд здійснено в порядку письмового провадження, за наявними доказами, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів і підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2013 року Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності ЗАТ «Луцьке АТП-02612» з плати за землю за період з 30 березня 2011 року по 27 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 21 січня 2013 року № 324/15-4/01350446 (а.с.5-8). Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПК України.

За результатами перевірки та на підставі статті 126 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання у загальній сумі 80 301,95 грн. Луцька ОДПІ застосувала до відповідача штраф у розмірі 20%, тобто, 16 060,39 грн., про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503 (а.с.9).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Волинській області (а.с.13-14) та до Державної податкової служби України (а.с.15-16). Рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 14 березня 2013 № 1095/10/10.2-06 та Державної податкової служби України від 15 квітня 2013 року № 678/6/99-29/10-15 в задоволенні первинної та повторної скарг підприємству було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503 залишено без змін (а.с.17-21).

Враховуючи те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте Луцькою ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Луцька ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503 з огляду на таке.

Судом встановлено, що ЗАТ «Луцьке АТП-0261» в силу підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України є платником плати за землю, про що слідує з його податкових декларацій, відомостей про наявні земельні ділянки за 2011, 2012 роки (а.с.34-38).

Згідно з підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України також передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, позивач зобов'язаний сплачувати податкове зобов'язання з плати за землю, визначене в податковій декларації, за місцезнаходженням земельної ділянки рівними частками щомісяця не пізніше 30 числа, наступного за звітним.

За правилами пункту 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, визначена у податковій декларації, вважається узгодженою.

Як вбачається із податкової декларації з плати за землю від 27 січня 2011 року № 1093 (а.с.34-35), позивач самостійно визначив грошове зобов'язання, що за 2011 рік становить 88 244,81 грн. Отже, визначені позивачем суми податкового зобов'язання з плати за землю є узгодженими. При цьому місячні платежі за січень-листопад становлять 7353,74 грн., за грудень - 7353,67 грн., які підлягали до сплати протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України. Аналогічно позивач розрахував у податковій декларації суму земельного податку на 2012 рік (а.с.37-38).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Камеральною перевіркою податкової звітності з плати за землю за період з 30 березня 2011 року по 27 грудня 2012 року встановлено, що ЗАТ «Луцьке АТП-0261» порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у декларації від 27 січня 2011 року № 1093 та декларації від 13 лютого 2012 року № 9004958200, на загальну суму 80 301,95 грн. (а.с.7-8).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З розрахунку штрафної санкції вбачається, що порушення строків сплати земельного податку позивач допустив вже щодо місячного платежу за лютий 2011 року за терміном сплати до 30 березня 2011 року. Загалом, станом на 01 січня 2011 року позивач мав податковий борг із земельного податку у сумі 73 527,09 грн., що підтверджується витягом з облікової карки ЗАТ «Луцьке АТП-0261» (а.с.42).

Відтак, несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання є податковим боргом платника податків - позивача.

Позивач у позовній заяві погоджується, що мав заборгованість за попередні роки і ця обставина підтверджується матеріалами справи (а.с.42-49), однак вважає, що у 2012 році земельний податок сплачував своєчасно, посилаючись при цьому на реєстр платіжних документів, де у призначенні платежу вказано податковий період (а.с.10-11). Із зазначеного реєстру розрахункових документів слідує, що у 2012 року земельний податок позивач сплачував за попередній місяць у наступному місяці до 30 числа, тобто, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Погашення податкового боргу попередніх років окремо ним не здійснювалося. Станом на 01 січня 2012 року податковий борг позивача із земельного податку становив 73 736,53 грн. (а.с.50).

Разом з тим, порядок погашення податкового боргу платників податків врегульований главою 9 ПК України. Так пунктом 87.9 статті 87 ПК України зокрема визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, пункт 87.9 статті 87 ПК України імперативно встановлює обов'язок податкового органу зарахувати кошти від сплати поточних податкових платежів на погашення податкового боргу, який рахується за платником податків у минулих податкових періодах. При цьому виконання податкового обов'язку платника у спосіб, визначений пунктом 87.9 статті 87 ПК України, не позбавляє такого платника від обов'язку нести відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, яке набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує з витягу з облікової картки ЗАТ «Луцьке АТП -0261» за платежем «земельний податок з юридичних осіб» за 2011 та 2012 року (а.с.42-67), позивач спрямовував кошти на сплату поточного податкового зобов'язання, маючи при цьому непогашений податковий борг. Луцька ОДПІ сплачені у 2012 році платежі незалежно від напряму сплати зараховувала на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що відповідає приписам пункту 87.9 статті 87 ПК України. З огляду на викладене, такі дії Луцької ОДПІ є правомірними, а тому слід погодитися з доводами відповідача, що узгоджена сума грошового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з плати за землю за 2011 рік (за лютий - грудень 2011 року) та січень 2012 року сплачені позивачем з порушенням строків, визначених статтею 287.3 ПК України.

Відповідальність платників податків у зв'язку із невиконанням ними податкового обов'язку щодо сплати податків визначено статтею 126 ПК України. Так за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акта перевірки (а.с.5-6), розрахунку штрафної санкції (а.с.7-8) вбачається, що сплата грошового зобов'язання, що набув статусу податкового боргу, здійснювалася із затримкою понад 30 днів (загалом 298-335 днів). Отже, у такому разі правильним є і доводи Луцької ОДПІ про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу, що від 80 301,95 грн. становить 16 060,39 грн.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) .... такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Оскільки матеріалами справи доведено порушення ЗАТ «Луцьке АТП-0261» порядку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку, то застосування до нього Луцькою ОДПІ штрафних санкцій на підставі статті 126 ПК України є правомірним. Відтак, суд дійшов до переконання, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 71, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0000471503 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк